Андрій Кияк: Банки, які було закрито після фінмоніторингу − порожні

ФГВ уже третій рік поспіль є одним із найбільш стратегічно значимих фінансових відомств країни − поряд із Міністерством фінансів і Національним банком України. Понад 60 банків, визнаних неплатоспроможними за останні роки, як і постійні виплати компенсацій постраждалим клієнтам цих банків − це безперечно соціальне завдання Фонду. Ще одна не менш важлива для країни функція − участь у поверненні українських активів, виведених за кордон. Саме в руках тимчасових адміністраторів і ліквідаторів від ФГВ зараз зосереджено повноваження щодо запуску процесу повернення в Україну виведених за кордон грошей.

Втім, до роботи Фонду є претензії. Перш за все, вони пов'язані з виведенням на торги активів проблемних банків. Керівництво ФГВ звинувачують як у приховуванні інформації про найцікавіші активи, так і в несправедливих торгах, продажах майна проблемних банків «своїм» компаніям.

На ці та інші питання спробував відповісти заступник директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів Андрій Кияк. Також він розповів про те, як просувається робота ФГВ з повернення капіталу, виведеного за кордон зі збанкрутілих банків.

Виведення коштів

− Будь ласка, розкажіть, на якому етапі перебуває повернення коштів, виведених через коррахунки таких банків, як Meinl, Frick, Winter, East&West та їм подібних? Ви раніше говорили, що зверталися до місцевих фінансових регуляторів у материнських країнах цих банків з проханням допомогти з поверненням активів в Україну. Чи є прогрес у цьому напрямку?

− Велика кількість ліквідаторів банків-банкрутів писали листи в регулюючі органи фінансових ринків ЄС. Вони зверталися як до фінансового нагляду, так і до центрального банку Австрії. Ми або не отримували відповіді, або отримували їх у стилі «це не наш профіль». Змусити іноземний наглядовий орган відповісти − неможливо.

Тому тепер ми намагаємося вирішити проблему з іншого боку. У Фонді створено антикорупційний департамент розслідувань, його функціонал − аналіз і аудит причин того, що привело банк до неплатоспроможності та банкрутства. Часто такими причинами є певні дії правління, топ-менеджерів і акціонерів, спрямовані на виведення коштів з банків. Відповідно, на першому етапі питаннями повинні займатися силові структури всередині країни. Деякими позиціями за тим же Meinl Bank AG зараз займається МВС, а саме − УБЕЗ. Відповідно, необхідно всередині країни отримати певні рішення, які далі потрібно буде розвивати за кордоном.

− Рішення щодо МВС уже прийнято, є результати розслідувань, чи вони в процесі?

− Я чітко знаю, що МВС працює по Meinl і деяких інших банках. У тому числі, займається колосальним збитком, завданим діяльністю Citycommercebank. Розголошувати всю інформацію на стадії розслідування, звичайно, ніхто не буде.

Ніхто не звинувачує Meinl, але наглядові ради і правління банків, які знаходяться в ліквідації, повинні нести відповідальність за їхні дії.

− Коли проходило списання з їх рахунків на користь офшорних компаній, як фінмоніторинг всередині самого Meinl міг не розуміти природу цих грошей? Meinl забезпечив трафік грошей і отримав за це комісійну винагороду...

− Це важливий момент. Відбувалася видача кредиту під забезпечення коштів на рахунках Meinl. Compliance банк допустив цю операцію. І питання не в заставі, а в перевірці операції. І це питання монетарної влади Австрії та Ліхтенштейну.

Також ми зі Світовим банком проводили аналіз процесів щодо виведення коштів. І прийшли до таких же висновків, як і ви. Що з одного боку, транзакції через Meinl − це комерційні операції, а з іншого − вони спрямовані на забезпечення трафіку. Світовий банк підтвердив, що до діяльності цих банків є питання.

Продаж майна банків

− Наскільки справедливими можна вважати ціни, за якими ФГВ продає активи банків-банкрутів? Звучать скарги на те, що майно може продаватися за заниженою ціною. З іншого боку, ми пам'ятаємо кейс із «Бакаррою» (судно-готель «Баккара», що був одним з активів банку «Форум»), вартість якої була оголошена набагато вищою за ринкову...

− У нас акредитовано більше 50 оцінювачів. Ми регулярно проводимо їх акредитацію, оновлюємо списки, погоджуємо з НБУ нову методику оцінки активів. У великих банках при оцінці майна беруть участь з десяток компаній. Відбір 10, 15 чи 3 оцінювачів, залежно від банку, проходить у кілька етапів: коли на всі оціночні компанії розсилається пропозиція, вони висилають відповідь з «ціною питання», ми вибираємо найкращі варіанти. Контролюємо хід процесу через ліквідатора.

Дирекція ФГВ встановлює початкові ціни, які іноді вищі, а часто − суттєво вищі за оціночні. Таким чином ми прощупуємо ринок і перестраховуємо себе. Як показали 2014 і 2015 роки, толку з цього мало, але намагаємося оцінювати в 70% від застави або від кредиту − залежно від того, що вище. Після цього ми дозволяємо − або ні − продавцеві міняти ціну.

