Реструктуризація «Нафтогазу» передбачає ліквідацію «Укртрансгазу»

План такого розділення «Нафтогазу України», наголошується в документі, що затверджений на виконання Третього енергопакету ЄС та закону «Про ринок природного газу». Символічно, що першою про затвердження урядом плану реструктуризації НАК «Нафтогаз України» 1 липня 2016 року повідомила перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі, голова наглядової ради «Нафтогазу України» Юлія Ковалів. Адже саме вона наполягла на створенні окремої акціонерної компанії по транспортуванню, а потім і зберіганню газу з незалежними наглядовими радами. Спочатку хоча б однієї – газотранспотної – фактично на базі «Укртрансгазу» і замість нього на умовах корпоративного управління ОЕСР оператором газотранспортної системи (ГТС).

«Кабмін схвалив план реструктуризації «Нафтогазу» відповідно до вимог III енергопакету. Вітаємо з переходом на світові практики!», - повідомила Юлії Ковалів на сторінці в Twitter ще під час засідання Кабміну. Таким чином, уряд Володимира Гройсмана виконав першу частину зобов'язання (давно перетворився на вимогу) перед Енергетичним Співтовариством про відокремлення транзиту газу від інших видів діяльності групи компаній «Нафтогаз України». І хоча в постанові уряду «Про відокремлення діяльності з транспортування та зберігання (закачування, відбір) природного газу» першим пунктом значиться затвердження плану реструктуризації НАК «Нафтогаз України», куди більш прикладне значення у другого пункту. «Обрати модель відокремлення діяльності з транспортування природного газу, передбачену статтею 23 Закону України «Про ринок природного газу», як модель відділення для оператора газотранспортної системи України, що знаходиться в державній власності і не підлягає приватизації», - сказано в другому пункті. Це означає, що новий оператор ГТС буде виведений з орбіти «Нафтогазу». Керувати новою компанією буде наглядова рада. Причетні міністерства, регулятор і АМКУ спільно з експертами секретаріату Енергетичного Співтовариства до 1 листопада мають розробити умови та порядок концесії майна, яке використовується для транспортування і зберігання газу, і не підлягає приватизації».

А борги і неліквідне майно ПАТ «Укртрансгаз» і всіх його підрозділів, а також мало привабливі з точки зору бізнесу підземні сховища газу залишаться цим «старим» операторам ГТС. Причому, як легке знущання звучить підпорядкування «старого» «Укртрансгазу» Міністерству енергетики та вугільної промисловості, попередній глава якого Демчишин вимагав повного очищення «Нафтогазу» від функцій управління корпоративними правами як «Укртрансгазу» і «Укргазвидобування», залишаючи НАКу виключно трейдерську функцію. Тепер Демчишин входить до складу наглядової ради НАК «Нафтогаз». Але навряд чи має там великий вплив. Тим більше, що НАК перепідпорядкований Міністерству економрозвитку і торгівлі (МЕРТ), перший заступник міністра якого Юлія Ковалів очолює наглядову раду «Нафтогазу» і вона наполягла на впровадженні структури корпоративного управління в створюваному АКЦІОНЕРНОМУ товаристві «Магістральні газопроводи України» (МГУ).

До речі, з приводу створення незалежної наглядової ради в МГУ і таким чином фактично незалежного оператора ГТС до останньої хвилини йшли дебати між тією ж Юлією Ковалів і головою правління НАК «Нафтогаз України» Андрієм Коболевым. Глава «Нафтогазу» і його колега Юрій Вітренко з середини 2014 року пропонували створити замість «Укртрансгазу» дві компанії – оператора ГТС і оператора підземних сховищ газу. До початку 2016 року вони відточили свою ідею. Але судячи з усього вони не зовсім були готові до того, що при втіленні фактично їх ідеї будуть встановлені правила, за яких вони втрачають прямий контроль над новими підприємствами. Крім того, згідно з умовами відбору в наглядову рада АКЦІОНЕРНОГО товариства «Магістральні газопроводи України» їм ще треба узгоджувати і вибирати на конкурсі трьох кандидатів у члени наглядової ради МГУ (всього в наглядовій раді нової компанії буде п'ять чоловік). Як кажуть в НАКу, знайти трьох незаангажованих і непродажних професіоналів їм буде вкрай важко. НАК «Нафтогаз України» повинен буде відбирати кандидатури в наглядову рада АКЦІОНЕРНОГО товариства, що займається транспортуванням та зберіганням газу, з числи осіб, які не задіяні в діяльності з видобутку та постачання газу. У НАКу швидше б запросили іноземців. Хоча досвід легіонерів в «Укрнафті», наприклад, мав би змусити задуматися над ефективністю такої практики. Навіть високі зарплати топ-менеджерів не можуть гарантувати чесну і професійну роботу. Втім, двох іноземців в наглядову раду все ж запросять. Вибирати їх буде спеціальний комітет із запропонованих рекрутським агентством кандидатур. Але двох англійців уже пригледіли. Як і трьох кандидатів, яких буде пропонувати «Нафтогаз». Називати їх прізвища поки не станемо, так як в даному випадку все ще можуть перрати з точністю до навпаки.

