Чи впорається Фонд гарантування вкладів з навалою банків-банкрутів?

Процедура виведення банку з ринку непроста і містить ряд завдань, які лягають на плечі Фонду: оцінка банків з тимчасовою адміністрацією, пошук інвесторів, які погодилися б частинами або повністю купити банк-банкрут. Якщо охочого купити банк нема, проводиться продаж «нажитого банком добра», розрахунок з кредиторами в порядку черги, виплата вкладникам гарантованих сум до 200 тис. гривень і ліквідація банку.

Вся проблема в тому, що найчастіше банк потрапляє до Фонду в такому вигляді, що продавати особливо нема чого. Ще в лютому, виступаючи в парламенті, заступник директора Фонду Андрій Оленчик озвучив цифру, на яку мало хто звернув увагу - з маси активів, що прибули до Фонду, живих - до 20%.

Сьогодні навколо продажу активів «мертвих банків» спалахнув цілий скандал. Вкладники пікетують Фонд, звинувачуючи його в непрозорості угод.

Як відбувається продаж майна неплатоспроможних банків, їх кредитних портфелів розповів директор департаменту впровадження планів регулювання і управління активами неплатоспроможних банків Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Андрій Шевченко.

- Як змінюється вартість активів від того моменту як банк потрапляє у Фонд до його переоцінки?

- Вартість активів залежить від того, як клієнти обслуговують свої борги (якщо ми говоримо про кредитну заборгованість) і від стану ринку по твердих активах: нерухомість і так далі. Активно змінюється вартість якраз по кредитній заборгованості. У більшості своїй клієнти неохоче платять банкам, які визнані неплатоспроможними, а при оцінці враховуються поточні погашення. Також оцінювачі враховують кредити з хорошими заставами. Якщо поточна ринкова вартість застави вища, ніж заборгованість по кредиту, вона все одно оцінюється в 100%. Безумовно, можуть бути дисконти, які теоретично повинні враховувати  роботу, зокрема щодо стягнення застави, але в будь-якому разі складова оцінки кредитного портфеля - це якість обслуговування позичальником свого кредиту і вартість застави.

На поточному ринку у зв'язку зі зміною курсу долара такі застави, як нерухомість, переважно подорожчали, але не пропорційно зростанню долара. Нерухомість з хорошим розташуванням і якістю продається швидко. В інших випадках вона може бовтатися від торгів до торгів.

- Скільки часу після введення тимчасової адміністрації потрібно чекати оцінки банку?

- До півроку. Місяць ми збираємо кредиторські вимоги і проводимо інвентаризацію. Потім визначається суб'єкт оцінкової діяльності і протягом місяця формується замовлення оцінки. Потім, у кращому випадку, близько місяця триває оцінка. Тільки через чотири-п'ять місяців ми можемо затвердити ліквідаційну масу і готуватися до продажу. Фонд має намір цей процес стиснути для дрібних банків до двох місяців, по великих - до трьох. По «Надра-банку» ми намагаємося вийти на реалізацію через три місяці.

- Яка загальна балансова вартість неплатоспроможних банків?

- Зараз в управлінні у Фонду близько 300 млрд грн.

- А оцінкова?

- Оцінкова вартість у шість разів менша. Мінімально банки оцінють два рази. Ми хочемо трохи змінити цю ситуацію, але на сьогодні це так. Перша оцінка відбувається при пошуку інвесторів - для порівняння його пропозицій щодо вартості активів, щоб ми знали, яка приблизна вартість банку. Ця оцінка проводиться, базуючись в основному на вартості нерухомості, якщо така є, оскільки нерухомість і основні засоби просто оцінити. Кредитний портфель оцінюється по його обслуговуванню. При першій оцінці ми вважаємо апріорі, що всі застави у нас є. Тому інвестор сам повинен потрудитися і за допомогою юридичного та аудиторського аналізу зрозуміти, чи є вони насправді. У випадку, якщо з інвестором не склалося (ми не створили перехідного банку, не передали активи, зобов'язання, і банк йде в ліквідацію), проводиться наступна оцінка, яка необхідна для виставлення активів на продаж. Ця оцінка об'ємніша, вона охоплює моніторинг всіх застав. Тут завдання Фонду переконатися, що під кредит є застава. Якщо кредит обслуговується - там питань, в принципі, немає. На щастя, є позичальники, що бережуть свою репутацію. Наразі Фонд такі кредити не продає. Немає сенсу.

