Дмитро Джулай: зміни у порядку реалізації майна боржника можуть призвести до суцільного безладу

Про це він заявив в ексклюзивному коментарі для інформаційного порталу Банкрутство & Ліквідація.

В цілому ініціатива Мінюсту щодо запровадження подібних змін дійсно відповідає вимогам часу. Позитивної оцінки заслуговують ініціативи міністерства щодо запровадження наказного провадження у господарському процесі, запровадження та закріплення системи електронних торгів з реалізації майна боржника, а також такі нововведення як: обов’язок арбітражного керуючого здійснювати розкриття інформації про боржника на спеціалізованому веб-сайті, попередньо погоджувати значні правочини щодо майна боржника із кредиторами; зміна строків та спрощення порядку окремих виконавчих дій.

Разом із цим запропонований проект закону є, м’яко кажучи, недосконалим. Ознайомлення з ним породжує безліч запитань. Серед головних недоліків можна виділити:

- поверхневу врегульованість процедури електронних торгів;

- незрозумілість обмежень оцінки майна, що підлягає реалізації з торгів;

- відсутність логічного обґрунтування доповнення Кодексу України про адміністративні правопорушення новою статтею 185-14 "Невиконання законних вимог державного реєстратора речових прав на нерухоме майно".

Незрозумілим залишається факт, чому такі складні та беззаперечно важливі зміни до чинного законодавства Міністерство юстиції намагається реалізувати в одному складному недосконало підготованому нормативному акті. Чому не присвятити змінам до Господарського процесуального кодексу України, закону України "Про виконавче провадження" окремі ґрунтовні проекти

Загалом, в процесі вивчення запропонованого проекту створюється стійке враження, що його готували нашвидкуруч. Скоріш за все, відповідь можемо знайти у назві підготованого міністерством проекту та меті його прийняття. Адже відповідно до пояснювальної записки метою проекту є не гармонізація законодавства, не вирішення окремих суспільних питань, не оптимізація окремих процедур, а запровадження низки новел, які сприятимуть покращенню позицій України у рейтингу Doing Business.

Слід також зазначити, що вказаний проект закону отримав доволі негативний висновок Головного науково-експертного управління та в результаті голосування 19.03.2015 року було прийняте рішення про його направлення на доопрацювання.

Складно робити якісь висновки щодо майбутнього запропонованих змін до порядку реалізації майна боржника, адже ця процедура має бути визначена більш детально. Прийняття закону у запропонованій редакції призведе до суцільного безладу в цьому питанні та необхідності якнайшвидшого прийняття актів додаткового регулювання. Теж саме стосується задекларованого проектом права на отримання неплатоспроможним боржником позики (кредиту) для фінансування поточних витрат та/або оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, адже саме по собі це право не породжує конкретних наслідків.