Але до 1 жовтня наглядова рада повинна бути сформована. План реструктуризації фактично «Укртрансгазу» окремо визначає невтручання міністрів в діяльність створюваного підприємства, виключно у межах повноважень. Йдеться, насамперед, про очільників МЕРТ, Міненерговугілля та Мінфіну. До того ж їм доведеться навчитися працювати спільно і без підпорядкування комусь одному. Ну хіба що президент або прем'єр-міністр України дадуть доручення. В такому випадку це не буде вважатися порушенням незалежності міністерств.

Хоча зараз вже очевидно, що профільним міністерством як для «Нафтогазу», так і для створюваного нового оператора ГТС і сховищ є МЕРТ. Примітно, що Міненерговугілля має забезпечити АКЦІОНЕРНЕ товариство «Магістральні газопроводи України», згідно з урядовим планом, звернення до НКРЭКУ із запитом про сертифікат оператора ГТС протягом 60 днів з дати набрання чинності остаточних рішень по суті арбітражних справ між «Нафтогазом» і «Газпромом», розгляд яких триває при Арбітражному інституті Торгової палати Стокгольма.

Нагадаємо, що як раз до жовтня «Нафтогаз» сподівається отримати вердикт Стокгольмського арбітражу. Але справа може затягнуться набагато довше... Що ж стосується створення АТ «Підземні газосховища України» (ПГУ), до 1 березня 2017 року Міненерговугілля повинне подати в Кабмін проект його створення на тих же умовах корпоративного управління. А вже до 1 липня 2017 року створити структуру такого управління. І разом з МЕРТ до тієї ж дати «провести комплексний аналіз ПСГ і визначити найбільш ефективну модель їх використання та подати її на погодження до секретаріату Енергетичного Співтовариства». Хоча важко уявити, як це буде робити міністерство, яке давно відсторонена від цього профільного підприємства. До 1 серпня план ефективного використання сховищ газу, погоджений з Енергетичним Співтовариством і затверджений ним, повинен бути у Кабміну. Як і план передачі ПСГ нової компанії.

І тут те ж застереження, що і у випадку з новим оператором ГТС, тільки коротше термін – протягом 30 днів після набрання чинності остаточних рішень Стокгольмського арбітражу. Таким чином, замість «Укртрансгазу» після закінчення всіх розглядів у Стокгольмському (і, можливо, не тільки) арбітраж між «Нафтогазом» і «Газпромом» через місяць-інший повинні повноцінно запрацювати (або хоча б бути створеними) два нових підприємства на нові правила корпоративного управління – АТ «Магістральні газопроводи України» та АТ «Підземні газосховища України». З ким вони будуть укладати концесійні договори? Чому після остаточних рішень Стокгольмського арбітражу? Тому що якщо зробити це раніше (що саме по собі непросто), це дасть того ж «Газпрому» зайвий аргумент. Адже до 2019 року діють так звані транзитний і закупівельний контракти між цими підприємствами. І в ньому фактичним оператором ГТС і ПСГ значиться «Укртрансгаз» - компанія, що входить в структуру НАК «Нафтогаз України».

Якщо структура фактично ліквідується, то виникає маса нюансів. Вони можуть бути і після арбітражу, але це вже не буде мати такого значення. Навіщо мало не в кожному пункті «ліквідації «Укртрансгазу» прописаний обов'язок консультації з секретаріатом Енергетичного Співтовариства? Це щоб заспокоїти європейців, які почнуть нервувати з приводу зобов'язань «Укртрансгазу» щодо безперервного і надійного транзиту російського газу до ЄС. Вони і так усе більше переймаються аргументами «Газпрому» щодо «Північного потоку – 2». А почнуть нервувати, тоді вже точно не стануть перешкоджати «Газпрому». І українська ГТС зі старим «Укртрансгазом» або новими підприємствами транспорту і зберігання газу залишиться, у кращому випадку, мінімально затребуваними. Що вийде з цього задуму, безумовно поки важко сказати. Кращий критерій – практика. Лише б не виявилося, що нових операторів ГТС і ПСГ ще не створили, а «Укртрансгаз» вже розвалили. Неважко здогадатися про атмосферу в колективах підрозділів «Укртрансгазу». Ринок – жорстка штука. Далеко не все працівники оператора ГТС будуть запрошені в нові компанії, і вони це прекрасно розуміють. З таким настроєм з незвички важко їм буде працювати в найближчий рік. Враховуючи, що ця галузь вимагає повної концентрації уваги, щоб попередити і усунути технічні неполадки.

За матеріалами: ZN.UA