Logo
До статей

Воскресити кожного: чим для Приватбанку закінчиться масштабна реструктуризація проблемних боргів

15 листопада, 2018
Аналітика
Воскресити кожного: чим для Приватбанку закінчиться масштабна реструктуризація проблемних боргів

ПриватБанк дозволить 300 тисячам клієнтів реструктуризувати свої борги, щоб вони знову отримали право брати кредити в банках. Масштабна програма реструктуризації кредитів, виданих населенню ще до націоналізації банку, повинна охопити борги майже на 50 млрд грн. У банку сподіваються до середини 2019 року одержати від боржників лише 7% цієї заборгованості. Працювати з проблемними боржниками складно, кажуть учасники ринку.

За позику віддяка

ПриватБанк визнав, що у нього майже 1 млн проблемних позичальників. За 951,6 тис. кредитних договорів українці заборгували банку 87,7 млрд грн кредитів, які не обслуговувалися понад 90 днів. Більша частина цього боргу – 80,7 млрд грн – накопичилася за 516 тис. договорів ще до націоналізації банку. Якщо відсіяти шахрайські кредити, військовослужбовців, зону АТО, інсайдерів, борги померлих позичальників, залишається 294 тис. «живих» кредитів на 48,5 млрд грн.
 

Цей токсичний портфель роздрібних і споживчих кредитів, кредитів малому та середньому бізнесу (МСБ) ПриватБанк хоче «оживити». Вже 26 листопада ці позичальники повинні отримати одну з 47 пропозицій про реструктуризацію боргу, повідомила заступник голови правління ПриватБанку Галина Пахачук. Вона стверджує, що деякі клієнти навіть не знають, що у них накопичені багатотисячні борги перед банком. «Клієнт колись заліз в прострочення, і банк почав нараховувати йому санкції, які в рази перевищують борг. Такий позичальник ніколи не вилізе з прострочення і навіть не дізнається, що у нього є борг, якщо не звернеться за іншим кредитом», – говорить банкір.

Для запуску реструктуризації позичальник повинен заплатити банку 15% від суми боргу, а на решту гривневої заборгованості нараховуватиметься ставка 13-16% річних. Валютні борги можна перевести в гривню за ринковим курсом, але ставка складе символічні 0,01%.

ПриватБанк готовий пробачити частину боргу: за кредитами МСБ і споживчими кредитами (іпотека, кредити під заставу нерухомості, автокредити) передбачено повне списання пені та штрафних санкцій, за роздрібними – часткове. За МСБ і споживчими кредитами буде часткове списання відсотків за кредитами, за роздрібними позиками можливе прощення навіть частини тіла кредиту.

ПриватБанк не вірить, що всі клієнти кинуться платити. В першу чергу він розраховує на тих, кому необхідно виправити негативну кредитну історію. Банк сподівається, що клієнти за перші 6-8 місяців дії програми погасять 3,6 млрд грн заборгованості, а він їм спише 5,7 млрд грн. Ці 3,6 млрд грн ПриватБанк збирається отримати таким чином: 2,5 млрд грн в рахунок погашення балансової заборгованості (20,3% від балансової заборгованості в 12,3 млрд грн), а 1,1 млрд грн - в рахунок погашення позабалансового боргу (3% від 36,2 млрд грн). Від заборгованості в 48,5 млрд грн банк хоче повернути сумарно 7,4%.

Непочате поле праці

Банкіри визнають, що працювати можна з будь-яким кредитним портфелем. «З таким портфелем однозначно потрібно працювати, беручи до уваги, що більше половини банківських кредитів по суті є проблемними», – каже FinClub начальник управління розвитку процесів стягнення і контролінгу Альфа-Банку Олена Супрун. «Часто, незважаючи на прострочення понад 90 днів або навіть більше 365 днів, такий портфель можна вважати частково робочим, в залежності від типу заборгованості та сегмента», – говорить директор департаменту реструктуризації та стягнень Кредобанку Роман Позняков. Його банк купував роздрібні кредити в банках-банкрутах.

Директор кредитного департаменту, член правління Банку Форвард Тетяна Кулик каже, що обмеження лише одне – термін позовної давності. «Це три роки. Але цей термін не залежить від дати видачі кредиту. Відлік йде від дати прострочення, дати заключної вимоги», – пояснює Тетяна Кулик. При цьому списання частини боргу, чи то відсотки, штрафи, пеня або тіло кредиту, – найдієвіший метод впливу на позичальників. «Для низки позичальників програми з прощенням частини боргу, реструктуризацією, конвертацією – це хороший стимул для предметного діалогу з кредитором», – вважає Олена Супрун. «Це найдієвіший механізм стягнення боргу, особливо за контактними клієнтами з доходом. Що більш лояльні умови вибачення частини боргу запропонує банк, то вище буде відгук та ефективність», – прогнозує Тетяна Кулик.

На думку Романа Познякова, позичальника може стимулювати погашати кредит загроза втрати застави: «Якщо забезпеченням за кредитом є майно (рухоме, нерухоме), і воно не знищене, то ймовірність повернення боргу істотно вище». Крім досудового способу стягнення (реструктуризація), є ще hard collection і legal collection. «Це суд, арешт майна і рахунків за рішенням суду, обмеження виїзду за кордон, продаж заставного майна на публічних торгах, ініціювання банкрутства, санації, розстрочка рішення суду про стягнення заборгованості», – перераховує банкір. Він нагадав, що Кодекс про процедури банкрутства і закон про відновлення кредитування дозволять банкам використовувати більше інструментів повернення боргів в умовах скасування мораторію на стягнення валютної іпотеки.