Ліквідатор розповідає, на якій біржі торгував, скільки було дзвінків, скільки було парафій, скарг і так далі. Якщо він скаже, що не було запитів, ми починаємо перевіряти цю угоду. Можливо, там були якісь домовленості. Якщо ж ми сумніваємося, то просто міняємо біржу.

До речі, виконавча дирекція Фонду 18 березня прийняла рішення про створення Ради громадського моніторингу, затвердила його положення та персональний склад. Рада буде займатися питаннями захисту інтересів вкладників та інших кредиторів неплатоспроможних банків. Він стане інструментом забезпечення участі громадськості у процесах виведення банків з ринку.

− Кажуть, що інформацію про активи для продажу ви публікуєте з відстрочкою...

− Це може бути, визнаю. Є процедура, за якою публікується інформація про актив. Якщо уповноважена особа щось приховала, не надавши повні дані, то може виникнути ситуація, коли актив вже торгується, а ми дозволу на публікацію інформації ще не надали. У таких випадках ми караємо уповноважених осіб і зобов'язуємо їх продовжити торги.

Варто зауважити, що ми завжди дуже скрупульозно ставилися до коректності інформації, що розкривається. Ще в 2015 році в ФГВ розробили так звані паспорти активів, по групах і видах, які містили десятки полів даних. Уповноважені особи Фонду були зобов'язані заповнювати їх з метою розгляду дирекцією Фонду звернень ліквідаторів − на предмет узгодження початкових цін і способів продажів тих чи інших видів активів.

Такі ж поля даних мали використовуватися при розкритті інформації на медійних ресурсах, на яких потенційні покупці могли ознайомитися з активом, виставленим на продаж. І якщо проект оголошення не розкривав хоча б одне з обов'язкових полів − ми вказували на це ліквідатору і не дозволяли робити публікацію.

Ми також постійно відстежуємо сайти бірж на предмет розкриття інформації. До речі, самі біржі іноді нам вказують на навмисні чи ненавмисні дії ліквідаторів, коли останні не надають достатньої інформації щодо активу. Особливо продуктивно ми працюємо останнім часом із держпідприємством «СЕТАМ». З 1 січня 2016 роки кількість полів даних збільшилася до понад сотні. Зараз паспорт як інструмент розкриття інформації увійшов у якості додатку до Положення про організацію продажів, прийнятого нещодавно дирекцією Фонду.

Сумнівні банкрутства

− Аналітики кажуть, що за підсумками розслідування навколо «Дельти» з'ясувалося, що після банкрутства цієї установи не постраждав жоден комерційний банк. Тільки державні банки і держпідприємства. Як таке може бути?

− Я думаю, що всі ці банки будуть перебувати в реєстрі кредиторів сьомої черги. Навколо Дельта Банку багато нюансів з точки зору того, хто і як регулював процеси до введення тимчасової адміністрації. Мабуть, комусь було вигідно, щоб у період, коли все було добре, хтось знав про майбутнє банкрутство, а хтось − не знав. Я допускаю, що це так, тому що навіть на прикладі маленьких банків ми можемо спостерігати схожі ситуації. Наприклад, коли акціонер заводить капітал, і за два дні банк «падає».

− Наскільки ви задоволені якістю взаємодії з силовими структурами та іншими держорганами, які повинні допомогти в розслідуванні справ про банкрутства банків?

− Ми взаємодіємо з МВС, ГУБЕЗ (Головне управління в боротьбі з економічними злочинами – ред.), прокуратурою, економічним блоком СБУ. Вони на даному етапі допомагають нам у розслідуваннях за внутрішніми процесами. І на сьогодні Фонд уже подав до правоохоронних органів заяви, за якими порушено понад 2000 справ, пов'язаних із проблемними банками.

Також нашим співробітникам, які беруть участь у ліквідації, іноді потрібен фізичний захист. Можливо, слід передбачити їх спеціальний статус, як у співробітників силових органів.

− Цього року ще близько 50 банків можуть перейти під опіку ФГВ. Як ви готуєтеся до поповнення списку банків-банкрутів?

− Ми цього року вводимо такий формат роботи. Всі здорові банки, які можуть бути банками-агентами ФГВ для виплати компенсацій постраждалим, отримують доступ до реєстрів, виплачують компенсацію, а потім ФГВ компенсує їм ці суми. Це зроблено для прискорення процедури виплат.

− А як банки, в які може бути введена тимчасова адміністрація, готуються до «чистки» 2016 року?

− Банки, які було закрито в зв'язку з порушеннями вимог фінмоніторингу, як правило, порожні. Але виплат по цих банках майже немає, тому ми відносно спокійно дивимося на такі банки. Нам просто потрібно менше платити компенсацій щодо діяльності цих установ. Якщо ж банки порожні не після фінмоніторингу − а, наприклад, у зв'язку з виведенням застав, − то ми намагаємося такі ситуації розгортати назад, визнаючи ці угоди нікчемними.

 

За матеріалами: Forbes.ua