До статей

Як покращити роботу аукціонів з продажу активів

20 березня, 2019
Аналітика
Як покращити роботу аукціонів з продажу активів

Результати роботи різних майданчиків з продажу активів, недоліки процедур та пропозиції по їх усуненню обговорювали у Києві під час Бутік-конференції з питань банкрутства у рамках ІІ Судового форуму Асоціації адвокатів України, яку організував Комітет із банкрутства ААУ на чолі з головою комітету, керуючим партнером ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та партнери» Сергієм Боярчуковим.

Віктор Вишньов, генеральний директор ДП «СЕТАМ», сказав, що очолювана ним компанія працювала і на ринку реалізації активів, які пропонував Фонд гарантування (ФГВФО), і також намагається почати працювати на ринку реалізації активів банків-банкрутів. І тому він може порівнювати ці процеси. Тож, хоча обидва ринки достатньо специфічні, головна проблема, на його думку, полягає в тому, що правила для всіх учасників ринку не є єдиними. Він навів приклад, коли один з покупців брав участь в торгах на майданчику «СЕТАМ», став другим, і чекав 10 днів, поки ФГВФО підпише угоду з переможцем. Але в результаті він цього так і не дочекався, оскільки Фонд продовжив термін на укладання угоди до 42 робочих днів. Віктор Вишньов зазначив, що під час продажу арештованого майна такого бути не може. «Учасники, які приходять на аукціон, очікують, що до них будуть застосовуватись єдині процедури, а не будуть їм на 42 дні заморожувати гарантійний внесок в розмірі 10%, і їм доведеться чекати, чи буде підписання договору, чи ні. Це не дуже приємно для учасників аукціонів, бо вони очікують, що правила будуть однакові», - сказав гендиректор «СЕТАМ».

Віктор Вишньов зазначив, що «СЕТАМ» очікує на підписання нового Кодексу з процедур банкрутства, оскільки держпідприємство ще з серпня 2018 року відповідає всім вимогам аби стати електронним майданчиком для реалізації активів банкрутів, і  за цей час було навіть декілька звернень від арбітражних керуючих, які пропонували реалізувати активи. На його думку, всі процедури продажу активів мають бути уніфіковані, торги мають бути тільки електронними, а умови мають бути такими, аби не можна було зупинити чи відмінити аукціон. «Це не повинно залежати від бажання арбітражного керуючого чи комітету кредиторів, - якщо вже прийняли рішення, треба його доводити до кінця», - сказав він. Гендиректор «СЕТАМ» вважає, що якщо ці умови будуть виконані, повернення з 1 долару боргів зросте з нинішніх 8-9 центів до 25-30 центів.

Учасників конференції зацікавило і питання, як часто «СЕТАМ» стикається з блокуванням торгів за допомогою судових ухвал. Ольга Білай, Директор департаменту управління активами Фонду гарантування вкладів, поцікавилась, чи отримує «СЕТАМ» ухвали судів, які, забороняють укладати угоду з переможцем аукціону?

«Регулярно», - відповів Віктор Вишньов і додав, що це є проблемою. «Тому що ухвали зараз видаються регулярно. Але, вибачте, всі тут дорослі люди і розуміють, що «коштують» вони на сьогодні не дорого. А в регіонах з цим – взагалі кошмар: як тільки на торги виходить більш-менш крупний лот, знаходиться мільйон причин, щоб аукціон зупинити, і далі це все висне», - сказав він. 

Приватний виконавець Андрій Авторгов підняв питання відповідальності Фонду гарантування. За його словами, у нас є відповідальність приватних виконавців, які її страхують, є відповідальність арбітражних керуючих, і є вже перші позови до приватних виконавців. То ж постає питання: чи є позови до Фонду гарантування, і яким чином можна стягнути з нього за судовим рішенням, якщо згідно закону про систему гарантування вкладів фізичних осіб, на майно Фонду не може бути накладено арешт і воно не може бути забезпеченням позову.

Ольга Білай, Директор департаменту управління активами Фонду гарантування вкладів, пояснила, що в законі про систему гарантування вкладів є пряма норма про заборону відкриття виконавчого провадження по відношенню до банку-банкруту, який є стороною договору купівлі-продажу, тоді як Фонд гарантування лише організовує торги. Незважаючи на те, що в законі ця норма прописана чорним по білому, все одно такі випадки трапляються, і Фонд оскаржує в суді законність таких рішень так само, як і інші незаконні дії, наприклад, щодо арешту активів банків, що також прямо заборонено законом. «У нас є один банк , в якому накладено арешт на активи рік тому. Ми, напевне, вже біля 5 разів подавали апеляцію і клопотання про відміну цього рішення. І на деякі засідання навіть приходили представники Міжнародного валютного фонду, щоб послухати аргументацію суду. Ми продовжуємо боротися, але поки що без результатів», - сказала вона.

Сергій Боярчуков попросив розповісти, якими активами торгувати простіше та ефективніше, адже на сьогодні арбітражні керуючі продають «розбомблені» залишки майна, як нікому не потрібно, а Фонд гарантування продає права вимоги, які можна назвати «квитками на війну», оскільки взагалі незрозуміло, чи можливо колись перетворити їх на актив.

Олексій Соболєв, керівник «ProZorro.Продажі», у відповідь сказав, що його майданчик також продає

об’єкти малої приватизації, яких у держави є безкінечна кількість, і з огляду на те, що продаж відбувається дуже повільно, вони будуть продаватись ще з десяток років. «Вони всі дійсно «розбомблені», тому що написано «10-поверховий будинок», а на фото – лише фундамент, що позаростав травою. Але на такі об’єкти є попит по всій країні. І там вище конкуренція, ніж на об’єкти Фонду гарантування вкладів», - зазначив він.

