Кінець імперії Клюєвих. Кому дістануться активи опальних братів

28 січня Верховна Рада дала дозвіл на арешт оголошеного в розшук депутата Сергія Клюєва.

Його звинувачують у причетності до операцій компанії «Танталіт», на яку була записана резиденція Віктора Януковича в Межигір'ї.

Опальний бізнесмен ще в 2015 році виїхав до брата Андрія в Росію, тому запізніла санкція парламенту викликала агресію у однієї частини суспільства і глузування в іншої.

Напередодні також стало відомо, що їх компанія з австрійською реєстрацією Activ Solar, з якої були пов'язані активи братів Клюєвих в сфері альтернативної енергетики, виявилася банкрутом.

Борг Activ Solar склав 503,4 млн євро. В Австрії цю подія вже охрестили «найбільшим корпоративним банкрутством року».

Всі ці події підтверджують наступ краху імперії Клюєвих, і «чорна мітка», швидше за все, видана донецьким бізнесменам якраз на порозі великого поділу їх бізнесу - групи «Укрпідшипник».

Недавній дозвіл Верховної Ради на арешт Сергія Клюєва сприймається як черговий етап імітації бурхливої ​​діяльності владою.

Однак дорікнути парламентаріїв в непунктуальності не піднімається рука, бо видана ними санкція - тільки епізод в загальній картині пожвавлення розслідування проти братів Клюєвих.

За однією з версій, сплеск активності Генпрокуратури пов'язаний з банальною причиною: в 2016 році закінчується п'ятирічний термін зберігання кореспонденції між Державним агентством з інвестицій та розвитку та Міністерством економічного розвитку.

Йдеться про листування від 2011 року, за результатами якої агентству було видано дозвіл на використання 200 млн грн стабілізаційного фонду держбюджету для виплати банківських відсотків по кредиту, оформленим ПАТ «Завод напівпровідників».

Дане запорізьке підприємство братів Клюєвих спеціалізується на виробництві полікристалічного кремнію, використовуваного у виробництві фотогальванічних пластин та модулів сонячних електростанцій.

Під розвиток цього бізнесу завод якраз і брав згаданий кредит в державному Укрексімбанку. У ГПУ впевнені, що ця позика був видана під тиском старшого з братів - Андрія Клюєва, який тоді обіймав посаду першого віце-прем'єра.

Однак зараз підопічних Віктора Шокіна більше цікавить згадане листування між Держагентством інвестицій та МЕРТ. Допуску до неї домагається управління спеціальних розслідувань Департаменту процесуального керівництва в кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату ГПУ.

Свою наполегливість там пояснюють просто: від наявності або відсутності кореспонденції буде залежати подальша доля кримінальної справи проти Андрія Клюєва, підозрюваного у використанні коштів Укрексімбанку.

Цікава деталь: зараз листування між Держагентством з інвестицій та МЕРТ, за якою полюють в Генпрокуратурі, знаходиться тільки в одному екземплярі. Другий був знищений ще в 2011 році одночасно з ліквідацією згаданого агентства.

Хтось бачить у цьому банальну недбалість держслужбовців, але факт залишається фактом: якщо аналогічна доля спіткає папери МЕРТ, в історію піде один з найбільш промовистих прикладів корупції в Україні.

Свого часу його бюрократичний опис виглядав досить переконливо: п'ять років тому держава погодилася платити банківські відсотки за приватний «Завод напівпровідників» під приводом реалізації інноваційного проекту «Створення вертикально-інтегрованої компанії з виробництва фотогальванічної продукції».

В обізнаних людей цей привід викликав лише сміх, тому що рішення про держпідтримку приймалося Держагентством з інвестицій в період, коли воно безпосередньо підпорядковувалося тодішньому першому віце-прем'єру Андрію Клюєву.

Більш того, попереднє рішення про видачу держдопомоги приймала Комісія з координації здійснення заходів, пов'язаних з реалізацією інвестиційних проектів, яку якраз очолював тодішній віце-прем'єр.

Навіть якщо ГПУ збере пазл провини донецьких братів-бізнесменів, реального покарання за цим не послідує.

У випадку з Сергієм Клюєвим такий висновок напрошується, тому що йому дали достатньо часу для втечі. Від внесення Генпрокуратурою до Верховної Ради подання на притягнення його до відповідальності до відповідного дозволу пройшло вісім місяців.

У випадку з Андрієм Клюєвим на його екстрадицію не погодиться Росія, де він живе вже третій рік.

Правда, це зовсім не означає, що у активізації дій української влади щодо братів немає сенсу. Хоча б тому, що це пожвавлення почалося синхронно з активністю процесу «розкуркулення» донецьких бізнесменів.

По-перше, в кінці грудня 2015 року було остаточно сформовано список кредиторів згаданого «Заводу напівпровідників». З нього випливає, що переважну частину «кредиторки» підприємства (5,1 млрд грн з 8,4 млрд грн) контролює Укрексімбанк.

Це дає право державі на свій розсуд розпоряджатися долею запорізького підприємства, аж до реалізації його цілісного майнового комплексу.

Судячи з усього, до користування цією опцією воно вже готується. Нещодавно суд заборонив керівництву «Заводу напівпровідників» проводити будь-які фінансово-господарські операції та продавати активи без згоди розпорядника майна - арбітражного керуючого Євгена Кириченко, який є ставлеником Укрексімбанку.

По-друге, 5 лютого 2016 року закінчився офіційний термін кредиту, виданого цим банком керуючої структурі Клюєвих - ПАТ «Укрпідшипник».

Це дозволяє держбанку хоч завтра запустити процес примусового погашення простроченого боргу (42 млн євро) шляхом реалізації заставного майна «Артемівського машзаводу» Вистек», Артемівського заводу по обробці кольорових металів і Костянтинівського метзаводу - всі підприємства з групи «Укрпідшипник».

Таким чином, від держбанку залежить доля всіх ключових активів Андрія і Сергія Клюєвих.

З огляду на, що і Укрексімбанк, і ГПУ ставляться до управлінської вертикалі президента, логічно припустити, що новими господарями заводів «Укрпідшипника» стануть близькі до Петра Порошенка люди.

В Адміністрації президента від цієї банальної версії відхрещуються.

Це той рідкісний випадок, коли озвученій позиції можна повірити. Хоча б тому, що фінансова вигода від такого переділу майна не перекриє збитку, завданого репутації.

До того ж автори ідеї «розпилу» імперії братів Клюєвих цілком можуть бути мотивовані не так економічними дивідендами, як політичними. З одного боку, показовою історією з руйнуванням групи «Укрпідшипник» влада може тримати в тонусі опозиціонерів, з іншого - нарешті задовольнити запит суспільства на боротьбу з олігархами.

Що стосується нових власників майна Андрія і Сергія Клюєвих, то їх можна навіть не шукати. У скупці металургійних і машинобудівних активів напевно буде зацікавлений молодший бізнес-партнер братів Вадим Шпаковський, який в 2015 році незначно нарощував свою частку в статутних фондах артемівських підприємств.

А до «Заводу напівпровідників» придивляється державна китайська корпорація CNBM International, яка нещодавно викупила у Клюєвих основних клієнтів продукції цього запорізького підприємства.

Йдеться про компанії з групи Activ Solar, які володіють парками сонячних електростанцій в Одеській і Миколаївській областях: «Схід-Солар», «Дунайська СЕС-1», ​​»Дунайська СЕС-2», «Нептун-Солар», «Франко-Солар» і «Франко-Піві».

Джерело: Економічна правда