До статей

Владислав Філатов: арбітражні керуючі мають довести, що вони спроможні об’єднатися

21 лютого, 2019
Аналітика
Владислав Філатов: арбітражні керуючі мають довести, що вони спроможні об’єднатися

Владислав Філатов, керівник групи з банкрутства Директорату правової політики у сфері судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів Міністерства юстиції України в ексклюзивному коментарі інформаційному порталу «Банкрутство & Ліквідація» висловив свою думку щодо майбутнього об’єднаного СРО арбітражних керуючих, його функцій та завдань.

Редакція: З якими викликами може зіштовхнутися професійна спільнота при об’єднанні в єдине СРО?

Владислав Філатов: З прийняттям Кодексу України з процедур банкрутства, далі – Кодекс, перед спільнотою арбітражних керуючих поставлене не просте питання і це питання, як кажуть, поставлене руба. Це виклик і для кожного арбітражного керуючого, і для професії в цілому. Арбітражні керуючі мають довести, що вони спроможні об’єднатися. Дотепер, за чинного регулювання, наявного права та умов, арбітражні керуючі, кожного дня вирішуючи питання неспроможності боржників, виявилися неспроможними повноцінно реалізувати передбачені законом функції і повноваження саморегулювання. Попри створення низки саморегулівних організацій арбітражних керуючих, на практиці, саморегулювання обмежилося лише участю представників професії у складі кваліфікаційної та дисциплінарної комісій. Наразі, арбітражні керуючі на виконання вимог Кодексу мають утворити єдину саморегулівну організацію - зібратися, розробити і затвердити правила своєї професійної діяльності, а також, в подальшому, забезпечити дотримання цих правил. Головним завданням для спільноти арбітражних керуючих при утворенні саморегулівної організації буде перебороти байдужість і переоцінити уявну безпорадність.

Редакція: Хоча об’єднання прописане в новому кодексі, чи буде це об’єднання простим?

Владислав Філатов: Кодексом передбачено, що саморегулівна організація арбітражних керуючих утворюється з’їздом арбітражних керуючих України. Обов’язок організації установчого з’їзду арбітражних керуючих України і визначення порядку його проведення покладено на Міністерство юстиції України. Також, Кодексом встановлено, що головує на установчому з’їзді найстаріший за віком арбітражний керуючий, який обирає секретаря установчого зізду. Інші питання утворення саморегулівної організації арбітражних керуючих, в тому числі затвердження її статуту, обрання Ради арбітражних керуючих України, ревізійної комісії, затвердження положень про ці органи, призначення членів кваліфікаційної комісії та дисциплінарної комісії покладено на установчий з’їзд, тобто на арбітражних керуючих. Без проявлення ініціативи з боку арбітражних керуючих неможливо забезпечити, як утворення саморегулівної організації, так і ефективне виконання нею визначених Кодексом і принципами саморегулювання функцій. Проте, слід відзначити, що одного лише факту утворення саморегулівної організації не буде достатнім.   

Редакція: Чим має опікуватися майбутнє СРО щоб не перетворитися лише на формальний/каральний орган?

Владислав Філатов: Арбітражні керуючі мають визначитися із повнотою здійснення повноважень саморегулівною організацією. Так само, саме арбітражні керуючі мають опікуватися і контролювати здійснення саморегулівною організацією своїх повноважень у належному напрямку. Від спрямованості діяльності саморегулівної організації прямо залежить підвищення авторитету і формування поваги до професії арбітражних керуючих, а також забезпечення прозорості та ефективності застосування процедур банкрутства в Україні.

Отже, без прояву наміру від, безпосередньо, арбітражних керуючих забезпечити престижність професії арбітражних керуючих та зробити цю професійну царину прозоріше та чеснішою неможливо. Натомість, забезпечення престижності професії арбітражних керуючих, забезпечення високого рівня та розвитку професії арбітражних керуючих прямо встановлено Кодексом серед функцій і повноважень саморегулівної організації. Для здійснення цього Кодексом передбачені і механізми, такі, наприклад, як надання консультацій, а також підготовка методичних рекомендацій з питань професійної етики арбітражних керуючих та застосування прогресивних практик, вжиття заходів для спростування інформації, що принижує честь і гідність, ділову репутацію арбітражного керуючого, представлення арбітражного керуючого у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями тощо, захист професійних прав арбітражного керуючого, здійснення перевірки діяльності арбітражного керуючого на предмет дотримання статуту саморегулівної організації, кодексу професійної етики, рішень саморегулівної організації, участь у розробці нормативно-правових актів та участь в заходах з питань неспроможності тощо. Виконання цих функції саморегулівною організацією арбітражних керуючих дозволить досягти поставлених цілей і значно підвищити рівень довіри і престижу професії.

Редакція: Чи має посада керівника майбутнього СРО бути виборною? Скільки має тривати одна каденція?

Владислав Філатов: Очолює Раду арбітражних керуючих України Голова. Беззаперечно, посада Голови Ради арбітражних керуючих України має бути виборною. За умови забезпечення періодичного, наприклад раз на три роки, проведення чесного і доступного голосування, обрання Голови Ради арбітражних керуючих України можливе, навіть, без обмеження кількості його обрання.

Редакція: Якби змалювати ідеальний портрет українського арбітражного керуючого, яким ви його бачите?

Владислав Філатов: З урахуванням обсягу повноважень, покладених на арбітражного керуючого законом, а також вимог, які висуваються внаслідок їх практичного застосування, усі практикуючі арбітражні керуючі України є, майже, ідеальними. Сучасні і непрості умови роботи вимагають від арбітражного керуючого відповідати одночасно вимогам, що пред’являються до кризис-менеджера, юриста, економіста, психолога, медіатора, та інших професій.  Адже, майже кожна справа про банкрутство це і технологія, і економіка, і юриспруденція, і комунікація, до яких додається специфіка сфери здійснення боржником підприємницької діяльності. Дуже сподіваюся, що через деякий час арбітражні керуючі зможуть пишатися належністю до професії завдяки виходу професії на більш позитивний рівень її сприйняття, а здійснення діяльності арбітражного керуючого, внаслідок її престижу, буде не сумісною із іншими видами діяльності, таким, як діяльність адвоката, приватного виконавця та підприємця.

Коментарі
Додати коментар