Юрій Моісеєв: дехто бореться с Дисциплінарною комісією шляхом гібридного протистояння

ТВЕРДА ЧЕТВІРКА

- Пане Юрію, минув майже рік с тих пір, як почала працювати в новому складі Дисциплінарна комісія арбітражних керуючих при Міністерстві юстиції України. Як ви оцінюєте її роботу за цей період?

- Я увійшов до складу Дисциплінарної комісії у серпні 2015 року. Хочу сказати, що люди, які увійшли до складу Дисциплінарної комісії - і представники Мін’юсту, і представники спільноти арбітражних керуючих - всі вони прогресивні і є професіоналами у своїй справі. Чому? Тому що у них є дуже великий досвід не тільки в сфері банкрутства, а взагалі у сфері нормозастосовчої юридичної практики. Вони не теоретики і добре розуміють всю проблематику, яка існує у сфері банкрутства на даний час. Йдеться і про проблематику підприємств-банкрутів, і про проблематику роботи арбітражних керуючих. Тому, я сказав би, Дисциплінарна комісія відпрацювала на тверду четвірку. Як нас вчили в університетах? На п’ятірку знає тільки Всевишній, а ми можемо знати тільки на четвірку (посміхається – ред.).

- Які завдання зараз ставлять перед собою члени Дисциплінарної комісії?

- Перш за все, повністю використовувати ті повноваження, якими їх наділило діюче законодавство. Йдеться не про якусь каральну функцію щодо анулювання свідоцтв на право здійснення діяльності арбітражних керуючих. Ні. На комісію покладено, перш за все, реалізацію заходів превентивного характеру. І це потрібно для ринку. Чому? Будемо відверто говорити, не всі арбітражні керуючі належним чином і якісно виконують свої обов’язки. Інколи загроза призначення перевірки їх діяльності і відчуття можливої дисциплінарної відповідальності стимулює їх активізувати свою роботу і дотримуватися вимог діючого законодавства. І цей факт є досить впливовим стримуючим фактором для арбітражних керуючих.

Далі, коли арбітражний керуючий безпосередньо приходить на засідання Дисциплінарної комісії, ми не обмежуємося розглядом тільки тих первинних документів, на підставі яких було здійснено висновок щодо порушень. Ми намагаємося повністю з’ясувати всі обставини справи, які могли призвести до порушень арбітражного керуючого. Можливо, дійсно були якісь суттєві перешкоди для здійснення ним цієї діяльності. Наприклад, виник конфлікт з колишніми керівниками чи власниками підприємства-банкрута. Треба розуміти, що банкрутство – це завжди конфлікт інтересів. Однозначно. Не прямий, мається на увазі, в самій процедурній частині, а конфлікт інтересів майнових. І, оскільки арбітражний керуючий – це антикризовий менеджер у справі про банкрутство, він намагається виконати ті завдання, які ставляться перед ним, перш за все, на законодавчому рівні. І вже за тими обставинами, які існують на конкретному підприємстві, він приймає ті чи інші рішення, щоб чинити дії для виконання своїх повноважень. Наприклад, відновити платоспроможність підприємства, якщо це можливо зробити. Однак нерідко буває так, що порушується справа про банкрутства підприємства, але активів у підприємства вже немає і відновити його платоспроможність неможливо.

Якщо врятувати підприємство неможливо, завдання арбітражного керуючого – максимально погасити вимоги кредиторів шляхом реалізації майна підприємства за найвищою ціною. Якщо це вдається – це показник результативності роботи арбітражного керуючого. І Дисциплінарна комісія прискіпливо вивчає такі справи, акумулює корисну інформацію, щоб надалі публічно висвітлювати передовий досвід арбітражних керуючих. Надавати методичні рекомендації професіоналам ринку під час тематичних круглих столів тощо. Тобто Дисциплінарна комісія виконує ще й методологічну функцію.

- Це важливо?

- Так, це важливо. В спорі народжується істина. Нерідко під час засідань Дисциплінарної комісії арбітражні керуючі наводять аргументи, з якими погоджуються члени комісії. Не всі ми ідеальні люди, і у кожного є своя суб’єктивна точка зору. Однак, якщо є об’єктивні обставини, які обґрунтовують дії арбітражного керуючого, ми завжди беремо їх до уваги і робимо об’єктивний висновок щодо дій арбітражного керуючого у певній ситуації.

