Жадібність українських страхових компаній втопить страховий ринок

300 млн грн - приблизно таку суму потерпілі в ДТП не отримали від страховиків-банкрутів. І навряд чи їх отримають. Нікому немає діла до проблем цих громадян - ні держрегулятору - Нацкомфінпослуг, ні депутатам. А страховому ринку (який керує гарантійним фондом) і поготів. Відповідно до закону про обов'язкове страхування відповідальності автовласників (відоме як «автоцивілка»), потерпілому в ДТП гарантовано страхове відшкодування збитків або від страхової компанії, або від об'єднання страхових компаній Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ). Саме ця організація, яка упавляється тільки страховим ринком, повинна робити виплати за тих страховиків, які зникли разом з грошима.

Однак, цей гарантійний фонд при МТСБУ (приблизно 1 млрд грн, з яких приблизно 600 млн відносяться саме до «автоцивілки»), розміщується в банках і приносить страховому ринку додатковий прибуток. Тому страховики не поспішають з виплатами і вигадують юридичні хитрощі, щоб не платити за банкрутів - крім судового рішення про банкрутство страховика (триває в середньому 2-3 роки) вимагають ще і ліквідації компанії (ще додаткові 1-1,5 року). А ті громадяни, які подають в суд на МТСБУ з вимогою заплатити за банкрута, містичним чином програють. З якоїсь причини судді стають на бік страхового ринку і відмову МТСБУ виконувати свою гарантійну функцію вважають обґрунтованою.

І справа не тільки в інвестиційному доході - згідно законодавчих нормативів, кожна страхова компанія-член МТСБУ повинна буде доплатити до гарантійного фонду МТСБУ ті гроші, які були з неї списані для погашення заборгованостей за банкрутів.

Кожен топ-менеджер страхової компанії побоюється такого кроку - адже як потім пояснити акціонерам, куди поділися кілька десятків мільйонів гривень і чому акціонер повинен позбавлятися прибутку «через іншого хлопця»? Тим більш, топ-менеджер навряд-чи зможе зізнатися, що банкрути ці з'являлися завдяки рішенням, які цей топ-менеджер приймав при управлінні МТСБУ: або під час обрання своїх колег-страховиків в керівний орган - Президію МТСБУ, або будучи обраним в цею Президію. І саме Президія МТСБУ вирішує - платити за банкрутів, чи ні. І найважливіше - визначає принципи видачі полісів! Так-так, страховий ринок сам собі видає поліси, і сам регулює кому видавати, скільки і за скільки.

Адже саме безвідповідальна роздача полісів всім підряд і призвела до того, що близько 30 компаній з 2013 року просто привласнили гроші за їх продаж, а борги в 300 млн грн перед потерпілими в ДТП повісили на гарантійний фонд. А оскільки гарантійний фонд, як зазначено вище, управляється страховими компаніями, то чекати цих виплат не варто, адже страховики не хочуть позбавлятися своїх грошей.

Колективний жадібний розум страхових компаній зіграє з ними злий жарт - адже фонду за прострочені виплати потрібно буде платити пеню і штрафи. І сукупний розмір штрафних санкцій буде приблизно на ту ж суму - 300 млн грн.

До чого це призведе? Заборгованість буде наростати як сніжний ком, в результаті в певний момент всім страховикам доведеться зі своїх кишень викласти величезну суму грошей, яку не всі подужать. І перспектива буде дуже плачевною - багатьом доведеться залишати ринок з щорічним обігом в 3 млрд грн.

І це не кажучи вже про те соціальну напругу, яка штучним чином створюється самими страховими компаніям. І чим далі, тим більше шансів дійти до тієї точки, коли громадськість задасть питання «А навіщо нам таке обов'язкове страхування, якщо воно не працює?».

Нам, страховим компаніям-членам МТБСУ, вже давно пора прийняти принципове рішення і розрахуватися з боргами з нашими громадянами - подальше затягування не має сенсу і тільки погіршить становище потерпілих у ДТП і фінансовий стан багатьох страхових компаній. Не кажучи вже про загальну репутацію страхування - навряд чи сьогодні можна знайти людину, яка хоч щось хороше чула про українських страховиків.

У адже попереду обов'язкове медичне страхування - чи варто його впроваджувати з таким безвідповідальним страховим ринком?

За матеріалами: LB