Полювання на 58 млрд: поки що держава програє

Олена Губар

Чистка банківського ринку триває другий рік поспіль. Сьогодні борги збанкрутілих банків перед державою і кредиторами сягають 58 млрд гривень. НБУ продовжує виводити з ринку проблемні банки, тому сума боргів лише зростатиме. Задля стягнення цих коштів вже було вдосконалено законодавство, і тепер все залежатиме від спроможності держави примусити власників банків сплатити по рахунках.

Державні претензії

НБУ виконує свої обіцянки і продовжує очищати ринок від неплатоспроможних банків. Але їх банкрутство означає не лише проблеми для вкладників, але і тягне за собою великі збитки для держави. З початку 2014 року неплатоспроможними вже визнано більше 40 банків. За підрахунками Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, обсяг претензій до власників і керівництва цих установ нараховує загалом 58,426 млрд гривень. В зв`язку з цим до правоохоронних органів подано 457 заяв. За цей час було відкрито 73 кримінальних провадження проти власників і топ-менеджерів банків, 30 претензій було висунуто до контрагентів (бізнес-партнерів, вкладників і позичальників), 12 - претензії до службових осіб. Найбільша кількість порушень у неплатоспроможних банках була пов'язана з розкраданням - виведенням активів і заміною застав. В ФГВФО повідомляють, що зараз до відповідальності вже притягнуто 36 осіб, з яких власників банків - до 10.

Відтепер процес стягнення коштів з власників банків, які довели свої фінустанови до банкрутства, має спроститися. 2 березня 2015 року парламент прийняв законопроект №2085, яким ввів кримінальну відповідальність за доведення банківської установи до банкрутства. Отже, недбайливим акціонерам і керівництву банків загрожує в'язниця на строк до 5 років, якщо в результаті їхніх дій шкода державі чи кредитору склала більш як 6 млн гривень. Крім того, цей закон дає регулятору право при здійсненні банківського нагляду визначати фізичних та юридичних осіб, як пов'язаних з банком осіб, а також дозволяє ФГВФО вимагати від власників і керівників банків задоволення вимог кредиторів не після ліквідації банку, а ще на етапі оцінки вартості ліквідаційної маси.

У Нацбанку впевнені, що завдяки новому закону процедура стягнення коштів з власників збанкрутілих банків спроститься. Це стосується і всіх тих установ, які стали банкрутами з початку 2014 року, включно з останніми великими банками. "Завжди вважається, що закон не має зворотної сили. Але не можна сказати, що у нас не було законодавства на цю тему. Норми, які парламент прийняв, вносять зміни в існуюче законодавство і посилюють позиції НБУ. Дмитро Фірташ (власник Надра Банку) і Микола Лагун (власник Дельта Банку) так само підпадають під ці норми", - заявила глава НБУ Валерія Гонтарєва.

Юристи також погоджуються, що відшкодування втрачених у банках грошей тепер відбуватиметься швидше і простіше. "Виходячи з диспозиції нової статті Кримінального кодексу, пов'язану з банком особу можна притягти до відповідальності за вчинення будь-яких дій, які призвели до віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Таке формулювання дозволяє трактувати норму як буде вигідно правоохоронним органам. І фактично, після віднесення банку до категорії неплатоспроможних, буде підставою для відкриття низки кримінальних проваджень із подальшим з'ясуванням причин такої неплатоспроможності",- пояснює старший юрист ЮК "Алєксєєв, Боярчуков та партнери" Олександр Ткачук.

Найбільші проблеми

У ФГВФО розповідають, що лідером за обсягом претензій серед збанкрутілих фінустанов є Брокбізнесбанк, яким володів наближений до екс-президента Віктора Януковича бізнесмен Сергій Курченко. До цього банку висунуто близько 50% претензій від загальної суми. В рамках розслідування ситуації навколо Брокбізнесбанку вже були висунуті звинувачення його керівництву та екс-заступнику голови НБУ Борису Приходько за виведення з банку близько 2 млрд гривень, що належали державі.

