Сергій Алєксєєв: українські позичальники отримають шанс почати нове життя без боргів

- Сергій Олегович, ви разом з п’ятьма колегами – народними депутатами розробили та зареєстрували у Верховній Раді законопроект №2353а «Про реструктуризацію боргів фізичної особи або визнання її банкрутом». Чому виникла ідея створити цей документ?

- Про необхідність розробки цього законопроекту я говорив не раз ще задовго до того, як став народним депутатом України. Я, як колишній практикуючий адвокат, розумів, що в країні є проблема і немає шляхів її вирішення. Основний потік проблем, пов'язаний із заборгованістю фізичних осіб за кредитами, розпочався в Україні в 2008 році. Відсутність можливості оголосити себе банкрутом фактично поставила українців в життєвий тупик. Людина не могла списати свій борг на законних підставах. Тобто, наприклад, людина купувала квартиру у 2007 році на піку цін і брала під це валютний банківський кредит. Настала одна криза, потім інша, і його іпотечна квартира стала в 4 рази дешевше. Навіть продавши її, людина опинялася в ситуації, коли отриманих грошей не вистачало на те, щоб погасити тіло кредиту і відсотки по ньому. В результаті вона до гробової дошки залишалася винна своєму кредитору. Більш того, навіть після смерті позичальника його спадкоємці зобов'язані виплачувати цей кредит. Для розуміння всієї трагічності ситуації наведу такі цифри: за підтвердженими даними щороку в Україні завершують життя самогубством через проблеми з кредитами і неможливість їх погасити близько 200 осіб.

- А яка існує світова практика з цього приводу?

- У всьому цивілізованому світі існує таке поняття, як банкрутство фізичних осіб, що врегульоване не законодавчому рівні. Така практика працює і в Європі, і в США. В Україні досі немає. Відсутність дієвого механізму врегулювання цих правовідносин спричинила практику коли боржники реєструються як приватні підприємці і оголошували себе банкрутами. Це незаконно. Як мінімум, це фіктивне підприємництво. Більше того, я, як колишній адвокат, вважаю, що приватного підприємця можна банкрутити тільки по боргах, що виникли в процесі його бізнес-діяльності. А якщо приватний підприємець взяв споживчий кредит і купив собі квартиру, машину – це зовсім інша природа заборгованості. У такій ситуації він може оголошувати себе банкрутом як фізична особа. Але в Україні поки що немає такого законного механізму. Тому виникла гостра необхідність у створенні законопроекту № 2353а. Наш законопроект розроблений з урахуванням рекомендацій Світового банку. Під час розробки цього законопроекту враховувався не тільки мій багаторічний адвокатський досвід, а й досвід таких відомих адвокатів у минулому, а в теперішньому народних депутатів, як Руслана Сидоровича з «Самопомочі» і багатьох інших професійних юристів. Також ми залучали до роботи над цим законопроектом консультантів з наукової сфери, професорів, які детально вивчали іноземний досвід і т. д. Тобто в цьому документі враховані найуспішніші норми європейського законодавства.

- Які суди розглядатимуть справи про банкрутства фізичних осіб?

- Процедуру банкрутства ми віднесли до господарських судів України. Це рішення ухвалене не випадково. Ми виходили виключно з того факту, що в господарських судах вже напрацьовувалася багаторічна практика з цього питання. Є напрацьований механізм. Навіщо його ламати і перебудовувати? Дуже складно в загальних судах знайти фахівців, які правильно розглядали б такі справи. Звичайно, процедура банкрутства фізособи буде спрощена порівняно з процедурою банкрутства підприємства. Але навіть в цьому випадку краще розберуться судді, які мають практику винесення і оскарження таких рішень та добре розуміють порядок застосування подібного законодавства. .

- Законопроект № 2353а передбачає можливість реструктуризації боргів позичальника?

- Так. У тому випадку, якщо українець має підтверджені доходи, але недостатні для того, аби покривати боргові зобов'язання, він буде мати право на реструктуризацію загального боргу по кредиту за погодженням з кредитором. Таким чином, людина отримує більше часу на повернення свого боргу, що дозволить їй зберегти своє майно. Це правовий механізм компромісного рішення. Ми часто чуємо від банкірів, що вони і хотіли б піти на компроміс із позичальником, але, на жаль, в Україні поки що немає такого законного механізму. А банківські менеджери бояться відповідальності і не хочуть приймати подібні рішення самостійно.

