Продати, здати, ліквідувати - Кабмін вирішив долю держкомпаній

Новий меморандум МВФ містить дев'ять головних «маяків» для України. Один з них — це затвердження та оприлюднення класифікації держпідприємств, що підлягають і не підлягають приватизації. Термін виконання — до кінця жовтня 2016 року. Подібна класифікація має чітко визначити, які з держкомпаній будуть продані, ліквідовані, залишаться в держвласності, або будуть передані інвесторам на умовах концесії.

Наявність такого списку — необхідний етап для реалізації роками очікуваної «масової приватизації».

Раніше уряд неодноразово заявляв про необхідність провести ревізію держактивів, але всі плани залишалися на словах. Причини очевидні — чим менше уваги привертає держпідприємство, тим простіше «викачувати» з нього гроші.

У пошуках причин сказати «ні»

Згідно з меморандумом, затвердити класифікацію уряд повинен був до кінця жовтня. Зробити у термін вже не вийшло. За словами джерел в уряді, відомства всіляко гальмують роботу, не бажаючи розлучатися з активами.

Найпопулярніший аргумент, за словами радника міністра економічного розвитку і торгівлі Сергія Гайди, це, нібито, відсутність повного пакету документів.

«Коли потрібно приймати рішення, виявляється, що немає якоїсь довідки, контракту, а на їх оформлення немає грошей, або ж директор виявляється у відпустці, або ж у нього відсутній робочий контакт. В основному використовуються формальні зволікання. А неформально в цій компанії може відбуватися все, що завгодно», — говорить він.

Одне із самих незговірливих відомств — Міноборони. «Можуть написати, наприклад, що готель «Козацький» — це стратегічний для оборонної галузі актив», - розповідає співрозмовник в уряді. Ще один приклад. це — МОЗ.

«У них є підприємство, яке займається постачанням і розвезенням вакцин, а також окремих ліків. Навіщо нам ДП для виконання функції логістики, розвозки ліків та вакцин лікарням, або розмитнення? Невже у нас немає брокерів? Невже у нас немає приватних логістів, які можуть це робити. І робити, напевно, ефективніше», — дивується співрозмовник.

Спірна тисяча

Міністерство економічного розвитку і торгівлі поділило підприємства за списками. «Основна робота вже зроблена, остаточне рішення зараз за причетними міністрами», — зазначає джерело в МЕРТ.

Найближчим часом переліки можуть бути винесені на розгляд урядового комітету з питань економічної політики. Журналістам вдалося ознайомитися з попередніми редакціями списків.

Всього у власності держави 3 571 держпідприємство. МЕРТ відсортувало активи на шість груп. Перша — компанії з «важливою функцією» — компанії-держмонополії, компанії, які виконують функцію держави. Друга і третя — підприємства АТО і Криму. Четверта — активи, які підлягають ліквідації. П'ята — підлягають приватизації. Шоста — будуть передані в концесію.

У власності держави точно залишаться такі держкомпанії:

«Укрзалізниця»

«Енергоатом»

«Укренерго»

«Нафтогаз»,

«Укрпошта»,

«Укргідроенерго»

КБ «Південне»

«Антонов»

Адміністрація морських портів

З 3500 об'єктів 1076 —спірні. Тобто, доля цих держпідприємств не вирішена. Спірні вони тому, що в уряді не єдиної думки щодо того, що з ними робити. Є й такі, з якими щось робити неможливо.

До останніх відносяться дві групи підприємств, розташованих у зоні АТО і Криму. Так, в зоні АТО знаходиться 61 держкомпанія, в окупованому Росією Криму — 84. Всі ці підприємства знаходяться в підвішеному стані.

У списку «спірних з важливою функцією» — 232 держкомпанії. В основному до цієї категорії належать підприємства «Укроборонпрому» і Державної пенітенціарної служби.

На ліквідацію

У списку підлягають ліквідації 70 спірних об'єктів. Зокрема, серед них фігурують підконтрольні Міненерго концерн «Укрторф», «Укрінтеренерго», «Регіональні електричні мережі», 7 вугільних шахт і «Збагачувальна фабрика «Сердитянська».

Плани ліквідації є і щодо «Української залізничної швидкісної компанії», в управлінні якої зараз знаходяться всі швидкісні поїзди. На початку жовтня «Укрзалізниця» передала на баланс цієї філії та двоповерхові електропоїзди Skoda.

З підконтрольних «Укроборонпрому» підприємств можуть бути ліквідовані дочки «Укрспецекспорту» — фірми «Прогрес» і «Таско-кспорт», «Южавіапромналадка», «Український радіотехнічний інститут» і «Конструкторське бюро лазерної техніки».

