Logo
До статей

Ігор Ніколаєв: серед арбітражних керуючих є прекрасні фахівці, досвідчені та відповідальні особи

28 лютого, 2019
Аналітика
Ігор Ніколаєв: серед арбітражних керуючих є прекрасні фахівці, досвідчені та відповідальні особи

Ігор Ніколаєв, к.ю.н., партнер Консалтингової компанії «Прайм рейт», юридичний радник Центру комерційного права, член Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих Міністерства юстиції та Віце-президент Всеукраїнської самоврядної організації фахівців конкурсного процесу в ексклюзивному коментарі інформаційному порталу «Банкрутство & Ліквідація» висловив свою точку зору щодо майбутньої єдиної СРО арбітражних керуючих та її ролі у формуванні чесних та зрозумілих правил роботи у царині роботи з проблемними активами в Україні.

Редакція: З якими викликами може зіштовхнутися професійна спільнота при об’єднанні в єдине СРО?

Ігор Ніколаєв: Існування організацій професійного самоврядування – поширене у Європі явище. Утворення організації професійного самоврядування (ОПС), чи саморегулівної організації (СРО) – є допуском державою громади осіб, що належать до певної професійної групи, до виконання частини державних функцій (здійснення владних повноважень).

Головний виклик з яким може зіштовхнутися професійна спільнота при об’єднанні в одну організацію – не знайти точки дотику та спільні професійні інтереси, об’єднатися лише номінально, або ж навколо якоїсь постаті, а не навколо стрижневої ідеї, якою є розбудова незалежної, авторитетної, інституційно спроможної та потужної професійної спільноти арбітражних керуючих.

Редакція: Хоча об’єднання прописане в новому кодексі, чи буде це об’єднання простим?

Ігор Ніколаєв: Простим це об’єднання не буде. Арбітражні керуючі є достатньо самостійними та вільними фахівцями, які не звикли сприймати авторитарні методи управління. В Україні вже існує ціла низка громадських організацій, які об’єднують арбітражних керуючих, є лідери ринку та думок серед представників професії. Це і профільні організації (незалежна профспілка арбітражних керуючих, громадські організації арбітражних керуючих), а також інші організації професіоналів, які об’єднують різних фахівців, і мають профільні підрозділи (наприклад, Асоціація правників України, в структуру якої входить очолюваний Іриною Сербін Комітет з конкурсного права, Асоціація адвокатів України, в структуру якої входить очолюваний Сергієм Боярчуковим Комітет з банкрутства тощо). Лідери всіх цих об’єднань є знаними фахівцями та користуються авторитетом серед арбітражних керуючих.

Слід відзначити, що принципова відмінність між ОПС та добровільними об’єднаннями полягає у тому, що ОПС – інститут публічного права, в той час як добровільне об’єднання – інститут приватного права. Звідси випливають і всі інші відмінності. ОПС наділене повноваженням здійснювати регулювання діяльності представників професії, а добровільне об’єднання – ні. Членство в ОПС – обов’язкове, у добровільному об’єднанні – ні. ОПС – єдине на всій території країни в певній професії, а об’єднань  може бути багато. Добровільне об’єднання створюється чи не створюється залежно від бажання засновників. ОПС – створюється виключно в силу прямої вказівки закону і не створюється, якщо такої вказівки нема. Перелік відмінностей, що випливають із зазначеної вище принципової відмінності можна продовжувати.

Створення Асоціації (ОПС) не передбачає ліквідацію існуючих об’єднань арбітражних керуючих. Між ними відбуватиметься конкуренція. Основною конкурентною перевагою буде авторитет тієї чи іншої організації в суспільстві та серед представників професійної спільноти.

Членство в Асоціації буде обов’язковим в силу закону. Тому формально вона охопить всю професійну спільноту. Але ж важливо, аби цей орган був дієвим,  а арбітражні керуючі брали активну участь в його функціонуванні. Від цього залежить, чи стане Асоціація потужною та авторитетною організацією професійного самоврядуванння, або ж залишиться лише номінальним утворенням.

Редакція: Чим має опікуватися майбутнє СРО щоб не перетворитися лише на формальний/каральний орган?