- Розроблений вами законопроект № 2353а дозволяє всім боржникам, які опинилися в складному фінансовому становищі, цивілізованим способом вирішити питання своїх боргів. Але в Раді вже був ухвалений закон №1558, який вирішує всі питання валютних позичальників і згідно з яким всі валютні кредити будуть перераховані за курсом 5 грн/дол. Ви за нього голосували?

- Ні, я за нього не голосував. Принципово не голосував. Закон №1558, м'яко кажучи, неправовими методами вирішує питання позичальників. «Вирішує» в лапках, при цьому створює колосальні проблеми для банківської системи. В день, коли питання прийняття закону №1558 вносилося до сесійної зали Верховної Ради, активісти-пікетники не випускали нас з будівлі Ради і наполягали на тому, щоб ми проголосували за цей закон. Я їм відверто говорив: «Ні!» Чому? А що буде з вкладниками банків, які довірили фінансовим установам свої заощадження? Значить, хтось взяв у банку гроші, а тепер не хоче їх повертати. А постраждає той, хто довірив банкам свої заощадження, відкривши депозитні рахунки. Де банк має взяти гроші на повернення депозитів населенню? І таких людей у десятки разів більше, ніж позичальників. Хто подумав про їхні інтереси? Крім того, позичальник взяв кредит у валюті. Навіщо в валюті? Давайте будемо чесними. Він брав кредит у валюті, щоб платити маленьку процентну ставку. Чому банк ставить маленьку процентну ставку за валютними кредитами? Тому що в банку нижчі ризики за цими позиками. Нижче у банку, але більше у позичальника. А як же ті позичальники, які брали кредит в гривні і платили не 10% річних, як валютні позичальники, а 22-24% річних? Їх проблеми усім байдужі? Вибачте, але такий підхід – це вибіркове правосуддя. Так не можна. Виходить, що той, хто взяв кредит у валюті, опинився в привілейованому становищі порівняно з тими, хто взяв кредит у гривні. І якщо гривневий позичальник опинився в складному фінансовому становищі і не в змозі виплачувати свій кредит, як закон №1558 вирішує його долю? Аж ніяк. А законопроект №2353а ставить всіх в однакове положення. На відміну від закону № 1558, законопроект № 2353а зберігає здоровий баланс інтересів кредитора і боржника. Згідно нашого законопроекту, борги списуються тільки з добросовісного позичальника. Це боржник, який в силу складних життєвих обставин не може розрахуватися з боргами. При цьому у нього немає злого умислу або бажання заволодіти коштами шахрайським способом. І щоб відділити насіння від полови в цьому законопроекті є необхідні запобіжники, які не дозволять недобросовісним боржникам уникнути обов'язку повернення кредитних коштів.

- Чому ж був проголосований закон 1558?

- Це популізм. Крім того, парламентарям фактично нав'язали цей законопроект. Їх шантажували, щоб вони за нього проголосували. А проголосувавши за цей закон парламент фактично підставив президента, бо він не може підписати цей закон. Це неможливо. Він гарант Конституції і не може розписатися під тим, що знищить банківську систему країни. Інша справа - законопроект №2353а. Прийнявши цей закон, народні депутати чітко відрегулюють правовідносини фізичної особи-боржника та його кредитора. Порушивши процедуру банкрутства, людина найме професійного менеджера – арбітражного керуючого і позбавиться усіх колекторів. Почнеться нормальний, спокійний і контрольований процес списання боргів з фізичної особи. Законопроектом передбачено, що після завершення процедури банкрутства відбудеться так зване «очищення від боргів». Тобто фізична особа перестане бути винною і зможе почати нове життя з нуля. У формуванні такого цивілізованого процесу зацікавлені і самі банки. Навіщо їм безнадійні борги? Кому це потрібно? Скидати ці борги на колекторські компанії, які в подальшому людину доводять до божевілля? Це не приносить нікому результату. А так у банку з'явиться абсолютно нормальний механізм списання боргу. Банки самі це просять. Кажуть, що якщо вони банкрутують юридичні особи з метою списати борг, то з фізичною особою вони поки нічого не можуть зробити. А якщо законопроект № 2353а буде прийнятий, банки спокійно зможуть подавати в суд на боржників та ініціювати абсолютно цивілізований процес банкрутства фізичної особи.

