Юрій Моісеєв: арбітражні керуючи мають самі визначати свою спеціалізацію
Секретар Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, заступник директора Департаменту з питань судової роботи та банкрутства – начальник управління з питань банкрутства Мін’юсту Юрій Моісеєв в ексклюзивному інтерв’ю інформаційному порталу Банкрутство & Ліквідація висловив свою думку щодо спеціалізації арбітражних керуючих.
- Пане Юрію, під час призначення арбітражного керуючого на справу з банкрутства, крім іншого, береться до уваги його спеціалізація. Як Ви можете охарактеризувати цю практику сьогодні? Наскільки вона зрозуміла і досконала?
- Цей процес зараз відбувається якось хаотично. Мені він незрозумілий, і не тільки мені. За яким принципом відбувається визначення спеціалізації арбітражних керуючих апеляційними господарськими судами у відповідному апеляційному окрузі? Ніде це питання зараз нормативно не врегульоване. І це, звичайно, проблема.
- Як ця процедура відбувається на практиці?
- В Україні діють сім апеляційних округів. Коли суддя подає електронний запит на автоматизований відбір кандидата арбітражного керуючого у справі про банкрутство, він має зазначити, зокрема, спеціалізацію арбітражного керуючого, яку арбітражний керуючий сам собі обрати не може. Це незручно й судді, оскільки при підготовці запиту до адміністратора автоматизованої системи для визначення арбітражного керуючого в справі про банкрутство, він може не розуміти, яку спеціалізацію потрібно виставити. Цей процес містить певні некоректні співвідношення.
- Як можна покращити ситуацію, і хто це може зробити?
- Зараз при Вищому господарському суді України створена робоча група, до складу якої увійшли представники арбітражних керуючих та системи господарських судів, зокрема, це судді Вищого господарського суду, а також представники Міністерства юстиції України. Завдання цієї робочої групи – створити нову модель, яка буде чітко працювати і зменшить корупційну складову під час призначення арбітражних керуючих у справах про банкрутство. Ця модель, або механізм, повинна дозволяти кожному арбітражному керуючому реалізовувати свої права на отримання роботи і за власним бажанням визначати свою спеціалізацію.
- Тобто арбітражний керуючий зможе сам собі обирати спеціалізацію? В цьому сенс?
- Саме так. У нас є класифікатор видів економічної діяльності. Є групування за цим класифікатором. Тож чому ми маємо вигадувати ще якісь незрозумілі спеціалізації арбітражним керуючим, якщо це вже давно врегульовано підзаконним нормативно-правовим актом. І ці спеціалізації можуть використовуватися автоматизованою системою під час обрання арбітражного керуючого для призначення у справу про банкрутство. Для всіх це буде зрозуміло. І коли суддя отримає заяву про порушення справи про банкрутство, він подасть запит безпосередньо до автоматизованої системи. Оскільки у будь-якого підприємства є основний КВЕДи, і він відносяться до певної групи. Вся ця група і має стати окремою спеціалізацією.
- Що зараз робиться, аби втілити в життя ці задуми?
- Згідно із законом «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» порядок про автоматизовану систему визначення арбітражних керуючих затверджує Пленум Вищого господарського суду України. Таким чином, той розроблений і погоджений з Міністерством юстиції проект має бути затверджений Пленумом Вищого господарського суду.
- На якій стадії знаходиться розробка цього проекту?
- Всередині травня ми проводимо фінальне засідання робочої групи щодо змін до положення про автоматизовану систему. Потім цей документ буде опрацьовуватися і редагуватися нормативно-методичними підрозділами. Після цього проект документу буде погоджуватися державним органом з питань банкрутства та передаватися на затвердження Пленуму Вищого господарського суду.
Коментарі
Статті за темою
-
Аналітика 22 лютого, 2022Судові спори між учасниками ТОВ - як обрати ефективний спосіб захисту інтересів
-
Аналітика 28 січня, 2022Місія (не)здійсненна: які завдання стоять перед НААКУ у наступні 2 роки
-
Аналітика 26 січня, 2022 -
Аналітика 24 січня, 2022Загострення немає, але українцям уже треба платити: скільки коштують країні погрози Путіна