Що відбувається з коррахунками банків-банкрутів у закордонних фінустановах

Більш того, саму інформацію щодо залишків коштів на коррахунках банки і фінансові регулятори вважають за краще не розкривати. Проте є інформація про залишки на коррахунках однієї з неплатоспроможних установ – ПАТ "Міський Комерційний Банк" (CityCommerce Bank), тому можна розглянути де і скільки коштів розміщувала установа, визнана неплатоспроможною, і яких зусиль сьогодні докладає влада для повернення грошей вкладників.

CityCommerce Bank був причетний до роботи великого конвертаційного центру. У травні 2013 року банк пропонував ставки за депозитами в розмірі 24% річних – за середньої ставки по ринку на той момент 18% річних. До жовтня 2013-го в банку сконцентрувалося понад 1,9 млрд гривень коштів фізичних осіб. Кореспондентські рахунки цієї фінустанови були, серед іншого, в австрійському Meinl Bank AG.

У листопаді 2014 року в CityCommerce Bank ввели тимчасову адміністрацію, а сьогодні установа проходить процедуру ліквідації. На запитання про те, як проходить процес стягнення коштів з рахунків у закордонних банках, заступник директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів Андрій Кияк розповів, що "все йде традиційно, у рамках юридичних процедур. Але Meinl може взагалі списати ці гроші – ми ж як ФГВФО максимум можемо писати їм претензії про те, що триває ліквідація банку. Зокрема, ми зверталися до банківського регулятора Австрії. Щодо деяких банків ми інформуємо фінансові регулятори Ліхтенштейну".

За словами Кияка, переговорний процес з іноземними банками, в яких українські установи тримають коррахунки, насамперед із банком Meinl, не є успішним. "Хоча ми визнали договори з цим австрійським банком нікчемними і повідомили банківський регулятор Австрії, але жодної відповіді не отримали", – нарікає він.

"Якщо кошти українського банку – на коррахунках у закордонних банках, вони повинні бути повернені. Власником банку є ФГВФО. Вони мають давати вказівку, і гроші мають переводитися в Україну і йти на погашення боргів", – каже колишній заступник голови НБУ Олександр Савченко. Він припускає: якщо українська сторона не може повернути кошти, то мова могла йти, наприклад, про фіктивне розміщенні коштів. Або ж кошти арештовано на вимогу США, ЄС чи FATF.

Член Ради Національного банку України Юрій Полунєєв нагадує, що гроші на кореспондентських рахунках є власністю українського банку, якщо тільки вони не є грошима клієнтів: зобов'язаннями чи активами клієнтів. Оскільки гроші на коррахунку – це пасив банку, то по суті своїх операцій банк зобов'язаний перетворювати ці гроші на активи. Наприклад, віддавати їх у вигляді кредитів австрійській офшорній компанії.

За такого сценарію постає питання повернення цих коштів із рахунків австрійського банку. "Також гроші може бути оформлено як депозити, наприклад, нерезидентів України. Тому якщо гроші, які є на коррахунках, – це власні кошти українського банку (наприклад його пасиви у валюті), то гроші повинні бути повернуті, відповідно до звернення одного регулятора до іншого, оскільки ці гроші є коштами українського банку. Якщо форма перебування коштів – це зобов'язання, що, власне, було механізмом з виведення грошей із банку, то тоді повернути гроші в Україну буде важко. Для цього необхідне проведення фінансового розслідування, розуміння, чи добропорядно видано ці гроші", – вважає Полунєєв.

На його думку, питання повернення грошей з-за кордону – це питання нарощування внутрішнього боргу, зростання інфляції. "Якщо у банку, який перебуває в стадії ліквідації, на коррахунках за кордоном були якісь кошти, вони повинні негайно повернутися в Україну. Для повернення грошей потрібно оскаржити статус цих грошей в суді", – пояснює Полунєєв.

За даними Forbes, поки що ніхто з українських посадових осіб, відповідальних за фінансову систему, не ініціював судові процеси з повернення коштів із коррахунків банків-нерезидентів. Хоча приводів для судових засідань може бути декілька, а самі банки – власники коррахунків українських банків-банкрутів вже програвали судові справи у міжнародних інстанціях.

У процесі спілкування з учасниками ринку виявилося, що в деяких ситуаціях договори укладені так, що не закордонний банк має повернути кошти українському банку, а навпаки. Наприклад, Актив Банк винен тому ж Meinl Bank AG. "Коли ми зайшли в банк, ми були дуже здивовані, побачивши, що Актив Банк ще й винен австрійським колегам", – розповів Forbes на правах анонімності один із фахівців, близьких до Фонду гарантування вкладів фізосіб. Таким чином, швидше за все, повернення капіталу в Україну буде пов'язане з міжнародними судовими процесами для прояснення статусу українських грошей. Окреме питання – чому досі жоден з українських чиновників не ініціював такий процес.

За матеріалами Forbes Україна