Олександра Федоренко: Ініціатива уряду щодо врегулювання питань у процедурі банкрутства - позитивна
Старший юрист юридичної фірми "Антіка" Олександра Федоренко вважає, що запропонований Міністерством юстиції законопроект №2382 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо окремих правових аспектів покращення позицій України в рейтингу Doing Business)" містить досить прогресивні новації, які сприяють відкритості та прозорості процедури банкрутства
Про це вона заявила в ексклюзивному коментарі для інформаційного порталу Банкрутство & Ліквідація.
16 березня 2015 Кабінет міністрів України вніс на розгляд до Верховної Ради проект закону №2382 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо окремих правових аспектів покращення позицій України в рейтингу Doing Business)". Цим законопроектом, серед іншого, передбачено внесення змін до закону України "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом". Головною метою цих змін є поліпшення позицій України в рейтингу Doing Business, в якому Україна за критерієм врегулювання неплатоспроможності у 2015 році посіла 142-е місце.
На думку автора проекту, прийняття цього закону буде сприяти усуненню питань, які виникають в процедурах банкрутства, що має привести до погашення кредиторських вимог в більш короткий термін і до підвищення результативності процедур банкрутства, а також до збільшення відсотка погашення вимог кредиторів.
В цілому даний законопроект в частині врегулювання питань, що виникають в процедурі банкрутства, можна охарактеризувати як позитивний, оскільки в ньому закладено певний механізм захисту прав кредиторів. Зокрема, проектом закону передбачено обов'язок арбітражного керуючого здійснювати розкриття інформації про боржника на спеціальному веб-сайті, доступ до якого мають конкурсні та забезпечені кредитори, інвестори, а також поточні кредитори. У даному випадку мова йде про веб-сайт Міністерства юстиції України, який є центральним органом з питань банкрутства. Також на цьому інтернет-ресурсі публікуватиметься інформація про конкурс з відбору організації, яка проводитиме аукціон з продажу майна.
Окрім того, кредитори отримають право попереднього узгодження великих угод щодо майна боржника, вчинення яких погоджено розпорядником майна. На наш погляд, доцільним було б також передбачити питання отримання попередньої згоди забезпечувальних кредиторів на укладення договору з організацією, яка буде здійснювати продаж майна.
Також в процедурі розпорядження майном та санації передбачено право неплатоспроможного боржника отримувати позики (кредити) для фінансування своїх поточних витрат і/або оздоровлення фінансово-господарського становища такого боржника. Дані кредити є цільовими і повинні будуть використовуватися виключно для поліпшення фінансового стану боржника.
Також проектом закону пропонується удосконалити процедуру реалізації майна боржників в процедурах банкрутства; скоротити тривалість процедур банкрутства шляхом встановлення чітких термінів узгодження органами, уповноваженими управляти державним майном, планів санації, мирових угод і переліків ліквідаційних мас, а також змін і доповнень до них у процесах справ про банкрутство державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50%.
Не можна оминути увагою і те, що запропонований законопроект містить досить прогресивні новації, які посприяють відкритості та прозорості процедури банкрутства, зокрема, це опублікування стану боржника на спеціальному сайті, цільове отримання кредитів, розширення прав кредиторів, особливо в частині погодження значних правочинів у процедурі банкрутства. Безумовно, сам законопроект необхідно доопрацювати, але його прийняття, на мій погляд, поліпшить інвестиційний клімат в Україні.
Коментарі
Статті за темою
-
Аналітика 22 лютого, 2022Судові спори між учасниками ТОВ - як обрати ефективний спосіб захисту інтересів
-
Аналітика 28 січня, 2022Місія (не)здійсненна: які завдання стоять перед НААКУ у наступні 2 роки
-
Аналітика 26 січня, 2022 -
Аналітика 24 січня, 2022Загострення немає, але українцям уже треба платити: скільки коштують країні погрози Путіна