Чи змусять Україну сплатити борг Януковича?

Кабмін заявив про успішну реструктуризацію всіх випусків єврооблігацій, окрім «боргу Януковича». А це $3 млрд, термін погашення яких закінчується 20 грудня поточного року. Як припускають експерти, російська сторона може відмовитися від реструктуризації цієї заборгованості.

Проблема погашення єврооблігацій України, якими володіє РФ, обговорюється вже досить довго. Поки що, судячи з публічно доступної інформації, спроби досягнення компромісу були безуспішними: Україна принципово відмовляється платити без реструктуризації, а Росія не хоче погоджуватися на реструктуризацію. Чого ж чекати далі?

Зрозуміло, що відмова України оплачувати свої борги за облігаціями може привести до найбільш логічного наслідку – РФ про стягнення подачі позову в Високий суд Англії та Уельсу, що передбачено умовами випуску облігацій.

Шанси на перемогу у Росії в цій справі досить високі: формулювання у фінансових інструментах роками шліфуються саме для максимальної передбачуваності результату судових процесів. Проблема тут, швидше за все, буде не в отриманні, а у виконанні судового рішення.

Росія протягом багатьох років власним прикладом доводила, що стягнення з суверенної держави – дуже складна і ненадійна справа. Як правило, держава рідко має за кордоном якісь суттєві активи, зазвичай такі активи або захищені дипломатичним імунітетом, або формально належать якому-небудь держпідприємству. В обох випадках стягнення буде неможливим.

До сьогоднішнього дня кредитори, які намагалися провести стягнення за арбітражним рішенням проти Росії, включаючи Юкос, великого успіху не досягли. Тепер подібна доля може спіткати і саму Росію при спробі стягнути борги з України. Є, однак, набагато більш небезпечні для України перспективи.

Існує відоме внутрішнє правило МВФ, за яким виплати не можуть провадитися на користь країн, що мають неврегульовану заборгованість за суверенними зобов'язаннями. Якщо МВФ визнає російські облігації суверенними (як того просить РФ), дефолт України може перешкодити нам отримати наступні транші від МВФ. Це, безумовно, призведе до досить неприємних наслідків для нашої економіки.

Якщо дефолту не уникнути, ухилитися від наслідків можна двома способами. МВФ може визнати облігації приватними, а не суверенними, і таким чином усунути підстави для припинення траншів. Цей висновок здається досить простим, однак на практиці це призведе до того, що МВФ повинен буде визнавати приватними подібні облігації й у інших країн. Це для МВФ може бути не зовсім прийнятно.

Другий варіант – МВФ може відмовитися від свого давно відомого правила про призупинення фінансування. Насправді, розмови про скасування цього правила ведуться вже давно, і не можна виключити, що наш випадок стане прекрасним приводом їм, нарешті, реалізуватись.

На мою думку, ймовірність реалізації одного з вищенаведених сценаріїв або подібного їм достатньо висока, і для цього є як мінімум дві причини. По-перше, МВФ зовсім нема чого ламати хитке фінансове становище України, яке сам же МВФ і будував останні півтора року. По-друге, проблема російських облігацій зовсім не є сюрпризом для МВФ, який, природно, з першого дня знав про те, що російські облігації треба буде гасити і що грошей для цього у скарбниці немає. Швидше за все, всі можливі варіанти вже прораховані і протестовані фахівцями МВФ.

Нарешті, варто сказати кілька слів про «атакуючі» сценарії, які час від часу пропонуються Україні: концепція «одіозного боргу», «боргові санкції» і подібне.

Мені здається, ми навряд побачимо реалізацію хоча б одного з цих сценаріїв з простої причини: з одного боку, це вимагає радикальних рішень з боку наших західних колег, у той час як з іншого боку, відсутня реальна небезпека, яка виправдовувала б такі рішення.

Як згадувалося вище, після того як більшість українських облігацій були реструктуровані за згодою з кредиторами дефолт за російським бондами вже насправді мало чим загрожує Україні. Раз великі інвестори погодилися на реструктуризацію, це рішення призначається єдино вірним, а Росія залишається в меншості. В результаті, не очікується жодної катастрофи, яку необхідно було б запобігати надзвичайними заходами.

Звичайно, для України було б непогано, якби англійський суд визнав борги за російським облігаціями одіозними або англійський парламент дозволив не оплачувати ці борги в рамках санкцій проти РФ. Проте поглянемо на цю ситуацію з англійської точки зору. Англія десятками років працювала над стабільністю і передбачуваністю англійського права і має сьогодні результат – переважна більшість міжнародних фінансових угод регулюється англійським правом. Саме це дозволяє англійською юристам отримувати по тисячі фунтів на годину, а Лондону бути одним з фінансових центрів світу. Що трапиться на наступний день після того, як англійський суд вирішить пограти в «одіозні борги»? Будь-який кредитор, борг якого теоретично може бути визнаний одіозним (а таких чимало), вибере замість англійського права і суду який-небудь інший, нічим не гірший, але більш передбачуваний: швейцарський, французький або німецький. Розвиток цієї ситуації неважко передбачити.

Чи є якась дуже конкретна причина, за якою англійські судді і парламент захоче ризикнути своїм столітнім «капіталом», щоб врятувати Україну? Я в цьому сумніваюся, а тому і радикальних рішень від них не чекаю.