ОДИН НА ОДНОГО

- Арбітражні керуючи часто скаржаться на дії третіх осіб, які перешкоджають їх професійній діяльності. Чи стикаєтесь Ви з такими випадками?

- Така проблема існує. Зараз вкрай необхідно вирішувати питання формування засад етичної поведінки між самими арбітражними керуючими. Це питання зараз стоїть дуже гостро. Ми нерідко стикаємося з непоодинокими випадками, коли один арбітражний керуючий пише скарги на іншого. Ці скарги в майбутньому однозначно призводять до проведення перевірок територіальними управліннями юстиції.

- Як можна вирішити це питання на практиці?

- Тут ми можемо впливати на думку професійної спільноти тільки шляхом проведення публічних заходів для арбітражних керуючих. Пояснювати їм, що так себе поводити не коректно . Ми всі є учасниками ринку, і потрібно до всіх відноситися толерантно і об’єктивно – тільки по правді, а не так , щоб когось дискредитувати чи «скинути» зі справи.

ВІДКРИТІСТЬ З УМОВОЮ

- Зараз існує певна проблема з висвітленням роботи Дисциплінарної комісії. Інформація про розгляд справ під час її засідань часто закрита. Чому так?

- Всі мають розуміти, що Дисциплінарна комісія для всіх відкрита. Але треба пам’ятати, що інформація, яку ми розглядаємо під час її засідань, відкрита лише для обмеженого кола фахівців. Чому? Тому що не всі арбітражні керуючі хочуть, щоб деталі їхніх справ знали усі. Не кожен арбітражний керуючий хоче висвітлювати певну інформацію для широкого загалу. Наразі у членів Дисциплінарної комісії є заборона на висвітлення персоніфікованої інформації арбітражних керуючих. І ми чітко виконуємо ці вимоги законодавства. Саме тому, якщо говорити про результати засідань Дисциплінарної комісії, ми можемо розкривати лише загальні дані та факти, які прозвучали під час її засідань.

- Як Дисциплінарна комісія підтримує арбітражних керуючих?

- Перш за все, це інформаційна підтримка. На всіх публічних заходах, в яких уберуть участь члени Дисциплінарної комісії, ми інформуємо арбітражних керуючих про типові порушення, яких припускаються їхні колеги. Мета одна – щоб професіонали ринку вчилися на чужих помилках, звернули увагу на існуючу практику і не допускали таких помилок у своїй роботі. Тому, якщо говорити про підтримку арбітражних керуючих, Дисциплінарна комісія може її надати у вигляді певних рекомендацій і роз’яснень.

- Роботу Дисциплінарної комісії інколи жорстко критикують. Арбітражні керуючі заявляють про необ’єктивність розгляду їхніх справ й неправомірне анулювання свідоцтв. Як ви це прокоментуєте?

- Звичайно, арбітражні керуючі, у яких було анульоване свідоцтво про право на заняття професійною діяльністю, будуть намагатися дискредитувати не тільки Дисциплінарну комісію, а й окремих її членів, а також Міністерство юстиції у цілому. Але це лише їх суб’єктивна точка зору щодо конкретної ситуації. Я переконаний, що вирішення будь-яких конфліктів має відбуватися цивілізованим шляхом. Тобто, якщо є спір, то він має вирішуватися шляхом звернення до суду в порядку, передбаченому процесуальним законом. Однак, багато хто з учасників ринку намагається боротися із Дисциплінарною комісією шляхом гібридного протистояння, інформаційної дискредитації в інтернет-ресурсах, в соціальних мережах, активно залишаючи негативні коментарі та свої репліки. Що можна сказати? У нас в країні діє свобода слова. Але такі випадки показують істинне обличчя професійного суспільства як такого і демонструють, наскільки ті чи інші особи можуть витримати ту чи іншу ситуацію. Наскільки вони здатні вести чесну дискусію, використовуючи виключно цивілізовані методи.