Державні фінустанови починають бійку за активи проблемної групи «Креатив»

В ухвалі суду вказується на те, що, зокрема, ЗАТ «Завод модифікованих жирів», ПАТ «Креатив Груп», ТОВ «Соколівський консервний завод» є майновими та фінансовими поручителями згідно Генерального кредитного договору. На цій підставі судом було прийнято рішення про залучення цих структур як третіх осіб у справі (а ще, до речі, приватного підприємства «Еллада»), оскільки «рішення з господарського спору може вплинути на їх права та обов`язки».

Нещодавно стало відомо про низку інших судових позовів Ощадбанку до структур, прямо та опосередковано пов’язаних з групою «Креатив», у рамках яких держбанк хоче стягнути:

- 113,6 млн доларів – з ПрАТ «Креатив» та ТОВ «Регіонпродукт-Україна»;

- 258,4 млн гривень – з ТОВ «Вісма-Плюс» (серед засновників – ПАТ «Креатив Груп») щодо стягнення;

- 6,4 млн доларів з ПП «Еллада» (серед засновників фігурують деякі кіпрські компанії, що й у випадку інших структур з групи «Креатив») за рахунок звернення стягнення на предмет застави;

- 32,4 млн доларів з «Трейдоіл» (серед засновників знову ж таки фігурують деякі кіпрські компанії, що й у випадку інших структур з групи «Креатив»);

- 25,2 млн доларів – до ПрАТ «Креатив».

Таким чином, на сьогодні обсяг судово-боргових претензій Ощадбанку до групи «Креатив» перевищив 200 млн дол. та наближається до 210 млн дол.

За неофіційними даними, загальний борг групи «Креатив» перед Ощадбанком може сягати близько 300 млн дол. Це приблизно половина всієї заборгованості перед банками. Ще, як стверджується, близько 100 млн дол. «креативні» структури заборгували «Укрексімбанку» і десь стільки ж – «Укргазбанку».

При цьому на судовому «фронті» держбанки, м’яко кажучи, не можуть похвалитися значними успіхами у борговій війні з «Креативом».

16 лютого Госпсуд Одеської області відмовив Укрексімбанку в задоволенні позову до ТОВ «Одеський олійноекстраційний завод» щодо стягнення 7,84 млн дол. та 57,7 млн грн. Водночас суд задовольнив зустрічний позов ТОВ «Одеський олійноекстраційний завол» до Укрексімбанку, визнавши недійсною угоду про внесення змін до договору поруки.

Крім того, 17 лютого Госпсуд Кіровоградської області в рамках двох проваджень за позовами «Укргазбанку» до згаданого ПП «Еллада» (щодо стягнення заборгованості в одному випадку на 57,8 млн дол і 27,1 млн грн., в іншому – на 38,2 млн дол. та 16,9 млн грн.) відмовив у задоволенні клопотання Укргазбанку щодо накладання арешту на все майно та грошові кошти ПП «Еллада» (зокрема, в Укрексімбанку та Ощадбанку).

Як відомо, 11 лютого Кабмін погодив продаж Укргазбанком права кредитної вимоги до ПП «Еллада» на 95,7 млн дол. - для компанії з групи «Кернел». І як зазначив у ході засідання уряду глава правління Укргазбанку Кирило Шевченко, вартість угоди повністю покриває борг «Креатива» перед Укргазбанком. Водночас перший платіж покупця складе лише 50% від вартості угоди. На решту суми передбачена п’ятирічна розстрочка. Ще стверджувалося, що за оцінками «Делойт», вартість застави (завод в Кіровограді) становить біля 36 млн дол. [на фоні чого дивною може виглядати мотивація «Кернела» придбати права вимоги, - ред.].

Важливий аспект: К. Шевченко наголошував, що відповідна застава не перетинається із заставами Ощадбанку та Укрексімбанку по виданим ними кредитам для групи «Креатив».

