Артем Пасько: Приватним виконавцям треба дозволити суміщення посад

Нарешті з’явилась законодавча ініціатива, яка дійсно призведе до кардинальних змін, при чому у хорошому сенсі. І хоча, на мою думку, ця ініціатива не потребувала скасування доволі свіжого законодавства про виконавче провадження шляхом заміни його двома роздільними законами, а саме Законом України «Про виконавче провадження» та Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», але мова йде про ініціативу Президента, тому зміна існуючого законодавства була не «іміджевою». І все ж таки нарешті гарні зміни.

Йдеться про введення приватних виконавців. Аналізуючи цю новелу, вважаю, що вона стане реальним молотом для розколу великої корупційної «глиби» інституту державної виконавчої служби. Звичайно, не хотілося, щоб всі державні виконавці сприймали вищезазначену репліку на свій рахунок, однак хто як не адвокат знає, як важко часом буває співпрацювати з виконавчою службою та добитись необхідного результату. Дуже щиро віриться, що інститут приватних виконавців розвантажить роботу державним виконавцям та спростить звернення як підприємців, так і звичайних громадян. Проектами законів про виконавче провадження доволі вірно визначено перелік рішень, що не можуть виконуватися приватними виконавцями, а саме - рішення, які стосуються державних органів, підприємств, організацій, державної та комунальної власності та ін. Іншими словами, приватним виконавцям забороняється виконувати рішення, що якимось чином стосуються держави.

Законопроектами врегульовані процедури набуття та зупинення права на здійснення діяльності приватними виконавцями, встановлено особливості фінансового забезпечення діяльності приватних виконавців, процедури заміщення приватного виконавця, запроваджено ведення Єдиного реєстру приватних виконавців України, а також можливість створення ефективної системи самоврядування приватних виконавців.

Одним із найважливіших аспектів запровадження інституту приватних виконавців є вимоги до осіб, які мають бажання набути такого статусу. Хоча не зайвим було б і надання можливості набувати такого статусу (приватного виконавця) адвокатам, арбітражним керуючим. Звичайно, знайдуться особи, які розкритикують такі введення, посилаючись на конфлікт інтересів та корупційні схеми, однак мова йде лише про приватних виконавців, а не державних, і тому така сумісність посад могла б привезти лише до позитивних наслідків. Тільки уявіть, що особа звернулась до адвоката за допомогою про стягування боргу в законному судовому порядку, а адвокат по сумісництву є і приватним виконавцем, та після отримання судового рішення і набрання ним законної сили він може також привести його до виконання. Чи не спрощена це система стягування заборгованості?! Думаю, що так. Окрім того, законодавцем може бути запроваджена доволі чітка схема врегулювання конфлікту інтересів. Отже законодавча ініціатива про реформування системи виконання рішень безумовно знайшла своїх прихильників і, хоча ще є недосконалою, вона містить велику перспективу насамперед для спрощення життя звичайних громадян та підприємців.