Кредитувати не можна, чекати. Коли ж банки переставлять кому?

Олександр Колосовський

У вступному слові конференції голова Ради НАБУ Роман Шпек коротко описав нинішній стан економіки: реальний ВВП знизився на 16%, експортна виручка знизилася на 46%, гривня девальвувала в три рази, реальні доходи населення скоротилися на 30%, а розмір економіки України на карті світу скоротився вдвічі.

За словами Романа Шпека, українські банки фіксують збитки, але їх фінансовий результат поліпшується, кредитний портфель банків скорочується, але відбувається це через ліквідацію банків. Голова Ради НАБУ зазначив, що зараз банки надмірну ліквідність тримають у депозитних сертифікатах і купують ОВДП – сальдо між купівлею і продажем облігацій в квітні складало 6,4 млрд грн, у травні – 5,5 млрд грн. Чому банки не прагнуть видавати кредити бізнесу, і що для цього потрібно зробити – ось що стало головною темою обговорення.

Заступник голови Національного банку України Катерина Рожкова, взявши слово, розповіла про своє бачення ситуації на ринку кредитування: ситуація з точки зору повернення депозитів банками стабілізувалася, і ресурси повертаються в банківську систему, проте в українському законодавстві є багато прогалин, які заважають банкам працювати з поганими боргами. Вона зазначила, що законопроект про фінансову реструктуризацію, який знаходиться зараз на розгляді Верховної Ради, вкрай важливий, але один закон цю проблему не вирішить. За словами Катерини Рожкової, Нацбанк у кризовій ситуації може врятувати найбільші банки, але центробанк не може сам по собі «штовхати» економіку вперед і створювати робочі місця.

За словами партнера компанії Deloitte Дмитра Ануфрієва, основними проблемами в Україні, які стримують надходження інвестицій, залишаються корупція та неефективна судова система, а також недовіра до українських партнерів – за його словами, дефолт «Мрії» та ситуація з «Вестою» і «Агротоном» це наочно продемонстрували. Експерт запропонував низку рішень для залучення інвестицій в Україну. За його словами, в Україні досі діють обмеження на виведення валюти за кордон, тому компромісним рішенням могло б бути надання дозволу на таке виведення новим інвесторам, як це було зроблено на Кіпрі. За словами Дмитра Ануфрієва, необхідно також створити державний інститут, прямим обов'язком якого було б просування інвестицій в Україні, що позитивно позначилося б на кредитуванні банками бізнесу.

Голова правління OTP Банка Тамаш Хак-Ковач поділився досвідом активізації кредитування в Угорщині: уряд запустив систему, при якій банк гарантовано отримував прибуток, а позичальник – кредити під 2,5%. В результаті за 2 роки дії програми 25 тис. позичальників залучили кредитів на 3,5 млрд євро.

Конкретні кроки щодо активізації кредитування озвучив голова правління Приватбанку Олександр Дубілет. За його словами, зараз налагоджена практика, за якою мінімальна сума кредиту для малого бізнесу становить 25 тис. євро, тоді як саме для малого бізнесу така сума – непід'ємно велика. Малий бізнес сьогодні потребує кредитів на суму від 10 тис. грн. Саме тому Приватбанк з 1 березня запустив платформу видачі невеликих роздрібних кредитів P2P, яка називається «Сервіс вигідних вкладів». Її суть в тому, що банк на майданчику зводить разом кредитора і позичальника, і в результаті кредитор отримує більш високу ставку, ніж за депозитом, а позичальник – доступ до більш дешевих кредитів порівняно з банківськими. За словами Олександра Дубілета, з моменту запуску P2P 79 тис. позичальників залучили кредити у розмірі до 20 тис. грн на загальну суму 1,34 млрд грн, і 28 тис позичальників – кредити в розмірі 20-50 тис. грн на суму 1,03 млрд грн. На майданчик з видачі кредитів вже вийшли три банки.