- За вашими прогнозами, як швидко можна ухвалити в сесійній залі Верховної Ради законопроект №2353а?

- Я сподіваюся, що цей закон у вересні-жовтні пройде через комітет з питань економічної політики. Я вже попередньо обговорював з членами комітету це питання і отримав позитивні відгуки. Але передусім ми поведемо ще низку круглих столів, на яких буде презентовано цей законопроект. Ми хочемо організувати широку суспільну і професійну дискусію з цього питання. Ми залучимо до дискусії суддівський корпус, представників банківської системи, громадськість та всіх зацікавлених Ми хочемо почути їхню думку щодо цього законопроекту. В результаті такого масштабного громадського обговорення законопроекту № 2353а, ми доопрацюємо його початковий тест і максимально його вдосконалимо. Я дуже сподіваюся, що ми вийдемо на ухвалення цього законопроекту в жовтні-листопаді цього року. Думаю, це дозволить вирішити ситуацію з банківськими боржниками і не допустить у подальшому таких прецедентів як прийняття закону №1558.

- Напевно така ваша принципова позиція відносно закону № 1558 багатьом незручна. На Вас чиниться тиск? Наприклад, через ЗМІ?

- Звичайно! На мене здійснюється тиск, і в ЗМІ з'являється інформація, що мене чорнить. Все це пов'язано з моєю законотворчою роботою і з адвокатською діяльністю в минулому.

- Можете розповісти детальніше?

- У минулому я був адвокатом і засновником компанії «Алєксєєв, Боярчуков і партнери». Ми спеціалізувалися на захисті іноземних інвесторів в Україні. Зокрема ми співпрацювали з банком Unicredit. Не буду називати прізвища, але у моїй адвокатській діяльності був прецедент, коли одна з компаній-позичальників взяла в банку кредит на 200 млн доларів під будівництво офісних центрів. Половину з цієї суми вони відверто «пропили не отриманий прибуток» і вирішили взагалі не повертати позику банкірам з Unicredit. Завдяки роботі нашої юридичної компанії, у шахраїв вдалося через суд забрати застави – офісні центри. Це боржнику не сподобалося. Мені погрожували і підірвали машину, щоб наша фірма вийшла зі справи. Але ми не покинули свого клієнта в скрутній ситуації. Тоді в офісі нашої компанії і банку почали проводити обшуки. І якби не втручання посла Італії та особистий приїзд прем'єр-міністра Італії в Україну, які взяли під особистий контроль цю справу, невідомо, чим би все скінчилося. І це не дивлячись на те, що всі судові справи по цій ситуації були вирішені на користь банку. Наскільки я знаю, зараз почалося чергове загострення у цій справі: представники позичальника-боржника почали подавати якісь заяви про перегляд справ. І на цьому тлі почався черговий тиск на мене - в ЗМІ почав активно з'являтися чорний піар.

- Вони хочуть за допомогою чорного піару Вами маніпулювати?

- Можливо. Я знаю, що ці люди фінансують чорну сторону Фінмайдану. А я, до того ж, ще й не проголосував за закон №1558 – мою позицію ви чули. Я вважаю, що ми йдемо в Європу, і Україна повинна імплементувати своє законодавство у європейське. Ми повинні цивілізованим шляхом входити в Європу, а не лише декларувати зміни і шашкою махати.

- Коли приймаєш правильне рішення, не всім це подобається...

- Абсолютно вірно, не всім. Але я буду робити свою справу, не змінюючи своїх позицій. Вважаю, що інтереси іноземних інвесторів стратегічно важливі для України. Нам треба піднімати економіку країни. І наскільки у нас це вийде, багато в чому залежить від створеного в Україні здорового інвестиційного клімату. Тому я не буду змінювати свою думку. Я, як і раніше, вважаю, що захист іноземних інвесторів - це пріоритет для нашої країни.

- Чому такий революційний законопроект про банкрутство фізичних осіб позичальників досі не був прийнятий в Україні?

- Було кілька спроб прийняти подібний закон в минулих скликаннях. Але, скоріш за все, було не до цього. Може, ситуація була не така скрутна, як зараз. Але, знаєте, не буває лиха без добра! Коли Рада ухвалила закон № 1558 – це сколихнуло всю країну, і народних депутатів теж. Тепер законопроект №2353а став як ніколи актуальним, і у нього є всі шанси бути прийнятим ще в цьому році.