Чи зуміє Путін відстояти Одеський НПЗ

Суд розпочав банкрутство ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» 11 січня 2015 року. В ролі ініціатора у справі банкрутства НПЗ виступило найбільше энергопідприємство Одеської області «Одесаобленерго». Відповідний позов енергокомпанія подала ще в листопаді минулого року, після чого аналогічні вимоги до Одеського НПЗ висунула Державна фіскальна служба. Однак податківцям не вдалося досягти своєї мети - їхню заяву суд навіть не став розглядати через те, що позивач примудрився невірно вказати назву відповідача.

Як відомо, «Одесаобленерго» входить в орбіту групи VS Energy, контроль над якою належить росіянам - президентові футбольного клубу ЦСКА (Москва) Євген Гінеру і депутату Держдуми РФ від «Єдиної Росії», що голосував за незаконну анексію Криму, Олександру Бабакову. Втім, незважаючи на це, говорити про те, що росіяни взяли в свої руки управління процесом банкрутства Одеського НПЗ, зарано. Розпорядником майна боржника суд призначив арбітражного керуючого з Дніпропетровської області Дмитра Проскуріна. Останній відомий як ліквідатор Дніпродзержинського заводу кольорових металів - колись найбільшого в країні спеціалізованого виробника платини, паладію, родію і золота з вторинної сировини. Призначений на цю посаду Проскурін був в грудні 2014 року з подачі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, до сфери управління якого входить завод кольорових металів. Тому є всі підстави вважати його людиною, який буде як мінімум «сильно дослухатися» до думки відомства Володимира Демчишина щодо подальшої долі Одеського НПЗ.

З 2013 року мажоритарним акціонером зазначеного підприємства, здатного переробляти 2,8 млн тонн нафти на рік, залишається зареєстрована на Кіпрі компанія Empson Limited. Її спочатку було прийнято включати в орбіту групи «ВЕТЕК» харківського «золотого хлопчика» Сергія Курченко. Виконавчим директором підприємства з травня минулого року працює близький до нього менеджер Юрій Гапоченко. Однак, за чутками, реальним фактичним власником заводу з 2014 року є підконтрольна владі РФ група ВТБ, в заставі якого вже два роки знаходиться цілісний майновий комплекс підприємства, включаючи земельну ділянку площею 59 гектарів. Майно опинилося у росіян після того, як ряд іноземних фірм Курченко отримав кредит у ВТБ Банку на суму понад $350 млн (договори іпотеки з НПЗ, який виступив поручителем боржників, були підписані в кінці лютого 2014 року, відразу після краху режиму Януковича).

Проте, вже в квітні Печерський суд Києва наклав арешт на це майно з подачі головного слідчого управління МВС України, який розслідував оборудки групи «ВЕТЕК». Тоді ж були заарештовані 75 тис. тонн нафтопродуктів Одеського НПЗ, реалізація яких в подальшому через державне підприємство «Укртранснафтопродукт» («дочка» Міненерговугілля) викликала гучний скандал. А вже в грудні минулого року - незадовго до початку банкрутства підприємства - стало відомо, що зазначене ДП «взяло в оперативне управління Одеський нафтопереробний завод». Зроблено це було на підставі розпорядження Міненерговугілля, що базувалося на ухвалі Приморського районного суду Одеси від 13 листопада 2015 року.

З огляду на викладене, процес банкрутства Одеського НПЗ, який зараз веде дружній Міністерству енергетики та вугільної промисловості арбітражний керуючий, може зіграти на руку українській владі.

Адже саме від розпорядника майна нафтопереробного заводу залежить формування реєстру вимог кредиторів до боржника, а цей процес має свої особливості, тим більш за відсутності належного рівня лояльності арбітражного керуючого до найбільшого заявника. І навіть якщо заявка кредитора в підсумку буде прийнята в повному обсязі, процес розпорядження майном, як показує українська практика, може затягнутися на довгі роки, так і не дійшовши до етапу формування реєстру. А за цей час завод цілком може накопичити ще велику заборгованість перед тим же «Укртранснефтепродуктом» або структурами, близькими до його куратора. До числа яких ряд ЗМІ відносить нардепа від «Народного фронту» Сергія Пашинського і близького до нього бізнесмена, власника паливної групи «Фактор» Сергія Тищенка.

За матеріалами: ДС