До статей

Єдине СРО: що очікує професійну спільноту?

26 листопада, 2018
Журналістські статті
Єдине СРО: що очікує професійну спільноту?

Друга панельна дискусія на тему «Самоврядування арбітражних керуючих» визвала ажіотажний інтерес під час IV Форуму з конкурсного права АПУ з боку професійної спільноти. Модератором панелі став керуючий партнер ЮК «Алєксєєв, Боярчуков і партнери» Сергій Боярчуков.

Інформаційний портал «Банкрутство & Ліквідація» зібрав всі думки учасників цієї дискусії в одному матеріалі.     

Сергій Боярчуков, керуючий партнер «Алєксєєв, Боярчуков і партнери»:

Коли ми вперше обговорювали проблему СРО на першому форумі з конкурсного права, ми ледве могли назбирати півзали зацікавлених. А сьогодні вже не можна знайти у залі вільних місць, а серед спікерів – самі зірки. Це тому, що ми стоїмо на порозі значних реформ - прийнято новий Кодекс про банкрутство. Він передбачає банкрутство фізичних осіб, і поки що ніхто не знає, що це таке, всі будемо вчитися та набивати гулі.

Стосовно СРО, то ще ніхто не розуміє, як створювати це СРО, це буде для нас усіх експеримент, але цей експеримент потрібний, тому що це – єдиний механізм захисту нашої професії. Ми з колегами вже жартували, що в усіх є одне німе питання: хто буде головою цієї єдиної саморегулівної організації? Тому коли дійде до персоналії, у нас буде або консолідація ринку, або повний роздрай. І я прошу спікерів висловити думку щодо майбутнього голови СРО.

На жаль, ми не маємо повної незалежності арбітражних керуючих в цьому кодексі. На жаль, положення і правила існування СРО нам буде видавати Міністерство юстиції. І я сподіваюсь, що нам вдасться достукатись до Мінюсту і вплинути на розробку цього положення.

Ірина Сербін, голова Комітету АПУ з конкурсного права, партнер Ario Law Firm:

Питання стосовно голови майбутнього об’єднаного СРО було найбільш популярним серед арбітражних керуючих. Але це точно повинна бути людина, якій довіряє вся спільнота, яка візьме на себе неабияку відповідальність, і яка зможе пройти дуже складний шлях, і не зламатись ані під Мінюстом, а ні під іншим тиском. Це шанс для арбітражних керуючих отримати інший імідж, а враховуючи банкрутство фізичних осіб, перед арбітражними керуючими стає питання і соціальної відповідальності. Це має бути дуже відповідальна людина, яка має якусь історію саме у сфері банкрутства.

Вячеслав Лецкан, голова ради Всеукраїнської саморегулівної організації арбітражних керуючих ВГО «Асоціація антикризового менеджменту»:

Я зупинявся не на персоналії голови СРО, а на тому, чим ця СРО буде займатись, і як багато повноважень їх делегує Міністерство юстиції. У нас зараз є декілька СРО, і більшість арбітражних керуючих одразу входить в декілька СРО. Але  ці організації не допомагають своїм членам, а вони не беруть участь в її житті.

Основне завдання – щоб ця організація працювала, і працювала ефективно, щоб ми дотримувались чітких правил роботи. Керівник  цієї організації не має бути монстром, якого всі бояться. Він має консолідувати всю професійну спільноту.

Євгеній Лахненко, голова ГО «Системні рішення»:

Стосовно СРО хотілось б сказати, що єдина організація напевне буде позитивним моментом. Для чого вона? Для захисту арбітражного керуючого. Що він хоче бачити? Підтримку, допомогу. Як показала практика чотирьох представника ГО, які увійшли до дисциплінарної комісії  - вони на 50% відпрацьовують довіру.

Організація має об’єднувати і правильно розставляти пріоритети. Всі хто працює на ринку, один одного знають. Я думаю, що має бути з’їзд, на який слід запросити усіх, хто має свідоцтво арбітражного керуючого, і на цьому зібранні спільнота визначиться.

Микола Занько, голова Правління Громадська організація «Всеукраїнська асоціація фахівців з питань відновлення платоспроможності та банкрутства»:

Недавно мені один з арбітражних керуючих поставив питання: «А хто з керівництва вашої організації очолить СРО?» Я хочу сказати про те, що великий прошарок арбітражних керуючих з недовірою ставиться до цих об’єднань. У нас п’ять СРО, і кожна з них має подати свою кандидатуру, яка буде висунута на посаду голови об’єднаної СРО. Як говорив один з класиків, що перед тим, як об’єднатись, ми повинні розмежуватись, та сьогодні процес розмежування вже відбувся. Кожен вже вибрав собі гурток за інтересами. Але зараз ситуація змінилась радикально і до тих принципів, які були при утворенні існуючих СРО, додався ще один принцип: обов’язковість виконання рішень організації, прийнятих органом самоврядування. Голосуючи за персоналію, до якої повинна бути критична маса довіри, голосуюча людина дає карт-бланш на те, що вона сама буде підкорятись і виконувати безперечно рішення новоутвореної організації. Це дуже важливо.

