Чим страшний дефолт для України

Автор: Ольга Вилик

Термін "дефолт" походить від англійського "default" і перекладається як невиконання зобов'язань або відмова від сплати боргів. "Дефолт характеризує неспроможність юридичної особи (корпоративний дефолт - ред.) або держави (суверенний дефолт - ред.) повністю або частково виконати свої боргові зобов'язання", - пояснює адвокат, партнер ЮК "ЕЙДІКОМ" Олена Воронцова.

Юристи пояснюють, що суверенний дефолт має тільки поверхневу схожість із банкрутством підприємства. На відміну від представників бізнесу, які заборгували своїм контрагентам, державу не можна ліквідувати, примусово реорганізувати або призначити їй зовнішнє управління. "У разі суверенного дефолту борги держави врегульовуються на міжнародному рівні, при цьому якоїсь чітко визначеної процедури немає. Як правило, в таких випадках залучаються міжнародні фінансові організації, такі як МВФ", - розповідає радник Правової групи «Побережнюк і партнери» Сергій Авраменко.

При цьому дефолти держав бувають двох видів: звичайний і технічний. У першому випадку мова йде про повну відсутність у держави можливості виплачувати борги зовнішнім кредиторам. У другому - вона не може платити по конкретному зобов'язанню, але є всі передумови для погашення цього боргу в майбутньому. "При технічному дефолті прострочені зобов'язання можуть регулюватися додатковою угодою з метою їх заморожування або реструктуризації", - уточнює Авраменко.

Технічний дефолт може бути оголошений як самою державою-боржником, так і кредитором, після чого відбувається їх спільний пошук взаємоприйнятних шляхів виходу із ситуації, серед яких реструктуризація боргу, зміни умов, заміна одних боргових зобов'язань іншими тощо. "Зазвичай технічний дефолт не призводить до банкрутства країни-позичальника. Механізм врегулювання заборгованості і спорів вирішується на міждержавному рівні відповідно до норм міжнародного права", - розповідає Олена Воронцова.

Також держава може оголосити дефолт не тільки за зовнішніми зобов'язаннями, але і з внутрішніми. Однак це робиться вкрай рідко, оскільки брак національної валюти в скарбниці зазвичай усувається банально просто - її починають друкувати у необхідних кількостях і видавати у вигляді пенсій, зарплат та інших соціальних виплат.

Хаос і безробіття

Спочатку про приємне. Дефолт для держави - це не катастрофа в буквальному сенсі слова. Якщо дефолт для комерційної організації означає практично припинення її існування, перехід права власності на активи до кредиторів і таке інше, то у випадку із дефолтом країни нічого подібного не відбувається – держава не втрачає свого суверенітету, території або природних ресурсів. Однак, в будь-якому випадку, невиконання країною своїх кредитних зобов'язань тягне за собою негативні наслідки. В цьому випадку можна розглядати варіанти від повного припинення зовнішнього фінансування держави до арешту її майна. "Звичайно, істотно погіршуються позиції країни на переговорах про нові позики, вартість кредитів зростає, часто на перший рік-два взагалі закриваються можливості отримання позик за кордоном», - каже Воронцова.

Україна не виключення з правил. У складній економічній ситуації, яка склалася у нас в країні, може статися, що уряд не зможе платити за зовнішніми позиками. "Наслідки для країни можуть бути доволі різноманітними, але одне можна сказати точно - Україна не зможе більше жити в борг, і це може розтягнутися в кращому випадку на роки, а в гіршому - на десятиріччя. Як наслідок, шалена інфляція, крах банківської системи, втрата громадянами своїх заощаджень, банкрутство підприємств, безробіття", - говорить Авраменко.

Фактично економіка країни-банкрута повинна відбудовуватися із самого початку і не з чистого аркуша, а з вантажем відповідальності за невиконані раніше зобов'язання. При цьому, заспокоюють експерти, дефолт для країни може мати і позитивні наслідки: при політичній волі і узгоджених діях влади він дає стимул до розвитку власного реального сектора економіки.

Чужий досвід

Історія знає достатню кількість дефолтів держав. З 1975 року, коли закінчилася велика світова криза, у світі було оголошено 78 суверенних дефолтів. Хрестоматійними є дефолти Мексики (1994), Росії (1999), Аргентини (2001) та Уругваю (2003 року). Хороша новина - жодна з держав-банкрутів не припинила свого існування. Однак неприємностей у населення неплатоспроможної країни було вдосталь. "Найважчим з дефолтів в соціальному плані був дефолт Аргентини в 2000-2001 роках. Але якщо мова йде про кризу, в результаті якої не надто стрімко знецінюється національна грошова одиниця і немає соціальних потрясінь, тоді формування золотовалютних запасів країни зазвичай рятує ситуацію. Якщо реалізовується "аргентинський сценарій", тоді мисливська рушниця з десятком патронів буде значно цінніша за будь-яку валюту», - резюмує Олена Воронцова.