Також учасники конференції обговорили ефективність порівняно нещодавно запровадженої моделі голландського аукціону, яка передбачає не підвищення, а зниження ціни на об’єкт.  «Голландські аукціони допомагають працювати, коли конкуренція не висока – 1-2 покупця. Їх сама модель аукціонів примушує боятись, що хтось сторонній купить актив, і вони пропонують свої ціни», - сказав Олексій Соболєв, і додав, що по продажу об’єктів малої приватизації в середньому конкуренція складає 3 претендента, тоді як по активах Фонду гарантування – менше двох.

За словами Олексія Соболєва, 26 березня Київська школа економіки буде презентувати дослідження, в якому порівняно дві моделі аукціонів: традиційні британські – на підвищення ціни, і  голландські: «Голландець ефективніше приблизно на 30%. Люди краще торгуються, він менше монополізований, більше різних фінансових компаній перемагає в цих аукціонах. Фонд разом з нами і Київською школою економіки придумали спосіб, який дозволяє витиснути гроші з тих, в кого є хоч якийсь інтерес до активу».

Заступник директора-розпорядника ФГВФО Світлана Рекрут зазначила, що голландська модель аукціону ефективніша там, де є низьколіквідні активи. Також ця модель буде дуже доброю для комерційних банків, на балансі яких знаходяться кредити, що вже не обслуговуються клієнтами, і їх реальна вартість набагато-набагато нижче, ніж балансова.

Світлана Рекрут додала, що якщо за попередньої моделі аукціону ціна на актив доходила до комфортної ринкової за 4 місяці, то голландська модель передбачає продаж протягом лише одного дня, але провокує конкуренцію через психологічних тиск – ніхто не знає, коли і хто натисне кнопку «купити». «А от по не рухомості і по нішевим активам, таким як ТРЦ «Республіка», де коло потенційних клієнтів обмежено, іноді англійська модель аукціону може бути кращою», - сказала вона.

Віктор Вишньов вважає, що голландська модель аукціону – ефективна, але вона показала ефективність тільки зараз, коли спливає термін ліквідації багатьох банків і активи треба терміново розпродавати. «В такому режимі її можна використовувати. Але в режимі, коли ліквідація тільки починалась, коли були високоліквідні об’єкти, то тут більше увагу потрібно було приділяти або англійському аукціону, або йти в напрямку реструктуризації заборгованості. Чому? Наведу простий приклад. До нас звернулись комерційні банки з проханням виставити права вимоги по кредитам. Результат: 20-30% позичальників, чиї кредити виставлялись, прийшли до банків і почали домовлятись про подальшу реструктуризацію, або частково погашали», - сказав він.

Потім обговорення звернуло в бік недоліків, які заважають продажам. Олег Маліневський, адвокат і  партнер EQUITY, вказав на один з них, який призводить до системного зловживання у системі «ProZorro.Продажі». Його суть в тому, що один учасник йде на торги двома компаніями: компанія №1 робить реальну ставку, а компанія №2 – сильно завищену. Потім компанія №2 відмовляється укладати договір, і актив дістається компанії №1. Але при цьому інший учасник аукціону, який готовий запропонувати реальну ціну, не може зробити ставку в проміжку між компаніями №1 і №2. Тому Маліневський запропонував надати добросовісному учаснику можливість зробити ставку з певною сумою на випадок, якщо учасник-переможець відмовиться викупляти лот.

Олексій Соболєв відповів, що «ProZorro.Продажі» слідкують за цією проблемою, і поки що вона трапляється порівняно рідко. Але на його думку, найпростіший спосіб її вирішення – підвищити гарантійний внесок. «І тоді в певний момент зривати торги стане занадто дорого», - сказав він.

На що Світлана Рекрут зауважила, що все таки краще давати згоду на очікування не тільки другому покупцеві, але й всім іншим. Віктор Вишньов з нею погодився, і додав, що в «СЕТАМ» реалізована модель особливої ставки, яка не дозволяє двом учасникам розігнати ціну активу до космічної: в будь який момент кожен з учасників торгів має право один раз за торги поставити свою фіксовану ставку не залежно від ходу аукціону, вона лише повинна бути вище стартової ціни. Якщо перший і другий учасники, які розганяли ціну і запропонували найвищий рівень, відмовляються, то третій стає переможцем і отримує актив. Ефективність максимальна і ніхто не використовує методику розгону ціни.

Сергій Жуков, суддя-спікер Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду Верховного Суду, розповів про регулювання процедур проведення аукціонів судовою владою. За його словами, Палата для розгляду справ про банкрутство випустила постанову, в якій судді намагались якомога повніше описати процедуру проведення аукціонів і всі спірні моменти, які можуть виникати. Він пояснив цей крок тим, що по аукціонам вже складалась судова практика, але вона була не зовсім єдиною і стабільною. «Саме в цій постанові арбітражним керуючим надано можливість ділити активи на лоти після проведення першого аукціону, разом з комітетом кредиторів. Або не робити цього. Головна задача – продати за максимальною ціною, і тут на розсуд арбітражного управляючого – ми не стали його обмежувати», - сказав він.

Сергій Жуков зауважив, що  питання отримання узгодження умов продажу активів з забезпеченим кредитором дійсно є дискусійним. Але воно поки що не знаходиться на розгляді Палати, тому що практика йде в основному про те, що забезпечені кредитори дають тільки згоду, але умови – не узгоджують.  Але, зауважив Сергій Жуков, дане питання, можливо, буде розглянуте Палатою додатково.

 

Коментарі
Додати коментар