Сергій Донков, Віце-Президент ГО «ВСРО фахівців конкурсного процесу»:

Ми спілкувались з колегами по питанню, яким має бути голова СРО арбітражних керуючих України. Не можна уявити людину з ідеальною репутацією і великим досвідом. Не можна уявити людину, завантажену практичною роботою, і яка має багато вільного часу, щоб приділяти багато часу асоціації.

Я зробив висновок, що головною функцією СРО є саме забезпечення престижності професії. Це має бути людина публічна, яка може відстоювати інтересі арбітражних керуючих не тільки в Україні, але і за кордоном. Він має хоча б оперувати англійською мовою, щоб він зміг для іноземних інвесторів презентувати професію людей, які відповідають за захист власності інвесторів і захист інвестицій в Україні. Тому я не готовий називати прізвища.

Не треба плутати голову СРО арбітражних керуючих з людиною, яка керує арбітражними керуючими. Статут СРО має передбачати створення керівних і робочих органів організації, і вони мають бути збалансовані. Я не можу уявити, щоб одна людина формувала політику всієї СРО. Перелік органів СРО, який перелічений в Кодексі, неповний – там немає комісіє по контролю, немає науково-експертної ради, немає функції зв’язків з громадськістю та органу, який відповідає за позитивний PR, а це дуже важливо.

Галина Білодід, Голова наглядової ради ВГО «Національна саморегулівна організація арбітражних керуючих»:

Зараз прийшов час популістів, і це світова тенденція. Ми зараз обговорюємо особу голови СРО, але я за колегіальність і колегіальну роботу. Я за те, щоб голова змінювався кожні рік чи два.  Але саме головне – це прибрати від нас такий каральний орган, як Міністерство юстиції. Я завжди критикую представників Мінюсту за рівень знань і підходів, за те, скільки головного болю вони нам приносять, за те, що вони нічого не знають.

Анатолій Родзинський,  голова Всеукраїнської громадської організації «Українська палата арбітражних керуючих»:

Я не назву прізвища, тому що у нас дуже дивна ситуація – ми починаємо ділити те, що ще не з’явилось. Підвищенням престижу професії має займатись не керівник СРО, а піарники. У нас біля 1,5 тис. арбітражних керуючих, це не адвокати, яких 45 тис. і яких складно зібрати в одній залі. Якщо приїде навіть 1 тис. арбітражних керуючих, можна провести демократичні вибори. Новий Кодекс фактично анулює СРО, які були раніше. І ми можемо або продемонструвати демократичний підхід до виборів голови єдиної СРО, його заступника, і членів дисциплінарної і кваліфікаційної частини, або – ні.

У нас відкривається новий ринок, приватне виконання судових рішень. Але замість отримати дійсно незалежну СРО приватних виконавців ми отримали каральний орган, який приймає ті рішення, які воліє бачити Мінюст: одним – анулює свідоцтво без достатніх підстав, а іншим може залишати свідоцтво незважаючи на численні порушення. І я дуже не хочу, щоб аналогічна ситуація склалась з арбітражними керуючими. Тому долю арбітражних керуючих мають вирішувати самі арбітражні керуючі.

Я не вважаю за правильне називати зараз якісь імена чи організації. Треба зібрати за з’їзд максимальну кількість арбітражних керуючих, і на з’їзді обговорити кандидатури.

І тоді ми принаймні спробуємо отримати демократичне самоврядування, саморегулювання арбітражних керуючих. А не чергову організацію, яка буде прикривати рішення Міністерства юстиції.

Анатолій В'язовченко, голова Національної профспілки арбітражних керуючих України:

Перш ніж назвати свою кандидатуру, я хотів би побачити обсяг повноважень, обсяг прав та обов’язків голови цієї самоврядної організації. Тому що це може бути номінальна фігура, яка нічого не буде вирішувати. Тому що саморегулювання означає відсутність втручання державного органу в діяльність конкретного арбітражного керуючого. У нас адвокатська діяльність не передбачає наявність департаменту адвокатури в складі Міністерства юстиції. У нас багато адвокатів, але не можна уявити, що до адвоката приходить представник обласного управління юстиції і перевіряє його журнали, і як він їх веде. Це ж абсурд. А от у арбітражних керуючих – це звичайна практика.

Олександр Удовиченко, радник Ader Haber, суддя Вищого господарського суду у відставці:

У вас (спільноти арбітражних керуючих України – ред.) є унікальна можливість обрати лідера і створити організацію, яка буде не формальною. І я закликаю вас не вчитись поганому у суддів, прокурорів і всіх інших.

Тому що якщо на з’їзд виносяться кандидатури, то це означає, що вони вже узгоджені, і їх треба тільки «освятити». Спільнота арбітражних керуючих – дуже вузька і всі всіх знають. Вашим керівником має бути людина, у якої є репутація. Будь який керівник тоді може бути ефективним, коли він має справжній авторитет.

Ви зараз говорите про те, який має бути статут СРО. От нехай ті, хто буде висуватись на голову СРО, запропонує свій проект статуту, і потім ці проекти можна звести до одного документу.

Для проведення з’їзду все одно буде створюватись оргкомітет. От в рамках цього оргкомітету можна виставити критерії того, яку інформацію має подати про себе кандидат: і декларацію про доходи, і де працював, і чи були догани.

Коментарі
Додати коментар