Олексій Степаненко: законотворці намагаються суттєво розширити права забезпечених кредиторів у процедурі банкрутства

Законопроект №2286а «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення довіри між позичальниками і кредиторами» (далі - Законопроект) суттєво розширює права забезпечених кредиторів у процедурі банкрутства. Зокрема, вказаним законопроектом передбачено надати забезпеченим кредиторам право звертатись до суду про визнання недійсними правочинів укладених з боржником (ст. 20), отримувати інформацію від розпорядника майна щодо вимог інших кредиторів (ст. 23), брати участь в зборах кредиторів з правом вирішального  голосу, а також обов’язкове погодження ціни реалізації заставного майна з забезпеченим кредитором (ст. 44) та інші повноваження. Тобто забезпечений кредитор стає повноцінним учасником процесу у справі про банкрутство.

У даному контексті необхідно зазначити, що чинна редакція Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон), в порівнянні з попередньою редакцією закону, доволі чітко врегульовує порядок задоволення вимог забезпечених кредиторів. При цьому, відсутність у забезпечених кредиторів права звертатися до суду про визнання недійсними правочинів укладених з боржником, права отримувати інформацію від розпорядника майна щодо вимог інших кредиторів, права на участь у зборах кредиторів з правом вирішального  голосу, що фактично не дає можливості останньому бути повноцінним учасником процесу, не означає, що Закон не захищає права таких кредиторів.

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в чинній редакції встановлює, що вимоги забезпечених кредиторів задовольняються позачергово за рахунок заставного майна, перелік якого включається в окремий реєстр. Тобто фактично, вимоги заставних кредиторів будуть задоволені в будь-якому випадку - частково чи повністю, але на відміну від конкурсних кредиторів, вимоги заставних кредиторів будуть задоволені. Таким чином, фактична участь забезпечених кредиторів на всіх стадіях процедури банкрутства не є необхідною.

Із вказаного випливає, що необхідності сьогодні розширювати права забезпечених кредиторів до рівня конкурсних немає. Таке збільшення призведе лише до затягування процедури банкрутства, оскільки кількість активних учасників збільшиться.

Проте, залишати права забезпечених кредиторів у тому обсязі, в якому вони закріплені зараз Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» також не можна.

За час дії нової редакції Закону на практиці вже чітко проявляються певні недоліки діючого закону. Зокрема, через відсутність у забезпечених кредиторів фактичного впливу на процедуру банкрутства, нерідко виникають ситуації, коли недобросовісні ліквідатори реалізують заставне майно за значно нижчою ціною, що, в свою чергу, призводить до порушення прав забезпечених кредиторів. Тому, закріплення в Законопроекті №2286а положення про обов’язкове погодження ціни реалізації заставного майна з забезпеченим кредитором (ст.44) безперечно зведе нанівець можливість спекуляцій з боку недобросовісних ліквідаторів та забезпечить захист прав заставних кредиторів.

Таким чином, обсяг прав забезпечених кредиторів сьогодні дійсно потребує деякого розширення, зокрема щодо можливості впливу на визначення вартості продажу заставного майна. Проте необхідності розширення прав забезпечених кредиторів до рівня конкурсних на сьогодні є недоцільними.