Ігор Ніколаєв: Традиційно до повноважень ОПС може належати:

  1. Допуск до професії, меншою мірою позитивний – через участь у наданні права займатись професією (може бути відсутнім з міркувань захисту конкуренції), а здебільшого негативний – через застосування санкцій аж до відлучення від професії);
  2. Видання нормативних актів, обов’язкових для всіх представників професії, у межах, визначених законом;
  3. Контроль за якістю професіональних послуг;
  4. Контроль за дотриманням правил професійної етики.

Поряд із зазначеними управлінськими функціями ОПС можуть факультативно здійснювати низку функцій, необхідних для розвитку професії:

  • сприяти організації навчання (стажування) кандидатів, та проведенні заходів з підвищення професійного рівня учасників;
  • сприяти створенню належних організаційних та інших умов для забезпечення нормального функціонування професії;
  • сприяти уніфікації практики шляхом консультування та поширення взірцевого досвіду;
  • сприяти розвитку законодавства щодо галузі;
  • представляти потреби професії перед суспільством.

Повноваження Асоціації визначені в кодексі. Головними з них на початковому етапі будуть участь в допуску до професії (через делегування своїх представників до кваліфікаційної комісії), участь в контролі за діяльністю арбітражних керуючих (зокрема, через делегування своїх представників до дисциплінарної комісії), підвищення рівня кваліфікації арбітражних керуючих. Якщо Асоціація гідно впорається з виконанням цих базових функцій, можна буде ставити перед державою питання про повне делегування цих функцій та надання інших.

Редакція: Озвучте п’ять головних завдань, які треба буде вирішити аби відродити престижність професії арбітражного керуючого та зробити цю професійну царину прозорішою та чеснішою?

Ігор Ніколаєв: Я не вважаю, що престижність професії арбітражних керуючих треба відроджувати. Адже цей престиж не втрачено. Треба його підтримувати та підвищувати. Серед арбітражних керуючих є прекрасні фахівці, досвідчені та відповідальні особи. Аби професія розвивалася, її авторитет зростав, а діяльність арбітражних керуючих була більш чесною треба забезпечити:

  • гарантоване отримання належної оплати праці арбітражних керуючих;
  • ефективну та невідворотну відповідальність арбітражних керуючих;
  • постійне підвищення кваліфікації представників професії;
  • розвиток інститутів професійного саморегулювання в різних формах, як шляхом забезпечення становлення Асоціації арбітражних керуючих, так і через розвиток вже існуючих або нових добровільних об’єднань професіоналів;
  • популяризація професії арбітражного керуючого в суспільстві, зокрема, шляхом інформування про досягнення і здобутки у окремих успішних кейсах.

Редакція: Чи має посада керівника майбутнього СРО бути виборною? Скільки має тривати одна каденція?

Ігор Ніколаєв: Переважну більшість питань щодо визначення повноважень, складу та порядку функціонування керівних органів Асоціації законодавець залишив на вирішення професійною спільнотою. Зокрема, щодо керівника Асоціації. Безумовно посада ця має бути виборною. Самі арбітражні керуючі мають визначити найдостойнішу особу, якій буде довірено взятися за керування цим кораблем.

Такий підхід відповідає визначеному серед інших кодексом принципу виборності, згідно якого має вибудовуватись самоврядування арбітражних керуючих. Бажано, аби капітан був відданий своїй справі та служінню професії, користувався безумовним авторитетом серед арбітражних керуючих, сміливо вів корабель і свою команду до високих горизонтів професійних звершень і успіхів.

Що ж до строків каденції, то бажано аби такі ротації проходили принаймні кожні два роки. Саме такі строки повноважень кодексом визначено для членів кваліфікаційної та дисциплінарної комісій. Доцільно було б раз на два роки збиратися та заслуховувати звіт керівника Асоціації та членів комісії, обговорювати та ухвалювати стратегію розвитку професії на наступний період, переобирати керівника і членів комісій тощо.

Редакція: Якби змалювати ідеальний портрет українського арбітражного керуючого, яким ви його бачите?

Ігор Ніколаєв: Заможний, успішний, впевнений в собі професіонал, відданий служінню своїй справі та суспільству, який користується беззаперечною довірою і високим авторитетом, з бездоганною репутацією.

Коментарі
Додати коментар