НБУ дозволив збитковому банку «Кредит Дніпро» виводити збанкрутілі фінустанови з ринку, незважаючи на дефіцит капіталу

«Отже, фінустанова має право виступати в якості інвестора, який викуповує активи неплатоспроможних банків. Рішення про внесення до переліку уповноважених банків регулятор приймає на підставі дотримання претендентом необхідних нормативів, а також фінансових показників діяльності», - зауважується в повідомленні прес-служби.

«Внесення Банку Кредит Дніпро у список уповноважених фінустанов-інвесторів - чергове підтвердження того, що сьогодні наш банк утримує стійкі позиції на ринку, виконує необхідні нормативи, має достатній рівень ліквідності для того, щоб розвивати свою діяльність, зокрема й за допомогою викупу активів проблемних гравців фінансового ринку», - додається коментар заступника голови правління банку «Кредит Дніпро» Сергія Волкова.

Сьогодні стало відомо, що з посади заступника глави НБУ йде Владислав Рашкован, якого неофіційно пов`язували в т.ч. з В. Пінчуком.

Дефіцит капіталу

«Кредит Дніпро» зізнавався, що за підсумками 2015 року він порушував низку норматив НБУ:

- мінімального розміру регулятивного капіталу (Н1);

- адекватності регулятивного капіталу (Н2);

- максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7);

- великих кредитних ризиків (Н8);

- максимального розміру кредитного ризику за операціями з пов`язаними особами (Н9);

- ліміту загальної короткої відкритої валютної позиції (Л13-2).

Як констатував «Кредит Дніпро», 28 квітня 2016 року правління НБУ затвердило підготовлений банком План заходів щодо усунення порушень економічних нормативів до 01 січня 2019 року (який включає в т.ч. план реструктуризації активів).

1 червня відбулася держреєстрація змін до статуту «Кредит Дніпро», яка передбачає збільшення його статутного капіталу на 686 млн грн, або на 82%, - до 1,521 млрд грн.

Відповідно до звітності банку «Кредит Дніпро», за підсумками 2015 року він задекларував прибуток 282,6 млн грн., тоді як у 2014 році був збиток 1,23 млрд грн. Щоправда, АУБ наводила зовсім інший фінрезультат банку «Кредит Дніпро» за минулий рік – збиток 629,8 млн грн (можливо, різниця в показниках зумовлено різними стандартами звітності, - ред.). Цікаво, що торік банк задекларував, що отримав дохід 25,5 млн грн. за рахунок розформування резервів, тоді як у 2014 році відповідні видатки становили 1,233 млрд грн.

На кінець 2015 року власний капітал «Кредит Дніпро» становив лише 31,8 млн грн. Що однак краще, ніж було на кінець 2014 року, коли взагалі було «мінус» 501,8 млн грн.

Конкретне значення регулятивного капіталу за вимогами НБУ на кінець 2015 року банк «Кредит Дніпро» не наводить. Разом з тим зазначає, що норматив достатності капіталу банку, розрахований згідно з вимогами Базельської угоди з урахуванням подальших поправок на ринковий ризик на основі фінансових показників, становив «мінус» 64,65 млн грн. (на кінець 2014 року було «мінус» 597,3 млн грн).

У січні-березні 2016 року банк «Кредит Дніпро» зафіксував збиток 202,6 млн грн. Водночас його процентні витрати перевищили процентні доходи на 30,7 млн грн. (тоді як у І кварталі-2015 був чистий процентний дохід 28,8 млн грн).

На такому фоні відрахування банку до резерву під знецінення кредитів і коштів в інших банках у І кварталі зменшилися в понад 2 рази – до 144 млн грн (з 318 млн грн у І кварталі-2015).

На кінець березня співвідношення резервів до кредитів юрособам (а це 96,4% всього кредитного портфелю) становило 35,9%.

Фінансовий стан інших бізнесів Пінчука

31 травня та 06 червня Господарський суд Дніпропетровської області задовольнив два позови «Альфа-банку» щодо стягнення 1,2 млрд грн. з ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» (позичальник) та двох його поручителів – ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» і ТОВ «Інтерпайп Україна» - за договором про відкриття кредитної лінії №16-МВ/12 від 30.03.2012 (кінцевий бенефіціар трьох компаній – Віктор Пінчук).