Допоможи собі сам

Форму роботи з проблемною заборгованістю – самостійне стягнення, аутсорсинг або продаж портфеля – банк повинен вибирати, виходячи зі своїх можливостей. «Якщо у колекторів налаштовано технологічний процес і вони ефективніше обдзвонюють клієнтів, навіщо банку створювати штат і витрачатися на спеціалізований кол-центр?» – запитує Олена Супрун.

Роман Позняков вважає, що самостійна робота банку з проблемною заборгованістю виправдана в разі, якщо в структурі банку існують необхідні кошти й ресурси, які можуть забезпечити повний процес стягнення та реструктуризації. «Можливе залучення аутсорсингових компаній. Обрана банком стратегія повинна передбачати максимально ефективний результат роботи з проблемною заборгованістю», – вважає Роман Позняков. У ПриватБанку ресурси для самостійної роботи поки є. «Продаж боргу не буде таким вигідним, як реструктуризація. Продавати ж доцільно тільки ті борги, за якими боржник не йде взагалі на контакт з банком, загубилися контактні дані, немає ніякого доходу. Ціни на такий продаж – не більше 5% за боргами з терміном понад п'ять років», – підрахувала Тетяна Кулик.

Для кожного сегмента портфеля повинна бути окрема стратегія і фінансова модель. З частиною портфеля банку вигідно працювати самостійно, частину – віддати на аутсорсинг, а зовсім безперспективний портфель – продати. У більшості ж випадків банкам вигідніше самим стягнути заборгованість. «Середня ціна продажу «проблемки» на ринку – від 1% до 5%. Стягнути можна в рази більше, використовуючи правильну стратегію. Клієнту також вигідно вирішити питання повернення кредиту з банком, клієнтом якого він є, а не з компанією, яка викупить його борг», – вважає директор департаменту стягнення кредитів ПУМБ Павло Мельниченко.

Щоденна робота

Зараз понад 50% кредитних портфелів банків є проблемними, тому робота з простроченими боргами стала частиною щоденної рутини банкірів. Після кризи 2008-2009 років ця частка була нижче, тому багато банків надавали перевагу продажу боргів колекторам і концентруванню на роботі з платоспроможними позичальниками. Наприклад, в 2011-му УкрСиббанк виставив на продаж портфель іпотечних кредитів майже на $1 млрд, в 2012 році Альфа-Банк продав роздрібних кредитів на 1,5 млрд грн, а в 2013 році Сведбанк позбувся портфеля кредитів роздрібних позичальників (переважно – іпотека ) на 2,84 млрд грн. Цей борг купили за 167 млн грн, або 5,8%.

УкрСиббанк продовжив чищення портфеля: продав роздрібні кредити на 200 млн грн в 2015 році та на 45,8 млн грн – в 2016-му, а споживчі кредити – на 39 млн грн і 7,6 млн грн. У 2018 році великий розпродаж влаштував Фонд гарантування вкладів. 26 січня та 6 лютого він продав 92 тис. кредитів Платинуму на 1 млрд грн лише за 18 млн грн. А 74,6 тис. роздрібних кредитів Дельта Банку продали за 22,7 млн ​​грн, або 1,1% від суми боргу (1,98 млрд грн).

Влітку 2017-го Кредобанк викупив у ФГВФО 11,1 тис. роздрібних кредитів Платинум Банку (сума боргу – 87,3 млн грн) за 61,3 млн грн, а влітку 2018-го – 12 тис. позик Платинуму за 11 млн грн (на початок березня борг з цього портфелю, в тому числі відсотки, становив 128,3 млн грн).

На продаж Фонд виставляв переважно беззаставні та карткові кредити. Але у нього залишився пул іпотечних кредитів, з якими він працював самостійно або залучав для soft collection колекторів на аутсорс – вони, як правило, займалися обдзвонюванням клієнтів і нагадуванням про необхідність погасити борг. Директор департаменту управління активами ФГВФО Ольга Білай розповіла, що набагато складніше працювати з кредитами, за якими позичальники вже давно не платять. «Вони психологічно вже звикли не платити. При цьому ті, у кого були кредити під заставу, наприклад, майна, набагато частіше йдуть на контакт», – пояснила Ольга Білай.

Для роботи з цією категорією позичальників ФГВФО в березні запустив програму реструктуризації іпотечних кредитів. За цей час до них надійшла 141 заявка від позичальників з сумарним обсягом боргу в 76,5 млн грн, з яких по 130 заявками вже прийнято позитивне рішення комітетом з управління активами. «Майже всі заявки ми задовольнили. Відмовили лише одному позичальнику, чий фінансовий стан не відповідав вимогам», – розповіла Ольга Білай. Для поширення інформації Фонд використовував свій сайт, сайти банків, які знаходяться в стані ліквідації, оголошення у відділеннях. «Розсилка листів усім клієнтам банків-банкрутів обійшлася б дуже дорого», – пояснила вона. Продаж проблемних портфелів іпотечних кредитів приносила Фонду 4-10,4% від їх номіналу.

Начальник управління з врегулювання кредитів бізнес-лінії «Роздрібний бізнес» ОТП Банку Євген Ратушнюк вважає, що теоретично відпрацювати можна весь портфель. «Все залежить від апетиту банку на збитки і готовності клієнтів йти на компроміс. Близько 80% клієнтів готові будуть йти на врегулювання, решта 20% – це або шахраї, або клієнти, яких ведуть юристи і яким малюються повітряні замки», – зазначив Євген Ратушнюк. «На жаль, є чимало позичальників, які у будь-який спосіб намагаються уникнути відповідальності за своїми зобов'язаннями і перекласти свої проблеми на «чужу кишеню». Для цієї категорії боржників працює тільки примусове стягнення», – вважає Олена Супрун.

 

Вікторія Руденко, Фінклуб

Коментарі
Додати коментар