Ціна заставного майна банків-банкрутів «усихає» в процесі торгів

Проблему заниженої оцінки і непрозорою реалізації застав потрібно вирішувати комплексно, за участю Мін'юсту, правоохоронних органів та громадськості. Дивним чином вартість заставного майна неплатоспроможних банків, яка за оцінкою Нацбанку складає десятки і навіть сотні мільйонів гривень, при попаданні до державних виконавців «всихає» в рази!

В результаті цього Нацбанк ризикує недоотримати значні суми, які повинні йти на погашення заборгованості неплатоспроможних банків за раніше виданими кредитами рефінансування.

Нещодавно мав місце кричущий випадок «усушки» заставного майна, пов'язаний з реалізацією застав ПАТ «Рокитнянський цукровий завод».

Є такий пан Юрій Бондарчук, власник ряду сільськогосподарських і харчових підприємств. Серед інших активів є у нього і цукровий завод у селищі Рокитне Київської області.

У цього заводу є два кредити в банку «Київська Русь» на загальну суму 80 млн грн під заставу заводських цехів та обладнання. Обидва кредити банк заклав Нацбанку під рефінансування.

Після того, як ПАТ «Банк «Київська Русь» був визнаний неплатоспроможним, пан Бондарчук негайно відмовився погашати кредити.

Цікаво, що в цей самий час цей пан добудував і в кінці 2015 року запустив в селищі Рокитне біогазову станцію, заявленою вартістю 280 млн грн. Мабуть, погашення кредитів просто не стояло у Бондарчука в пріоритетах.

ПАТ «Банк «Київська Русь» звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості. Суд прийняв рішення на користь банку і в березні 2016 року Державна виконавча служба відкрила виконавче провадження про примусове стягнення з ПАТ «Рокитнянський цукровий завод» заборгованості в розмірі 92,6 млн грн з урахуванням прострочених відсотків.

І тут почалися дива. Оцінювач, залучений державними виконавцями, оцінив цукровий завод всього лише в 10 млн грн. Хоча реальна ціна такого заводу раз в 6-7 вище. Але і це ще не все.

За законом, у кредитора ПАТ «Банк «Київська Русь» було 10 днів на оскарження оцінки в суді. Протягом даного терміну виконавець не мав права виставляти заставу на торги. Але виконавець, мабуть, кудись дуже поспішав, тому що, незважаючи на вимоги закону, завод був виставлений на торги до закінчення 10-денного строку.

Причому, хоча завод був оцінений, як цілісний майновий комплекс, виконавець виставив його на торги двома лотами: нерухомість – окремо, обладнання – окремо.

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів ПАТ «Банк «Київська Русь» виявило дивну пасивність. Представник Фонду запросив рецензію на оцінку застави, але отримавши позитивну рецензію, ніяких активних дій (наприклад, оскарження оцінки в суді) не робив.

Більше того, він навіть не повідомив Національний банк ні про занижену оцінку, ні про виставлення застави на торги, обмежившись листом-повідомленням про те, що прийшла оцінка застави. Не вказавши при цьому суму оцінки!

Допомогла уважність журналістів, що готували сюжет про Фонд гарантування. 17 червня вони звернули нашу увагу на незвичайний лот на майданчику Мін'юсту. Ми негайно зажадали від ліквідатора вжити заходів, а саме:

- Відкликати виконавчий документ (це повинно було зупинити торги);

- Оскаржити оцінку майна у судовому порядку.

21 червня банк передав до Мін'юсту заяву про відкликання виконавчого документа.

Але, далі чудеса продовжилися. Заява більше тижня (!) йшла з канцелярії до виконавця. В результаті, торги не були скасовані, як того вимагав закон, а відбулися за розкладом – 23-25 червня.

Далі учасники торгів розіграли стандартну схему для відлякування сторонніх покупців. Спочатку протягом декількох годин два покупця розігнали ціну до 56,8 млн грн, а після закінчення торгів дружно відмовилися підписувати протокол торгів, і завод дістався третій стороні – за 10 млн грн!

1 липня відбулася зустріч за участю голови Нацбанку, представників Мін'юсту та Фонду гарантування, на якій детально обговорювалася ситуація з оцінкою та реалізацією майна Рокитнянського цукрового заводу.

Після цієї зустрічі торги на майданчику перейшли зі статусу «Торги завершені» в «Торги зупинені», а банк «Київська Русь» отримав постанову державного виконавця, що припиняє виконавче провадження.

Також на зустрічі було вирішено створити експертну раду з представників Мін'юсту, національного банку україни та Фонду гарантування, у функції якого входитиме моніторинг примусової реалізації великих активів неплатоспроможних банків.

Але повністю проблему заниженої оцінки і непрозорою реалізації застав цей рада не вирішить. Її потрібно вирішувати комплексно, за участю Мін'юсту, правоохоронних органів та громадськості. Та швидше, поки «усушка» у даному процесі не перейшла в «пошесть».

За матеріалами: Бізнес Цензор