Як заборгувати банку чверть мільярду і тобі за це нічого не буде

Автор: Олександр Колосовський

Банки, що сподіваються на цивілізоване врегулювання проблеми неповернення кредитів, стикаються з судовим свавіллям і змушені писати листи президенту України. Щоправда, такі листи мало допомагають. Тим часом імідж України страждає – хто захоче інвестувати в країну, де за рішенням суду можна на рівному місці втратити мільйони гривень.

Показова одна з історій: 9 червня Дніпропетровський апеляційний господарський суд прийняв рішення відмовити ОТП Банку у задоволенні апеляційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області щодо санації Криворізького турбінного заводу «Констар». Це рішення стало черговою невдачею для банку у його багатомісячних спробах повернути гроші, які було позичено одній з компаній на розвиток виробництва.

Інформаційний портал «Банкрутство & Ліквідація» розбирався в ситуації.

Банкіри пишуть Президенту…

У квітні голова правління ОТП Банку Тамаш Хак-Ковач направив до президента Петра Порошенка листа, в якому поскаржився на боржників, які не повертають кредити, їх впливових хазяїв та корумповану судову систему, що допомагає недобросовісним позичальникам не повертати кредити.

У листі Порошенку Тамаш Хак-Ковач розповів, що у 2008 році до ОТП Банку звернулось підприємство ТОВ «Юністіл» і попросило про кредит для організації виробництва оцинкованого сталевого листа. Прохач не володів суттєвими матеріальними активами, які міг би передати банку в якості застави, але підприємство кредит все-таки отримало, оскільки було пов’язане з досить відомими і потужними промисловими підприємствами – Криворізьким турбінним заводом «Констар» та Запорізьким абразивним комбінатом. Перше підприємство виступило для «Юністілу» майновим поручителем, друге – фінансовим.

Банк свої зобов'язання виконав – «Юністілу» протягом 2008-2013 років було надано 18 млн дол.. та 43 млн грн кредитних коштів. Але у 2013 році позичальник перестав обслуговувати кредит і перед банком утворилась заборгованість у розмірі понад 200 млн грн. Мало того, до банку не надійшло й жодної пропозиції щодо врегулювання ситуації. Позичальник виплатив банку лише 5,7 млн дол. та 97,6 млн грн і лише незначну частину цих коштів банк примусово списав з рахунків «Юністілу».

Залізний прорахунок

Виробництво оцинкованого металевого листа мало стати для компанії «Юністіл» золотим дном і були величезні плани зі збуту цієї продукції як в Україні, так і на експорт. Більша частина кредиту була використана для закупівлі спеціальної лінії у Китаї. Щоб доправити її в Україну, було використано спеціальний рухомий склад. Але коли обладнання привезли в Україну, змонтували й запустили, виявилося, що для нього немає сировини – тонкого металевого листа. Такий лист виробляє тільки Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча, але в нього є власна лінія з оцинкування, і, звісно, лист він продавати не став – кому потрібні конкуренти. Аби забезпечити нове виробництво сировиною, підприємство почало перемовини з постачальниками у Греції, Кореї, Китаї та Росії. Звичайно, закупівля у північного сусіда була найзручнішою у плані доставки листа, але коли справа дійшла до укладання контрактів, почалися стрибки курсу валюти і проект став просто нерентабельним.

Судові чагарі

Проект оцинкування накрився залізним листом, а ОТП Банк спробував повернути позичені гроші. Загальна сума претензій ОТП Банку до позичальника та його поручителів, яка була заявлена до суду, складає 263,5 млн грн.

ОТП Банк вирішив діяти на два фронти і звернувся до суду з позовами на поручителів, які виглядали більш платоспроможними. Цікаво, що лінія з оцинкування, яку придбав «Юністіл» за кредитні кошти, змонтована саме у цехах турбінного заводу «Констар». Це підприємство займає 55 га землі, а його виробничі площі – майже 200 тис. кв. м. Але тут банк стикнувся з проблемою – з серпня 2014 року «Констар» знаходиться у процесі банкрутства, яке ініціював постачальник газу компанія «Криворіжгаз». ОТП Банк також висунув свої претензії «Констару» і навіть на якийсь час став головним кредитором поручителя: у грудні 2014 року суд затвердив реєстр вимог кредиторів до «Констару» на суму приблизно 350 млн грн, серед яких майже 200 млн грн – вимоги ОТП Банку. Але потім «Констар» подав апеляцію, і вимоги ОТП Банку за рішенням суду було зменшено у сім разів. Суд вирішив, що «Констар» може відповідати перед банком лише в межах тієї суми, на яку віддавав майно в заставу. А два цехи «Констару» по оціночній вартості – це лише 28 млн грн. До того ж, що може дати банку володіння двома цехами на території заводу? Практично – нічого. Продати їх проблематично, оскільки вони – частина інфраструктури заводу і пов'язані постачанням електроенергії, газу і т.д. Залишається ще сумнозвісне обладнання для оцинкування листу, але його складно продати і транспортувати.