- У кого Фонд замовляє оцінку?

- На сьогодні в Фонді акредитовано 47 оцінкових компаній, але не всі вони працювали і навіть перебували за вказаними адресами. Раніше критерії акредитації оцінкових компаній були досить простими. Якщо ви юрособа, яка має сертифікат оцінювача, ви можете бути акредитовані. Тепер ми додали більше якісних критеріїв. По-перше, попросили, щоб компанії подали нам свої штатні одиниці, зробили запит на рекомендаційні листи від клієнтів компаній. Тому що оцінки бувають різні. Буває оцінка порожня - є перелік активів і взяті зі стелі ціни. Звичайно, ми викликаємо до себе таких оцінювачів, а ті часто губляться в нерозумінні, що вони оцінювали і яку цифру поставили. Бувають випадки, коли уповноважені особи не докладають якихось документів, і тоді кредит, який мав під собою заставу, перетворюється на кредит без застави. Буває всяке. Знову ж таки, все це відстежується фахівцями Фонду. Нині у Фонді створюється підрозділ, який буде займатися винятково перевіркою оцінки. Одна справа, коли у фонді було кілька банків, але тепер, бачачи обсяги неплатоспроможних банків, розумієш: працювати в попередньому форматі нереально. Для того, щоб зробити оцінку та продаж максимально відкритими, Фонд переходить на електронну форму продажів. Щоб, принаймні, зняти питання, пов'язані з якимись кулуарними, підкилимними, підстільними домовленостями. Ми хочемо, щоб наші уповноважені особи виставляли всі активи на біржі і максимально їх рекламували. Наразі ми публікуємо інформацію про продажі в двох друкованих видання, на сайтах неплатоспроможних банків, на сайті Фонду і біржах, на яких організовуються торги. Також у нас є портал з календарем торгів.

Для спілкування з покупцями у нас на сайті є розділ «Поскаржитися на організатора торгів або ж на уповноважену особу». Досить активний ресурс вийшов - аналізуємо, впливаємо. Зокрема це послугувало поштовхом до того, що ми розіслали листи на біржі з проханням до 1 вересня привести свої технічні можливості до торгівлі активами винятково до електронного вигляду.

Крім того, у нас на сайті з'явився розділ - результати торгів на біржах.

Фонд постійно клюють, що він щось не так і не те робить, але ніхто не замислювався, що в нас у штаті 180 працівників, 230 з уповноваженими особами, і взагалі-то збільшувати штат ніхто не дає. Ніхто не знав, що неплатоспроможних банків буде 54. Коли їх було два-три, можна було і в Excel вести статистику. Тепер ми розуміємо, що це неможливо. Фондом підготовано законопроект, який повинен бути проголосований на цьому тижні, згідно з яким уповноважені особи дістануть більше адміністративних функцій: зібрати, зберегти, роздати. А функції з управління активами, проведення оцінки, вибору торговця, формування лотів будуть покладені на дирекцію Фонду. З нами поділилися досвідом американські колеги. У них прекрасна модель, до неї немає питань ні в прокуратури, ні в кого. У нас теж буде кілька комітетів, які будуть займатися тим чи іншим питанням. Дирекція готова обговорювати їх напрацювання, і приймати рішення колегіально.

- Розкажіть про систему електронних продажів.