Судячи ж з наведеної вище інформації щодо фігурування ПП «Еллада» в позовах Ощадбанку та намагань Укргазбанку накласти арешт на кошти цього підприємства в Ощадбанку та Укрексімбанку, «креативна» бійка між держбанками фактично вже почалася [хоча не виключено, що вона може бути й «театральщиною», яка прикриватиме тіньовий дерибан різними групами у владі, які в т.ч. контролюють різні держбанки, - ред.].

Поки протистояння між держбанками напряму ніби не стосується заставного майна. Однак навряд чи варто повністю виключати ймовірність того, що окремі об’єкти могли бути перезаставлені кілька разів. Припускати це спонукає, наприклад, інформація про «креативність» фінансової документантації «Креатива». І тут нас ще може очікувати чимало сюрпризів.

Раніше повідомлялося, що по кредитам для «Креатива» Укргазбанк отримав у заставу найбільш привабливий актив групи – Кіровоградський завод з переробки соняшнику. У заставі в «Укрексімбанку» – соєвий завод [контроль над яким, судячи з усього, мають зберегти Березкіни після продажу основного бізнесу для Р. Токтомушева та А. Гранца], свиноферма і один елеватор; у «Ощадбанку» – два заводи з переробки соняшнику, два елеватори, а також заводи з виробництва модифікованих жирів і спредів.

Ситуацію ускладнює те, що є дюжина ще інших кредиторів - у т.ч. банків як із західним, так і російським капіталом (які, до слова, вже виграли в судах значні позови до «Креатива» - про це читайте тут). А значить штовханина намічається ще та. Як мінімум, ліктями…

Тим паче, очевидно, що як нові, так і старі власники «Креативу» не мають наміру відсиджуватися в глухій обороні.

Зокрема, ТОВ «Протеїн-Продакшн» подало зустрічний позов до Укрексімбанку про визнання недійсними змін до говорів поруки (це в рамках позову Укрексімбанку до цієї компанії щодо стягнення 7,8 млн дол. та 57,7 млн грн). А ПрАТ «Креатив» домагається в суді визнання недійсним договору. Якого саме, не уточнюється, але контекст проблематики (у т.ч. згадана вище поразка) нічого хорошого для «Укрексімбанку» не віщує. До речі, була інформація про наміри боржників спробувати в судовому порядку визнати недійсними й певні договори з Ощадбанком.

Такі юридичні «трюки» - навіть якщо вони й не увінчаються успіхом - як мінімум, означають затягування процесу стягнення боргів держбанками. Що на фоні девальвації означає лише додаткові втрати для них. Які, швидше за все, будуть покриватися традиційно – за рахунок емісійного станка НБУ. А через наступні цикли девальвації та інфляції заплатить за це кожний з нас.

Це вже не кажучи про те, що досі не доводилося чути аргументованих спростувань ризиків, що на величезних боргах «Креатива» дехто може поживитися.

Вкотре нагадаємо версію, озвучену в пресі ще торік у жовтні. Відповідно до неї, нові контролери групи «Креатив» Р. Токтомушев (раніше працював у БТА Банку) й А. Гранц (білоруський бізнесмен) можуть діяти в т.ч. в інтересах близьких до А. Яценюка Л. Юрушева й А. Іванчука. А закрити боргове питання з Ощадбанком, мовляв, можуть спробувати за рахунок раніше придбаних зі значним дисконтом євробондів цього ж таки Ощадбанку. Який, до слова, очолює знову ж таки близький до А. Яценюка А. Пишний.

Версії-версіями, чутки-чутками, містифікації-містифікаціями [а їх на ринку завжди вистачає, причому вони не завжди обґрунтовані, - ред.], проте, повторимося - досі не доводилося чути обґрунтованого спростування, чому відповідні підозри недоречні [у т.ч. з точки зору «механіки» процесу - «взаємозаліку» боргових вимог і зобов`язань; доказів володіння/неволодіння відповідними бондами Ощадбанку тощо, - ред.].

Через мовчанку підозри тільки посилюються.

І стосується це не тільки описаних перипетій довкола Ощадбанку.

За матеріалами: Finbalance