Інший поручитель «Юністілу» – «Запоріжабразив» – також не горів бажанням повертати гроші і відмовився визнавати свою фінансову поруку на користь компанії «Юністіл». На початку справа пішла на користь банку – господарський суд Запорізької області 14 листопада 2014 року видав ухвалу про забезпечення позову, але вона 19 січня 2015 року була відмінена суддями Харківського апеляційного господарського суду, що дозволило боржникам вивести гроші з їхніх рахунків в інших банках. До речі, грошей на рахунках було достатньо, аби погасити значну частку боргів. ОТП Банк оскаржив це рішення у Вищому господарському суді України, але 24 березня 2015 року судді залишили у силі постанову Харківського апеляційного господарського суду, ставши на бік позичальників. Крім того, до процесу виводу грошей долучились і державні виконавці – вони зняли арешт з рахунку «Запоріжабразива» у Сбербанку Росії, на якому було близько 6 млн дол. «Неправомірність дій державного виконавця була встановлена судовим рішенням, відкрито кримінальне провадження, та значна сума коштів вже втрачена для стягнення», - з сумом констатував голова правління ОТП Банку у листі на ім'я Петра Порошенка.

Крім того, банк звернув увагу президента, що судді Харківського апеляційного господарського суду Михайло Слободін, Тетяна Гончар та Наталія Гребенюк своєю постановою від 19 березня 2015 року взагалі відмовили в стягненні з поручителя «Запоріжабразив» заборгованості на суму більше 200 млн грн, скасувавши рішення господарського суду Запорізької області від 24 грудня 2014 року. Банкір зазначив, що ця постанова була прийнята тими ж суддями, які раніше у цій же справі скасували заходи до забезпечення позову. «Дивним чином, справа двічі попадає на розгляд одним і тим же суддям, незважаючи на систему автоматичного розподілу справ», - писав Тамаш Хак-Ковач.

А поки тривають судові баталії банка-кредитора з позичальником, достеменно не відомо, чи виконає свої зобов’язання перед банком фінансовий поручитель «Юністілу» - Запорізький абразивний комбінат.

В ЗМІ вже з’явилися публікації про фінансові махінації цього підприємства. Наприклад, «Контрактам» стала відома інформація про те, що нинішній голова правління «Запоріжабразиву» Анатолій Береза активно виводить гроші з підприємства.

Запорізький абразивний комбінат спішно починає реалізовувати свою продукцію за заниженими цінами «лояльним» підприємствам. Одним з головних продавців продукції заводу за викидними цінами є підприємство «Інвест-Ресурсстрой», контрольоване через Кіпрський офшор нинішнім головою правління Запорізького абразивного комбінату Анатолієм Березою. Другий активний продавець - Іршавський абразивний комбінат, повідомляє бізнес-видання.

Наразі бізнес-зв’язки між зазначеними підприємствами підтверджуються даними з відкритих джерел. У річному звіті про фінансову діяльність Іршавського абразивного заводу йдеться про те, що його головним клієнтом є саме «Запоріжабразив». Крім того, головою правління Іршавського заводу є колишній співробітник Запорізького абразивного комбінату, а членом наглядової ради – екс-главбух «Iнвест–Ресурсбуду».

Якщо інформація журналістів «Контрактів» достовірна, не можна виключати можливість того, що, аби уникнути фінансових зобов’язань перед ОТП Банком, «Запоріжабразив» може оголосити себе банкрутом. Приклад заводу «Констар» у нього перед очима.

Впливові хазяї?

У листі на ім’я президента ОТП Банк повідомив, що всі ці негаразди стали можливі, оскільки у всіх трьох підприємств є впливові «друзі». Підприємства входять до однієї бізнес-групи, на яку мають вплив відомі в Україні політики Давид Жванія та Микола Мартиненко. «Власники цих підприємств в рамках реалізації стратегії з неповернення боргів застосовують весь свій арсенал політичного впливу для тиску на суддів, державних виконавців та інші державні органи, задіяні у процесі стягнення боргів», - так описав банкір ситуацію, з якою стикнувся.

Давид Жванія погодився коментувати журналістам лише ситуацію, що стосується Запорізького абразивного комбінату, міноритарним акціонером якого він є – за його словами, це був «менеджерський прорахунок», і мова йде про підробку документів. Бізнесмен наголосив, що до «Юністілу» та «Констару» він не має ніякого відношення, а з Миколою Мартиненком вони вже давно не партнери.

Як би там не було, а єдиним акціонером ОТП Банку є угорський OTP Bank Plc. Останнім часом уряд і президент багато говорять про залучення інвестицій в Україну. Але сумнівно, що інвестиції прийдуть в країну, де рішення суду позбавляє зобов'язання сплачувати борги.