Юлія Шапочка: НБУ ініціює поліпшення платоспроможності українських банків

Про це вона повідомила інформаційному порталу Банкрутство & Ліквідація в ексклюзивному коментарі.

Нагадаємо, як повідомлялось раніше, Національний банк України дозволив дострокове повернення банком вкладів власників істотної участі в банку, але за умови, що гроші будуть спрямовані на збільшення статутного капіталу фінустанови. Постанова НБУ №377 вносить зміни в іншу постанову НБУ №129 «Про деякі питання діяльності банків», а також врегулює питання, пов'язані з внесенням постановою №312 змін до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні.

Юлія Шапочка виклала свої аргументи, щодо цієї ініціативи:

У зв’язку з тим, що в Україні більшість банків знаходиться в скрутному фінансовому становищі, вважаю, що будь-які ініціативи спрямовані на поліпшення платоспроможності українських банків є виправданими. За останній час була введена тимчасова адміністрація або відбулася ліквідація більше п’ятдесяти банків, у тому числі достатньо великих, які мали значну кількість вкладників та вплив на фінансову систему України, таких як  АТ «Дельта Банк», ПАТ «ВіЕйБі Банк», ПАТ «Банк Форум» тощо. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснював виплати вкладникам більше 30 банків. Зазначена ініціатива НБУ не потребує додаткового виділення державних коштів, а отже, не породжує корупційні наслідки. Держава фактично перекладає тягар допомоги банків із себе на її власників, оскільки інструмент рефінансування НБУ себе не виправдав і фактично вимив кошти із України в офшорні зони.

Основною перевагою даного механізму є те, що власники банків матимуть змогу уникнути процедури визнання їх банків неплатоспроможними чи застосування до них інших заходів впливу зі сторони НБУ через збільшення статутного капіталу банків за рахунок коштів, розміщених на депозитних рахунках фактичних  власників цих банків.

Проте, існують також суттєві мінуси цього механізму. Цей механізм, у випадку виникнення проблем в фінансовій установі, фактично дозволяє власникам банку до моменту введення в нього тимчасової адміністрації оперативно достроково повернути вклади (депозити) власникам істотної участі в банку для спрямування цих повернених коштів на збільшення статутного капіталу банку, а потім з статутного капіталу швидко вивести їх на офшорні рахунки чи іншим чином.

Ця проблема могла бути вирішена, якби в постанові НБУ № 129 був прописаний механізм відкликання чи зупинення нецільового використання частини статутного капіталу банку, сформованої за рахунок внесених достроково повернутих депозитів власників істотної участі в банку.

На даному етапі рефінансування НБУ не є дієвим інструментом і запровадження будь-яких інших інструментів покращення платоспроможності банків є актуальним. Проте, ці нові механізми мають бути ретельно прописані, щоб унеможливити майбутні зловживання.

Будь-який громадянин, так і юридичні особи залежать від нормального функціонування банківської системи. На даному етапі величезна кількість вкладників банків зіштовхнулася із ситуацією, коли вони не можуть повернути свої кошти, розміщені на депозитах в банках із тимчасовою адміністрацією. Механізми, які спрямовані на покращення фінансового стану українських банків, мають підтримуватися громадянами. При правильному використанні зазначеного інструменту зменшиться кількість банків, в які буде вводитися тимчасова адміністрація і громадяни, які здійснили внески будуть продовжувати отримувати відсотки.

     Чи можливі зловживання пов’язані з затвердженням цієї ініціативи?  Так. Оскільки в постанові НБУ № 129 не прописаний механізм, який би обмежував банки у використанні депозитних коштів їх власників не за призначенням. Нинішня редакція постанови НБУ фактично створює підстави для виведення власниками банку коштів із банку до введення в нього тимчасової адміністрації.

На практиці, це виглядатиме таким чином: кошти із депозитного рахунку власника банку переоформлюються як кошти, спрямовані на збільшення статутного капіталу банку; після цього вони будуть використовуватися як обігові кошти банку, які за рахунок різних схем будуть виведені на офшорні рахунки власників істотної участі в банку.

Якщо власникам проблемних банків дозволять знімати кошти із їх депозитних рахунків, то на момент виведення таких банків із ринку в порядку ліквідації, інші вкладники банку опиняться в ситуації, коли вони отримуватимуть лише кошти в розмірі гарантованому державою. Крім того, в даній ситуації найбільше постраждає держава, яка втратить ці кошти, оскільки зобов’язана фінансово підтримувати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб при виплаті коштів вкладникам неплатоспроможних банків.

Проблему вимивання коштів з банків частково вирішує Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності пов’язаних із банком осіб», яким передбачене доповнення статті  218-1 Кримінального кодексу України відповідальністю для пов’язаних з банком осіб за доведення банку до неплатоспроможності.