Владислав Філатов: банкрутство фізосіб є загальновизнаною світовою практикою

В ексклюзивному коментарі для інформаційного порталу Банкрутство & Ліквідація він висловив свою позицію з даного питання.

Складно відповісти, чому в суспільстві, яке прагне розвиватися, не врегульовані відносини, що виникають у разі неможливості громадянина цього суспільства виконувати свої фінансові зобов'язання. Прийняття закону, яким би були врегульовані дані правовідносини, є актуальним, а з урахуванням сьогоднішніх реалій - вкрай необхідним. Наявність закону, норми якого регулюють і забезпечують баланс інтересів кредиторів і боржників-фізосіб, є загальновизнаною світовою практикою.

Основна причина відсутності такого закону, швидше за все, це перешкоди, що виникають з ініціативи фінансових установ. Зокрема, є точка зору деяких фінансистів, що прийняття закону призведе до фінансової дестабілізації, пов'язаної з зловживаннями нормами закону і повального невиконання боржником своїх зобов'язань. З такими висновками складно погодитися. На сьогоднішній день деякі боржники, використовуючи чинне законодавство, досить успішно і без будь-яких істотних наслідків та відповідальності ухиляються від виконання своїх зобов'язань.

Встановлення загальнообов'язкових правил в даних відносинах виключить наявність "каламутної води" в цьому питанні і дозволить цивілізованим шляхом вирішувати проблеми неплатоспроможності фізичних осіб. Тим більше, в Україні є фахівці навіть світового рівня, які мають напрацювання в цьому напрямку. Однак свої знання і потенціал щодо неплатоспроможності фізичних осіб вони використовують за кордоном.

На сьогоднішній день ми маємо встановлений законом України "Про виконавче провадження" перелік майна, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчим документом. Згідно цього переліку у боржника залишається, наприклад, взуття - по одній парі на літо, осінь, зиму; одяг - одне зимове пальто і т.д. Таким чином, у разі своєї неплатоспроможності боржник практично повністю випадає з нормального суспільного життя, залишаючись вічним боржником. А в разі здійснення діяльності веде її з тіні - шляхом підміни діючої особи.

Але є й інший підхід - цивілізований, коли боржнику залишають майно (житло, машину, квартиру і т.д.), достатнє для продовження його нормального життя, що гарантує йому можливість бути членом суспільства, нехай з деякими обмеженнями, але мати практичну можливість заробляти собі на життя, платити податки і повертати борг.

Тому закон про банкрутство фізичних осіб потрібно розглядати з позиції розвитку соціально здорового суспільства, коли від фінансового здоров'я громадян залежить благополуччя держави.

Необхідно виводити з тіні доходи громадян і знижувати соціальну напругу, що виникає у зв'язку з неможливістю боржника сплачувати свої борги. Потрібно прагнути до збереження боржника як потенційного учасника кредитних відносин через запровадження механізму відновлення його платоспроможності.

При наявності зрозумілого і збалансованого правового механізму щодо забезпечення захисту інтересів як боржника так і кредитора в сфері неплатоспроможності фізичних осіб сумлінні кредитори також зможуть отримати певні вигоди. Наприклад, для захисту інтересів кредиторів можуть бути передбачені податкові пільги в разі прощення або реструктуризації боргу, забезпечення відповідальності боржників, підвищення ефективності при пошуку і реалізації майна боржника.