В роботі арбітражних керуючих шукають порушення там, де їх нема

Юрій Володимирович, щодо перевірок арбітражних керуючих територіальними органами Міністерства юстиції - як сьогодні це виглядає на практиці?

На даний момент існує практика, коли територіальні органи з питань банкрутства намагаються знайти порушення у роботі арбітражних керуючих там, де їх нема. І взагалі, через те, що ми зараз подаємо звітність в електронному вигляді напряму у Мін'юст, частина функцій територіальних органів дублюється і стає непотрібна. Наприклад, у нас у Чернігівській області раніше працювало 30 арбітражних керуючих, на кожного суддю припадало 150-180 справ, а в територіальному органі з питань банкрутства працювало три спеціаліста. І всі все встигали. Зараз навантаження на суддів поменшало. Кожен з них розглядає приблизно 30 справ, а тим часом у територіальному органі з питань банкрутство кількість співробітників збільшилось удвічі – зараз їх сім чоловік. Що вони роблять? Шукають собі роботу, бо треба показати, що вони працюють. Приміром, один сидить і аналізує ухвали суду. А що там аналізувати? Розгляд справ під час судових засідань відбувається двічі на тиждень. При цьому кожен з суддів розглядає максимум три справи. Що там аналізувати?

А робота Дисциплінарної комісії при Мін'юсті - як ви оцінюєте її роботу?

Останнім часом є сподівання на покращення, оскільки в комісію зайшли люди, які не були поставлені Мін'юстом . А раніше було як? Члени Дисциплінарної комісії захищали позицію Мін'юсту. Їм говорили, якого арбітражного керуючого треба прибрати, а якого можна залишити. Крім того, у діючому законі передбачено, що до складу Дисциплінарної комісії входять представники саморегулівних організацій арбітражних керуючих, які також приймають участь у вирішенні питання, чи позбавляти свідоцтва арбітражних керуючих. Але раніше ситуація у державі була така, що ці саморегулівні організації створювались також під впливом Міністерства юстиції, тому рішення приймалось консолідовано.

Що треба змінити, щоб Дисциплінарна комісія не перетворювалася на каральний орган?

Треба вносити зміни в діюче законодавство, яке виписувалося саме для цього. Згідно з діючими нормами кожного арбітражного керуючого можна позбавити свідоцтва через Дисциплінарну комісію. Складається враження, що вони спеціально це передбачили. Ці положення треба виключити з закону.

А як потрібно вчинити?

Треба створити спілки арбітражних керуючих, які б захищали їхні інтереси. Будь-яка скарга на арбітражного керуючого повинна розглядатися з огляду на те, чи завдали його дії комусь збитків чи просто відбулись якісь процесуальні порушення. Тобто комплексно підходити до цього питання. Тому що просто відсторонити арбітражного від справи чи припинити дію його свідоцтва – це не вирішує питання в цілому. Скажімо, якщо арбітражний керуючий одночасно веде декілька підприємств. Пройшла перевірка на одному з його підприємств, і за рішенням Дисциплінарної комісії у арбітражного керуючого забирають свідоцтво. Що робити з іншими підприємствами, на яких він виконує свої повноваження?

І як таке питання вирішується на практиці?

Ніяк. Глухий кут. Наразі ніхто не знає, що робити далі. А якщо на тих підприємствах порушень немає? Скажімо, арбітражний керуючий веде десять підприємств. На одному з них виявлене порушення, на інших – ні. Що робити? Забрати свідоцтво?

Зараз можна оскаржити рішення Дисциплінарної комісії про позбавлення свідоцтва арбітражного керуючого у суді…

Саме так. Можна оскаржити, але ж цієї можливості теж хотіли позбавити… Планувалося законодавчо закріпити, що рішення Дисциплінарної комісії остаточне і його не можна оскаржити у суді! Тому добре, що ця ініціатива не була реалізована.