Також Фонд займається розслідуванням виведення активів зі збанкрутілого Імексбанку. За декілька днів до введення тимчасової адміністрації банк передав права вимоги по 5 тис. кредитних договорів громадян компанії "Дасті", яка пов`язана з екс-начальником управління по роботі з проблемною заборгованістю Імексбанку Євгеном Браваренко. Цікаво, що на той час Імексбанк вже був визнаний проблемним і в ньому працював куратор від Нацбанку. У регулятора виправдовуються тим, що функції кураторів обмежені: навіть сидячи в проблемних банках, представники НБУ не можуть впливати на дії керівництва банку. "Щойно Імексбанк вивів частину активів, куратор банку повідомив Нацбанку. Цієї ж миті було прийнято рішення про введення тимчасової адміністрації. Чи вчасно? Якісь активи залишилися",- розповідає директор-розпорядник ФГВФО Костянтин Ворушилін.

Власники проблемних банків використовують і інші механізми для виведення коштів. "Олексій Івченко планово "поклав" свій Єврогазбанк. Він почав дробити депозити з лютого минулого року. Подробили багато, але все виглядало законно. Активи вивели. Їм вистачило совісті залишити активи, які є в заставі у НБУ під рефінансування. Все інше – пішло", - говорить Ворушилін. Останнім часом неплатоспроможними було визнано ще декілька великих банків: "Надра", Дельта Банк та інші. Але там ФГВФО ще не встиг повністю підрахувати суми збитків і оцінити обсяг наявних проблем.

Негативний результат

Якщо державі не вдасться повернути хоч якісь кошти від власників збанкрутілих банків, це буде означати, що вкладники та клієнти цих установ назавжди втратять свої гроші. Зараз держава з власної кишені виплачує депозити, які не перевищують 200 тис. гривень з відсотками. Але вклади громадян на більшу суму, а також усі депозити підприємств не повертаються. В ідеалі населення має отримувати свої кошти після формування ліквідаційної маси та розпродажу майна ліквідованих банків, проте, фактично цього не відбувається. Наразі Фонду в жодному банку ще не вдалося розпочати виплати вкладів, що перевищують гарантовану суму. Це пов`язано з тим, що у більшості банків немає активів, які чогось варті. "Ті активи, які залишаються у нас, на жаль, не завжди ліквідні. Хороші активи є у банку "Форум", Брокбізнесбанку, VAB Банку, банку "Надра". В інших банках, в які ми зайшли, повна порожнеча, - визнає Костянтин Ворушилін. – Мова йде про "Порто-Франко" та Легбанк. У CityCommerceBank взагалі кричущі факти: валюта балансу там під 4 млрд гривень, а оцінка тих кредитів, які гарантовані більш-менш зрозумілими заставами, - 79 млн гривень. З них робочі кредити - всього на 400 тис. Цілий ряд активів CityCommerceBank було виведено у Профінбанк".

Між тим, банкіри вважають, що в довгостроковій перспективі реалізація норм нового закону з урахуванням українських реалій може призвести до формування недовіри з боку інвесторів та відтоку іноземного капіталу з України. "Причина цього полягає в непрозорому формулюванні деяких прийнятих норм. Так, наприклад, запропоновано внести зміни до ч. 5 ст. 75 закону щодо уточнення критеріїв віднесення банку до проблемних. Зокрема, такий критерій як "банк не має ефективної та адекватної системи управління ризиками, що створює загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку", не має чіткого змістового навантаження і при застосуванні на практиці може тлумачитись суб`єктивно, - пояснює директор юридичного департаменту Кредобанка Микола Змерзлий. - Так само формулювання у ст. 218-1 КК України "вчинення пов’язаною особою будь-яких дій, що призвели до віднесення банку до категорії неплатоспроможних" дає можливість правоохоронним органам досить вільно тлумачити дії пов’язаних з банком осіб. Також слід зазначити, що в Україні здійснюють господарську діяльність багато підприємств з іноземним капіталом, які після прийняття зазначеного закону можуть бути визнані пов'язаними з банком особами і відповідати за діяльність останнього".

Джерело фото: mywork.com.vn