Чому банки не кредитують аграріїв

Олена Коробкова виконавчий директор Незалежної асоціації банків України (НАБУ) пояснила «ЛІГАБізнесІнформ», в чому причина

Згідно з прогнозами ООН, до 2020 року населення планети збільшиться практично на 2 млрд людей – до 9,1 млрд. Щоб усіх нагодувати, виробництво харчових продуктів у всьому світі має зрости на 70% лише за чотири роки.

Це велике завдання для світової спільноти і великі можливості для зростання економіки України. Вже сьогодні наша країна входить до першої десятки світових виробників зерна і до трійки експортерів зернових. І для потенціалу галузі це далеко не межа.

Щоб розвиватися, аграріям потрібне фінансування. В Україні його практично неможливо отримати. Мова не йде про захмарні суми на десятки років. Сільськогосподарські компанії цікавлять короткі й швидкі кредити тут і зараз. Але банки не поспішають з фінансовою допомогою, хоч і визнають, що АПК сьогодні є чи не єдиним платоспроможним позичальником.

Частка позик фермерів у загальному кредитному портфелі банків становить 7,2%. Але за останні два роки вона зросла незначно - на 3,9 млрд грн, або на 0,2% порівняно з 2014 роком. За цим мізером криються дві фундаментальні причини - великі гравці агроринку закредитовані під зав'язку, а обсягів виробництва і оборотів інших не вистачає, щоб обслуговувати кредит. До того ж, як правило, у них немає адекватної застави. Як відомо, земля не може бути забезпеченням за кредитом, а потрібну техніку невеликі ферми часто беруть в оренду або купують у складчину на кілька господарств в окрузі.

В Україні працює близько 40 тисяч фермерських господарств. Із них 10%  виробляють 90% усієї продукції. Що свідчить про досить низьку продуктивність невеликих господарств і високу концентрацію ринку в руках великих агрохолдингів.

Виходить замкнене коло: агро малий і середній бізнес не розвивається, тому що не вистачає фінансування. А фінансування не можуть отримати, тому що не розвиваються. Цей букет безвиході доповнює проблема слабкої якості планування, обліку і фінансової звітності малих фермерств, що завжди було серйозним бар'єром для банків при оцінці позичальників. Адже фінансова звітність безпосередньо впливає на формальну оцінку кредитного ризику. Погана звітність позичальника веде до завищення ризику і зменшення капіталу банку.

При кредитуванні великих підприємств витрати на повноцінний агроаудит легко покриваються стандартними відсотками по кредиту. Для малих фермерських господарств такі витрати економічно недоцільні.

Сьогодні банки при оцінці кредитного ризику в агросекторі приділяють більше уваги виробничим і натуральними показниками, ніж офіційній фінансовій звітності. Але слабке фінансове планування заважає фермерам приймати зважені рішення про доцільність залучення банківського фінансування.

Не варто забувати, що зараз аграрії більшу частину ПДВ залишають собі. Але, починаючи з 2017 року року, вони будуть позбавлені цього привілею. А значить, дефіцит обігових коштів збільшиться на суму близько 30 млрд грн. Тобто потреба в нових кредитах буде рости.

Щоб переломити ситуацію, необхідно створити умови, за яких фермеру стане вигідно вивести свій бізнес із тіні заради доступного фінансування для поліпшення технологій і збільшення прибутку.

Одним з основних стимулів легалізації агробізнесу стане відкриття ринку землі. Це дасть можливість активним фермерам законно отримати у власність паї, які вони обробляють. Тоді вони будуть зацікавлені в технологічному розвитку свого виробництва і його якісному зростанні. А значить, у доступному фінансуванні.