- Тут все зручно. Якщо вас зацікавив якийсь товар, ви заходите на інтернет-майданчик, реєструєтеся, подаєте в електронному вигляді необхідні документи, оплачуєте реєстраційний та гарантійний внески, зокрема з використанням платіжної картки і в призначений час сідаєте біля комп'ютера, щоб почати торгівлю.

- Були випадки, коли скаржилися на те, що в останню секунду проведення аукціону або ж конкурсу клієнт давав вищу ціну, відповідно вже наступний покупець не встигав зробити ставку.

- Наразі у всіх бірж є одне правило - після кожного кроку має пройти 5 хвилин. Так торги можуть тривати цілодобово.

- Яка вартість реєстраційного внеску?

- Від 17 до 500 грн., це залежить від правил біржі.

- У якій ще формі можна продавати активи?

- У формі аукціонів, конкурсів. Також є можливість безпосереднього придбання товарів, вартістю до 10 мінімальних заробітних плат, нині це близько 12 тис. грн. Єдине обмеження - банківське обладнання. Навіть якщо стоїть нижче порогового значення, все одно його реалізація повинна проходити на аукціоні.

- Хто має доступ до аукціонів, конкурсів?

- До аукціоном допускаються всі. У конкурсі мають право брати участь фінансові компанії (крім кредитних спілок), банки. Фактично, той, хто хоче щось купити, повинен звернутися в банк або фінансову компанію, і т.д.

- Там потрібні гарантійні суми. Для чого?

- Обов'язково. Для того щоб обмежити спроби маніпуляції з кількістю учасників існує правило: переможцем не може бути учасник, який запропонував меншу ціну. Раніше було як? Якщо переможець відмовлявся від покупки, то переможцем вважався наступний учасник, який запропонував ціну за часом перед ним. Тепер, якщо переможець відмовився купувати, ми призначаємо нові торги. Тому що з цим теж були маніпуляції. Також маніпулювали з кількістю учасників: заходиш у програму, а там 60 учасників торгів на одну машину. У підсумку бере участь один, тому що всі інші працювали з ним разом. Тому ми сказали «ні», для участі заплатіть 10 відсотків гарантійного внеску від виставленої вартості, а потім торгуйте. Не кожен знайде мільйон, щоб заплатити гарантійний внесок. Чому так? Знову ж досвід. Люди заявляються на конкурс, кажуть, що хочуть купити кредит, дивляться документи, йдуть, потім бігають по боржниках і пропонують різні схеми, починаючи від відмови в покупці для зниження вартості та до схем по згортанню з депозитами.

- Хто купує кредитні портфелі, чи працюєте Ви з колекторами?

- Основний актив, який є у наших банків, це кредитні портфелі. У багатьох наших банків є великі портфелі фізосіб. Тут ми працюємо з третіми особами, які надають колекторські послуги. Причому деякі компанії обурювалися, чому ми не акредитуємо їх. Я неодноразово пояснював, що колекторів у цій країні немає як виду діяльності, і ми не можемо їх акредитувати. У нас навіть був круглий стіл у Нацбанку з цього питання. Вони самі розповідали, що сім років держава не може зареєструвати їх як клас. У нас з різними портфелями працюють близько п'яти компаній. Ми вважаємо цей процес досить успішним. Єдине, ми поки що передали тільки беззаставні кредити фізосіб, оскільки це найбільш неохоплений розріз кредитної заборгованості. У юристів наших банків не вистачає часу працювати з цими позичальниками, оскільки суми боргу незначні, а тимчасові витрати великі. Уповноважена особа спрямовує всі свої сили на роботу з більшими боржниками, а робота з фізособами зводиться до того: хто платить - той платить, хто не платить - той не платить. Якщо заборгованість перевищує 180 днів, вона передається колектору.

