Чистка від проблемних банків переходить на новий рівень

Гонтарева переконана, що ліквідація таких банків не вплине на фінансовий сектор. «Ми будемо дуже активно працювати над перевіркою таких банків, однак це група банків, яка не заважає нам сказати, що очищення нашої банківської системи на фінальному етапі…», – заявила глава НБУ під час засідання профільного комітету ВР минулої середи, додавши, що на 35 найбільших банків припадає 85% банківського сектору країни.

Тим часом українські фінустанови продовжують покидати ринок. Так, Нацбанк повідомив, що відніс до категорії неплатоспроможних банк «Капітал», який належав родині покійного бізнесмена Євгена Щербаня (відповідне рішення було ухвалено 16 липня). Також НБУ розглядає питання про визнання неплатоспроможним Європромбанку, який було названо проблемним ще 15 січня 2015 року.

У цьому контексті доречно згадати чутки річної давності про наявність у НБУ чорного списку банків, які підлягають виведенню з ринку. Хоча в самому фінансовому регуляторі заперечували наявність подібного документа, але, за логікою речей, він цілком міг бути. Наприклад, перший заступник голови Нацбанку Олександр Писарук розповідав про те, що регулятор буде закривати всі банки, які спеціалізувалися на тіньовій економіці. Оскільки подібні установи в банківському середовищі добре відомі, то в теорії можна було б відразу вивести всі банки із сумнівною репутацією з ринку.

І за динамікою видавання кредитів інсайдерам заздалегідь можна зрозуміти, що цей показник перевищує допустимі значення. Отже, сформувати список банків «на вихід» – можна. Цікаво, чи можна реалізувати процедуру одночасного виведення всіх фінустанов, які мають бути закриті, з ринку України?

Валерія Гонтарева ще торік у грудні розповідала, що одне з основних завдань Нацбанку – «очистити» банківську систему від неплатоспроможних банків, а також тих, хто спеціалізується виключно на відмиванні грошей. Плоди роботи НБУ видно за кількістю виведених із ринку учасників. Сьогодні під опікою Фонду гарантування вкладів – 12 банків із тимчасовою адміністрацією і 44 установи, що проходять процедуру ліквідації. Сезон активного «банкопаду» розпочався 2014 року – коли неплатоспроможними було визнано 33 банки, причому 24 із них – під час перебування на посаді голови НБУ Валерії Гонтаревої.

На початку минулого року Олександр Писарук обіцяв, що до 2016-го банківська система повністю очиститься від неплатоспроможних банків. Однак учасники ринку резонно запитують щодо темпів проведення цієї очистки. «Я не зовсім розумію, чому НБУ занадто повільно виводить банки з ринку. Декларують, що виведуть усіх «незрозумілих», і що таких – приблизно 50. Чого з ними затягувати?» – запитує екс-власник банку «Національний кредит» Андрій Оністрат. Нагадаємо, у його банк тимчасову адміністрацію було введено на початку червня 2015 року.

За словами юристів, неплатоспроможні банки можна й потрібно вивести з ринку за один день. Якщо установа порушує законодавство, необхідно визнавати її проблемною, а надалі – неплатоспроможною. І навіть якщо це відбудеться в один день, це не привід порушувати законодавство.

Але, не всі учасники ринку згодні з такою позицією. У тому, щоб очищати ринок від неблагонадійних гравців поступово, є і свої переваги. Андрій Кияк, заступник директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів розповів, що не можна розрахувати кількість проблемних банків поштучно: «Банк визнається проблемним на строк до 180 днів. І за цей час робляться певні зусилля щодо його оздоровлення. Не вдається – йде до Фонду. Що ж до фінмоніторингу, то прихід таких банків певною мірою – справа випадку. Тому оздоровлення банківської системи проходить поступово».

Юрій Товстенко, начальник відділу з роботи з борговими інструментами на локальному ринку Concorde Capital, говорить, що банки визнаються неплатоспроможними поступово, оскільки ведуться переговори з інвесторами, а НБУ шукає варіанти, як врятувати фінустанову. «Не можна просто взяти й закрити за один день кілька банків. Така новина негативно позначиться на інвестиційному кліматі», – вважає він.

Андрій Оністрат менш песимістичний у своїх прогнозах: «Найглобальніший наслідок такого рішення – це безробіття у фінансовому секторі. Також це може позначитися на тіньовій економіці. Але глобальних змін не буде». З ним згоден і Ростислав Кравець: «На банківській системі виведення з ринку всього чорного списку банків жодним чином не позначиться. Банки й так не можуть виконувати взяті на себе зобов’язання, і від визнання їх неплатоспроможними нічого не зміниться».

За матеріалами: Forbes.ua