Депутатам знову подали законопроект про реструктуризацію валютних іпотек

Цей закон покликаний зменшити частки проблемних активів у кредитному портфелі банків, а також знизить соціальну напругу у суспільстві щодо обслуговування кредитів в іноземній валюті.

Законопроект передбачає:

— обов’язок банків здійснити реструктуризацію валютних кредитів на придбання єдиного житла

— визначення умов такої реструктуризації

— умови та частку заборгованості, яка підлягає прощенню (за належного виконання позичальником зобов’язань за реструктуризованим кредитом)

— відображення консолідованої позиції банківської спільноти щодо шляхів вирішення питання реструктуризації зобов’язань за кредитами в іноземній валюті на придбання єдиного житла

— реальні механізми захисту і підтримки українських позичальників, у першу чергу малозабезпечених та соціально незахищених, які за рахунок валютних кредитів придбали єдине житло

— не обмежує право банків і їх клієнтів визначати умови реструктуризації валютних кредитів у договірному порядку.

Зокрема законопроект пропонує заміну валюти зобов’язань за курсом НБУ на дату реструктуризації з умовою прощення частини боргу:

— позичальникам, які мають єдине житло, – не менше 25%

— позичальникам, які мають єдине соціальне житло (квартири – 60 кв. м., будинки 120 кв. м.), — не менше 50%

— інвалідам І групи, учасникам АТО, ветеранам, багатодітним та сім’ям з дитиною-інвалідом І групи, які мають єдине житло, — не менше 50%

— інвалідам І групи, учасникам АТО, ветеранам, багатодітним, сім’ям з дитиною-інвалідом І групи, які мають єдине соціальне житло, — не менше 70%

— учасникам АТО, які під час АТО стали інвалідами І групи, які мають єдине житло, — не менше 80%, які мають єдине соціальне житло, — 100%

— спадкоємцям учасників АТО, які загинули в АТО, — 100%.

Згідно з проектом Закону можна буде реструктурувати кредити:

— які отримувалися позичальниками для придбання єдиного житла за умови відсутності іншої житлової нерухомості у власності;

— залишок заборгованості за якими не перевищував 2.5 млн. грн. станом на 01.01.2015 (близько 150 тис. дол. США).

Нагадаємо, НБУ категорично не підтримує альтернативний законопроект № 4004-1, який, на відміну від урядового законопроекту, не обговорювався з учасниками ринку. Наслідки його прийняття не аналізувались фахівцями, а вплив на фінансову стабільність держави важко прогнозувати.