Ми поки що не продали жодного портфеля кредитів, вважаючи, що це не ефективно на поточному ринку. Вартість, яку пропонують факторингові або колекторські компанії, не перевищує 10%. Це я оптимістично говорю. Тому що в основному - це 3-6% залежно від прострочення. Тому, якщо за місяць колектори приносять 2-3%, то навіщо їм продавати весь портфель за 6%, коли за два місяці ці 6% будуть повернуті. І для банку це найефективніше.

- За якою ціною Ви готові продавати кредитні портфелі?

- Не готовий Вам зараз на це відповісти.

- Нижче номіналу готові продавати?

- Безумовно. Є кредити, які коштують 100%, виходячи з поточного курсу долара, тобто застава перекриває всю суму кредиту і ми виставляємо його за 100%. Сказати, що він продається, не можу. Були випадки - продавали, але не масово. Було близько трьох випадків, коли нам вдавалося продати кредит за номінальну вартість. Це при тому, що застава була дійсно першокласна: нерухомість у столиці.

Бувають випадки, коли позичальники знаходять можливості перекредитуватися в інших банках. Просто часто Фонд, коли вже управляє банком, не може реструктуризувати кредитну заборгованість, піти на якісь поступки, списати частину позики і т.д. Законом це не передбачено. Завдання Фонду - навпаки максимально зберегти вартість майна. Тут хіба що Фонд може реструктуризувати борг на час тимчасової адміністрації (3 місяці). Багато позичальників встигають перекредитуватися, відповідно до нас надходить уся сума, ми відпускаємо застави і питання вичерпане.

- А що робити з тим майном, яке видане, як застава НБУ під рефінансування?

- Це для поворотності засобів Фонду найпроблемніше питання. Тому що банк потрапляє у Фонд часто сильно закредитований Нацбанком. За законом все, що ми назбираємо з застав за кредитами, ми повинні направити на погашення боргів перед НБУ. Якщо назбираємо більшу суму, то вистачає і на інших кредиторів, в т.ч. і на Фонд гарантування. У нас бувають ситуації, коли, припустимо, застави перекривають борг перед Нацбанком у 2-3 рази. Але не факт, що ми їх реалізуємо у 2-3 рази більше. У нас є домовленість з Нацбанком, що ми продаємо майно і задовольняємо регулятор тільки від грошей, які приходять вже від реалізації. Нацбанк з цим згоден. Тут у нас ефективний механізм співпраці, обміну документами, ми погоджуємо з ними стартову ціну і т.д. Єдине питання, на яке ми шукаємо рішення, - це кредити фізосіб. Безумовно, нам би хотілося передавати це колекторам. Але колектори просять свою комісію за повернення грошей. А за законом ми повинні всі гроші, які надійдуть нам від такої роботи, направляти Нацбанку. Фактично нам немає з чого платити колекторам їх відсотки. У нас така ситуація по Дельта-банку, там дуже багато портфелів «фізиків» закладено під рефінансування НБУ. Ми нині намагаємося своїми силами працювати з цими боржниками. Однак проблема в тому, що персонал, який вже розуміє, що банк десь «на виході», шукає собі іншу роботу. Персонал тане, а кредити залишаються. Ментально НБУ з нами згоднен, але тут потрібні законодавчі зміни. Вони теж не можуть подарувати 20% комісії колекторам.

- Хто гальмує продаж активів?

- Закон передбачає затвердження ліквідаційної маси до 6 місяців після прийняття рішення про ліквідацію банку. Ми вважаємо, що це дуже тривалий термін. За цей період інтерес ринку до активів згасає. Наші зусилля тепер спрямовані на те, щоб максимально швидко, паралельно провести кілька процесів: інвентаризацію майна, його оцінку і підготовку ліквідаційної маси.

- Чи були випадки зловживання ліквідаторами?

- Так, і ці ліквідатори були звільнені з Фонду гарантування. Це індивідуальні випадки. На моїй пам'яті їх було три, один з яких - через незнання процедури.

За матеріалами: «Укрінформ»