До статей

Чи засудять винних у банкрутстві

17 березня, 2015
Журналістські статті
Чи засудять винних у банкрутстві

Для стабілізації банківської системи і посилення покарання для власників і керівників банків парламент прийняв, а Президент підписав закон № 218-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності пов’язаних із банком осіб"

Автор: Сергій Зайцев

Ухвалення цього закону було однією з вимог МВФ для надання Україні кредиту. Опитані інформпорталом Банкротство & Ліквідація юристи припускають, що після показового виступу перед міжнародними кредиторами, влада може дати задній хід, пригальмовуючи імплементацію закону.

Новим законом заборонено проводити угоди між банком і пов’язаними з ним особами на неринкових умовах. Саме це має завадити виведенню коштів з банку або наданню пов’язаним з ним особам невиправданих преференцій, наприклад, за депозитними або кредитними договорами. Втім, зазначені зміни не виключають проведення банками ризикованих угод з юридично непов'язаними особами, які не підпадають під ці зміни, підкреслює партнер адвокатського об’єднання  "СК ГРУП" Юлія Курило. Зокрема, мова йде про видачу великих сум кредитів під неліквідне забезпечення, продаж предмету іпотеки або застави за заниженою ціною. "Доповнений даним законом Кримінальний кодекс України статтею 2181, ймовірно, більше вплине на довіру вкладників як психологічний фактор. Оскільки довести умисел, наявність якого є обов'язковою у складі даного злочину, доведення банку (як і будь-якого господарюючого суб'єкта) до банкрутства - досить складно", - наголошує Юлія Курило.

Найважливіше питання полягає у тому, чи зможуть несумлінні банкіри та власники банків уникнути відповідальності вже після того, як закон вступив у силу. За словами старшого юриста ЮФ "Astapov Lawyers" Богдана Дмуховського, в частині кримінальної та адміністративної відповідальності закон виписаний досить чітко і дозволяє правоохоронним органам і судам застосовувати відповідні статті в справах про доведення банків до неплатоспроможності. Також закон досить чітко визначає повноваження Фонду гарантування вкладів фізосіб в частині звернення за компенсацією до пов'язаних з банком осіб в разі його визнання неплатоспроможним. "Проте в законі недостатньо чіткі норми щодо вимоги компенсацій від осіб, пов'язаних із банком, поза процедурою визнання банку неплатоспроможним", - говорить Дмуховський. Зокрема, у ст. 58 визначено, що пов'язані з банком особи несуть цивільно-правову відповідальність за порушення законодавства, в тому числі вимог Національного банку України, і відповідають своїм майном за заподіяну з їх вини шкоду. "Виникає питання, чи можуть застосовуватися ці норми з цивільно-правової відповідальності до пов'язаних з банком осіб поза процедурою визнання банку неплатоспроможним. А також, чи можуть бути позивачами (крім НБУ та ФГВФО) у таких справах вкладники, кредитори і міноритарні акціонери банку", - задається питанням старший юрист ЮФ "Astapov Lawyers".

Вирахувати "своїх"

Фактично, новий закон діє вже з 8 березня. Втім, щоб він реально працював, регулятору потрібен час для ідентифікації пов'язаних з банками осіб. До 8 травня банки будуть зобов'язані надати оновлену структуру власності в НБУ. Закон також зобов’язує і самих пов’язаних осіб повідомити банки про свій статус протягом одного місяця з дня набрання ним чинності. "Однак законом не встановлено відповідальності для пов’язаних осіб за недотримання такого строку, або взагалі ігнорування цієї норми. Більше того, для осіб, які набудуть статусу пов’язаних у майбутньому, такого обов’язку взагалі не передбачено", - звертає увагу старший юрист ЮФ "Кушнір, Яким’як та Партнери" Юрій Павлишинець.

Натомість, уточнює юрист, законодавець наділив НБУ правом самостійно визначати пов’язаних з банком осіб та повідомляти про це відповідний банк. "Залишається сподіватись, що Нацбанк має достатній рівень ресурсів та експертизи, аби виявити таких осіб навіть за умови, якщо банк намагатиметься їх приховати. Не виключено, що необхідно буде прийняти низку підзаконних нормативно-правових актів задля кодифікації і ефективної протидії намаганню приховати пов’язаних осіб", - додав він. А це може суттєво затягнути час початку практичного застосування норм "революційного" закону або назавжди "поховати" цю ініціативу.

НБУ також ще доведеться внести зміни до своїх нормативно-правових актів, зокрема, в Положення про порядок подання відомостей про структуру власності. "Можна очікувати, що реальне застосування норм з посилення адміністративної, кримінальної та цивільно-правової відповідальності почнеться з червня цього року", - оптимістично прогнозує старший юрист ЮФ "Astapov Lawyers" Богдан Дмуховський.

На думку Юлії Курило, також необхідно внести зміни, які б регулювали і робили більш жорсткими для банків умови укладання договорів не тільки з пов'язаними особами, а й з іншими суб'єктами господарської діяльності та фізичними особами. "Потрібно збільшення контролю з боку НБУ, збільшення суми виплати Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та спрощення порядку виплати, посилення контролю за договорами факторингу між банками", - переконана пані Курило.

Зміни на папері

Подібні норми, передбачені новим законом, раніше успішно запроваджували в інших країнах, які потребували фінансової допомоги зовні. Втім, гарантувати їх успішність в Україні важко, вважає старший юрист ЮФ "Кушнір, Яким’як та Партнери" Юрій Павлишинець. На його думку, виконання вимог МФВ задля отримання фінансової допомоги є першочерговою метою політичних кіл країни. Однак при цьому, як правило, нехтують практичною стороною подальшої імплементації прийнятих законів. Позитивні зміни можуть бути лише при фактичному застосуванні прийнятих змін, погоджується Юлія Курило. "Необхідно пам'ятати, що закон приймався під отримання кредиту МВФ, а ухвалені подібним чином закони, на жаль, рідко працювали в Україні", - зазначила вона.

Голова ради Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Роман Шпек погоджується, що прийнятий у березні закон дещо запізнілий. "З іншого боку, краще пізно, ніж ніколи. Регулятор в достатній мірі не використовував всі можливості, які давала і дає правова система, в тому числі законодавство і регуляторні акти НБУ. Це говорить про неналежний рівень організації банківського нагляду. Але ця проблема накопичувалась роками", - відзначає Шпек. На думку експерта, у зв’язку зі зміною законодавства і в рамках реформування фінансового сектору згідно програми узгодженої з МВФ, при своєчасних і ефективно впроваджених заходах, вдасться оздоровити банківську систему в країні. "Це важливо з точки зору повернення довіри клієнтів до банків. У нас не завжди проблема полягає у наявності чи відсутності ефективної законодавчої бази. Проблема полягає у нестачі політичної волі для проведення тих чи інших реформ та слабкій інституційній спроможності органів влади виконувати задекларовані цілі", - підкреслює голова ради НАБУ Роман Шпек.

Джерело фото: lafm.com.coі

Коментарі
Додати коментар