До статей

Олександр Удовиченко: Уважніше читайте земельне законодавство

10 травня, 2016
Аналітика
Олександр Удовиченко: Уважніше читайте земельне законодавство

У справах про банкрутство виникає дуже багато спорів, що стосуються прав на оренду землі. Cуддя третьої судової палати Вищого господарського суду України Олександр Удовиченко на Форумі з реструктуризації та банкрутства, що пройшов наприкінці квітня, порадив арбітражним керуючим у таких випадках уважніше вивчати законодавство про землю.

Про це повідомляє кореспондент інформаційного порталу Банкрутство & Ліквідація.

Перш ніж надати таку пораду, Олександр Удовиченко привів приклад з власної практики: у одного з кредиторів в заставі перебувало право на оренду землі, і він намагався звернутися по стягнення цієї застави, аби отримати право оренди. Але в той же час між власниками землі та орендарем виникли численні спори – власники розривали договори на тій підставі, що право оренди було передано в заставу без їх згоди.

Суддя пояснив, що право оренди на землю – це не право вимоги грошей, яке можна передати і при цьому не мати ніяких обтяжень. «То ж якщо у вас будуть траплятись подібні випадки, уважно вивчіть не тільки іпотечне законодавство, але й законодавство про землю», - порадив Олександр Удовиченко.

За його словами, стаття 90 Земельного кодексу говорить, що саме власник земельної ділянки може розпоряджатись правом на оренду, тому орендар без його згоди не може передати право оренди в заставу. «Це ілюзія, що цим правом можна вільно розпорядитись. Це не відповідає чинному правовому регулюванню», - зазначив суддя.

Олександр Удовиченко в своєму виступі на форумі також торкнувся питання спорів, що виникають при реалізації майна. На його думку, спори виникають не тому, що закон недосконалий, а через те, що кожен з учасників процесу відстоює власні інтереси. Тому дуже важливо, щоб арбітражний керуючий витримував баланс інтересів і не схилявся до однієї зі сторін. Суддя зазначив, що арбітражний керуючий має шукати шляхи максимального задоволення вимог всіх клієнтів. Він навів приклад, коли цілісний майновий комплекс підприємства, яке вже тривалий час не працює, виставляється на продаж за ціною кредиторської заборгованості – біля 10 млн гривень. Але після невдалих спроб продати його ціна знижується, і воно реалізується лише за 700 тис. гривень. «Які б там не були руїни, там навіть цегла, територія і все інше коштує дорожче. Але біржа, якій виставили на реалізацію, так і продала», - описав процес Олександр Удовиченко і пояснив, що такий результат часто оскаржується незадоволеними кредиторами, і все починається знову. «Тому арбітражні керуючі мають думати, чи продавати об’єкт як цілісний майновий комплекс, чи продавати частинами – і тоді дійсно можна виручити набагато більше коштів», - зауважив суддя.

За словами Олександра Удовиченко, доволі часто виникають проблеми з заставними кредиторами, які хочуть отримати якомога більше грошей від реалізації майна, і якщо результат продажу їх не вдовольнив, починають його оскаржувати. Суддя зазначив, що в такому випадку необхідно дотримуватись всіх вимог процесу, і якщо, наприклад, заставний кредитор не погоджується з сумою оцінки майна, то закон дозволяє кредитору клопотати про проведення незалежної оцінки. В той же час Олександр Удовиченко вважає, що проблему невдоволених заставних кредиторів можна було б вирішити за допомогою внесення змін до законодавства: «Я би вніс таке правило: майно передали заставному кредитору і забули про нього - з ним вже питання вирішено!»

Коментарі
Додати коментар