Альфа-банк також подавав заяви про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідачів в межах суми заявлених позовних вимог. Проте суд відмовив у задоволенні відповідних клопотань.

Крім того, цей же суд 7 червня задовольнив позов «Альфа-банку» до ТОВ «Інтерпайп Україна» (позичальник) і ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» (поручитель) щодо солідарного стягнення 123 млн грн. заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 154-МВ/13 від 20.12.2013.

У цьому випадку суд теж відмовив позивачу в задоволенні заяви щодо забезпечення позову (щоправда, у цьому випадку йшлося не про грошові кошти, а нерухоме майно, причому – все нерухоме майно боржників).

За даними компанії «Інтерпайп» (кінцевий бенефіціар - В. Пінчук), за підсумками 2015 року обсяги її виробництва (реалізації) трубної і колісної продукції знизилися на 29% щодо 2014 року і склали 600 тис. т. Трубної продукції було реалізовано 507 тис. т., колісної - 93 тис. т. Частка експорту склала 80%.

Структура продажів трубної продукції в 2015 році істотно змінилася в порівнянні з 2014 роком. Основними ринками стали європейський (22%), близькосхідний (17%), ринок СНД (20%) і України (21%). Традиційний в минулому ринок РФ спожив лише 10% вироблених труб (в 2014 - 27%), американський - 10% (в 2014 - 15%). Як зазначали в компанії, зниження обсягів реалізації трубної продукції відбулося під впливом негативних зовнішніх чинників: різкого падіння продажів труб на ринку РФ; скорочення попиту на трубну продукцію в США внаслідок низьких цін на нафту і зменшення видобутку нафти; дефіциту металобрухту на внутрішньому ринку України.

У колісному бізнесі практично вдвічі зросла частка європейських поставок, яка склала за підсумками 2015 року 31% (2014 року - 18%). Розпочаті в позаторік поставки на ринок США склали 8% в структурі продажів коліс. Російський ринок втратив своє домінувальне становище, хоча й залишився істотним з часткою 35% (2014 року - 48%). Український ринок спожив 17% вироблених коліс (в 2014 - 27%). На продажі колісної продукції поряд з дефіцитом металобрухту негативний вплив мала фактична зупинка вагонобудівній галузі України, а також відсутність коштів на модернізацію вагонного парку в «Укрзалізниці», констатували в компанії.

Наприкінці жовтня агентство Fitch підтвердило довгостроковий рейтинг дефолту емітента (РДЕ) «Інтерпайп» на рівні «RD» (обмежений дефолт), який був знижений до вказаного рівня після допущеного дефолту по платежах. Як зазначали в агентстві, процентні виплати за боргом більше не здійснюються. Компанія продовжує переговори з групою кредиторів про реструктуризацію боргів. Згідно з графіком переговорів, Interpipe Limited мала зробити офіційну пропозицію банкам і власникам облігацій до кінця 2015 року. Фахівці Fitch очікували, що виручка Interpipe Limited за підсумками 2015 року складе 700-800 млн. дол, а EBITDA - 60-75 млн дол. «Інтерпайп» допустив дефолт, зокрема, по євробондам обсягом випуску 200 млн дол. та з погашенням у лютому 2017 року.

У січні поточного року повідомлялося, що Віктор Пінчук з одного боку та Ігор Коломойський з Геннадієм Боголюбовим з іншого домовилися про врегулювання ділової суперечки без розгляду її у Високому суді Лондона. За даними джерел «Української правди», Коломойський погодився виплатити Пінчуку 500 мільйонів доларів у розстрочку.

Пінчук звинувачував Коломойського та Боголюбова в порушенні контракту під час приватизації Криворізького залізорудного комбінату і, за даними BBC, вимагав відшкодування у розмірі двох мільярдів фунтів збитків та 90 млн фунтів його первинних інвестицій у підприємство.

У жовтні 2015 року також стало відомо, що Коломойський і Пінчук уклали мирову угоду у рамках ще одного свого спору – щодо феросплавного бізнесу. За неофіційними даним, Коломойський та Боголюбов мають виплатити Пінчуку чи то 500 млн дол., чи то 250 млн дол.

За матеріалами: Finbalance