Чи звільнять Гонтареву за оборудки з акціями банку-банкрута

Нагадаємо, як повідомляв інформаційний портал Банкрутство & Ліквідація, вкрадені із збанкрутілого БГ Банку облігації опинились в колишньому інвестфонді голови НБУ. А саме: напередодні введення тимчасової адміністрації в БГ Банк менеджмент продав два пакети ОВДП номіналом $4,7 млн за 8,3 тис. грн компанії «Тера-Інвест» з групи «Перспектива» Сергія Антонова та Ірини Філіпської. Надалі, після кількох перепродажів, вони потрапили до інвестфонду з групи ICU, серед власників якої була Валерія Гонтарева.

Андрій, чи може цей факт стати приводом для судового розгляду?

Звичайно, може, і має стати. Самого факту публікації у пресі достатньо для початку досудового розслідування у кримінальному провадженні. І, судячи з повідомлень у ЗМІ, певні слідчі дії вже тривають. У перспективі гіпотетично можливі й позови у господарському процесі: оскільки віндикація до останнього відомого власника ОВДП в цьому випадку позбавлена сенсу (труднощі у доведенні вибуття облігацій поза волею банку), то «постраждалий» БГ Банк в особі уповноваженої особи Фонду матиме можливість позиватися до покупця облігацій (ПАТ «Тера Інвест») про визнання договору купівлі-продажу недійсним та повернення облігацій продавцеві за двосторонньою реституцією. Проблема в тому, що ПАТ «Тера Інвест» не є кінцевим відомим набувачем, і ліквідатор банку змушений буде подавати ще кілька аналогічних позовів до кожного наступного покупця, аж поки таке «гоніння сліду» не замкне ланцюжок до останнього набувача. Але й ці позови можуть з’явитися не раніше, ніж буде зібрана достатня доказова база у пов’язаних кримінальних провадженнях, тому що лише вона зможе стати вагомою підставою визнання всіх учинених правочинів фіктивними або ж такими, що порушують публічний правопорядок. Зрозуміло, що залишаються істотні сумніви в тому, що така доказова база буде взагалі зібрана.

Якщо факт, наведений у статті, буде доведено в суді, чи може це стати приводом для звільнення голови НБУ з посади?

Звільнення голови НБУ через побічні підозри та наведене у статті розслідування – вкрай малоймовірно. Навіть залишаючи поза увагою той факт, що в нашій країні цілком доведені та очевидні факти зловживань і корупції не завжди стають «достатнім приводом» для звільнення високопосадовця (доки ситуація не набуде широкого розголосу та резонансу), потрібно розуміти, що у цьому конкретному випадку фактично неможливо довести зв’язок чинної голови НБУ з описаною оборудкою, чи хоча б з її фінальною трансакцією за участі ЗНПІФ «Інвестиційний капітал-Фонд облігацій» з групи ICU.

Здогадуватись можна багато про що, конспірологію та «зраду», зрештою, ніхто не відміняв. Але ніхто не може достовірно стверджувати, що голова НБУ має вирішальний вплив на а) нинішнє керівництво ICU; б) уповноважену особу БГ Банку; в) розробку загальної схеми виведення ліквідних активів; г) здійснення окремих проміжних ланок цієї схеми. Крім того, важко причинно пов’язати навіть діяльність куратора НБУ Валентини Дикої з продажем БГ Банком ОВДП: куратор не могла бути відповідальною за прийняття рішення про продаж особою, теоретично вона могла навіть не знати про такий продаж (смайлік у цьому реченні поставте на свій розсуд); формально діяльність куратора НБУ – це особливий режим контролю за діяльністю банку, додатковий інструмент банківського нагляду. Під час здійснення особливого режиму контролю за діяльністю банку НБУ має право заборонити банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок. Куратор банку має право вимагати виключно в письмовій формі від керівників банку усунення порушень банківського законодавства, виконання нормативно-правових актів НБУ, надання письмових пояснень з питань дотримання банківського законодавства, нормативно-правових актів НБУ, виконання вимог та обмежень у діяльності банку, встановлених НБУ, а також щодо проведення банком будь-яких операцій. Тобто подальша доля кримінального провадження залежить від того, чи знала (повинна була знати) куратор НБУ про здійснюване відчуження облігацій, яких заходів контролю з цього приводу вжила тощо. Максимум (за доведеності всіх обставин) – це службова недбалість, але аж ніяк не співучасть у шахрайстві, розтраті майна чи доведенні до банкрутства.

У кращому випадку, будучи зовсім наївним, можна сподіватися на повернення ОВДП до БГ Банку та їх відкритий продаж під час ліквідації банку з метою хоча б мінімального задоволення вимог кредиторів. Подібних прецедентів новітня історія не знала.