«Ліквідація – це не один день. Щоб фізично закрити підприємство, потрібні чималі гроші, півроку і як мінімум двоє «зубастих» юристів. У багатьох підприємств є борги, податкові в тому числі. Потрібно вирішувати, що з ними робити. Це теж час», — пояснює перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Юлія Ковалів.

У списку «спірних на продаж» — 264 об'єкта. Серед них системно важливі банки — «Ощадбанк» і «Укрексімбанк». Як і коли продавати держбанки — питання, відповісти на який уряд намагається теж не перший рік.

Строки продажу держбанків і частки, які планується виставити на продаж, були, мабуть, найбільш часто змінюваними параметрами меморандуму. У кожній новій редакції документа вони переглядалися.

Мінфін Наталії Яресько багато місяців розбирався над стратегією продажу держбанків. У результаті вона була розроблена, але так і не прийнята на Кабміні. На початку березня цього року Яресько повідомляла про плани продати 20% акцій «Ощадбанку» і «Укрексімбанку» до середини 2018 року.

Очікувалося, що в капітал держбанків на правах міноритаріїв увійдуть Європейський банк реконструкції і розвитку, Міжнародна фінансова корпорація. Після зміни уряду тема приватизації держбанків вже не на слуху.

У списку на приватизацію також єдиний в Україні та Європі виробник металевого губчастого титану —«Запорізький титано-магнієвий комбінат». 51% акцій підприємства знаходиться у держави, а 49% - у кіпрської компанії Tolexis Trading Ltd, що входить до Group DF Дмитра Фірташа.

Крім того, уряд готовий продати і два готелі, розташовані в самому центрі столиці —«Україна» та «Дніпро». Ще претенденти на продаж є «Вугілля України», завод «Арсенал», «Укрспецторг», Державна іпотечна установа, «Технобуд», «Держінвестконсалтинг», «Украгролізинг», «Київприлад», «Укрінвестбуд», «Житомирський лікеро-горілчаний завод» та інші.

«Це не означає, що якщо підприємство належить приватизувати, то це вже завтра відбудеться. Воно може бути продано через п'ять років. Але ми повинні розуміти, куди ми рухаємося», — зазначає Ковалів.

В концесії МЕРТ бачить 362 компанії, в тому числі два найбільші аеропорти країни — «Бориспіль» та «Львів».

Ідея з залученням приватного інвестора на умовах концесії на ці об'єкти також не нова. Вона активно обговорювалася в уряді Миколи Азарова. Уряд Арсенія Яценюка з концесією вирішив почекати.

«Що стосується концесії терміналу аеропорту «Бориспіль» — питання дуже дискусійне, на даному етапі ми це навіть не розглядаємо», — заявляв у березні цього року колишній міністр інфраструктури Андрій Пивоварський. Концесію аеропорту «Львів» ім. Данила Галицького міністр допускав за умови появи «гідного претендента».

Передати в концесію планується також «Служби автомобільних доріг» всіх 24 областей.

Левову частку претендентів на концесію займають лісгоспи. У списку їх більше 300. Для інвесторів лісгоспи привабливі правом розпоряджатися лісами. У свою чергу закон передбачає ряд обмежень на передачу лісового фонду в приватну власність.

Уряд Яценюка обговорював можливість приватизації лісгоспів, але в якій-небудь предметний сценарій ця ідея так і не була оформлена.

«Держава не може бути ефективним власником 360 таких господарств. Забудьте про те, що ми можемо їх контролювати в такій кількості. Побачити раз на рік директора — вже перемога. На базі лісгоспів потрібно створювати або один холдинг, або один концерн. Треба об'єднати їх у юрособу, яку реально можна буде контролювати. Потрібно централізувати систему закупівель, ведення обліку», — впевнені в уряді.

Складна перспектива

Сортування підприємств, концесія доріг і лісгоспів, прискорення приватизації держбанків, корпоратизація хороших держкомпаній — всі ці плани неодноразово озвучувалися в якості пріоритетних не одним урядом. Але терпіли фіаско. Причини — корупційні інтереси і лобізм. Парламент блокував проходження урядових ініціатив.

Так, проект закону №1567 «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», який розширював список активів, що підлягають продажу, дев'ять разів був у порядку денному парламенту, але так і не був прийнятий. Нинішня ситуація відрізняється від попередньої тим, що вимога про ревізії держпідприємств виходить від МВФ.

Крім того, нинішню класифікацію не потрібно проводити через Верховну Раду, її досить затвердити постановою Кабінету міністрів, що в якійсь мірі полегшує завдання МЕРТ. Але тільки на початковому етапі.

Для того, щоб класифікація заробила на практиці і відомства почали передавати підприємства на баланс ФДМУ і погодилися на ліквідацію частини активів, необхідно провести тотальне оновлення законодавства про приватизацію та концесії. Також треба виконати ще один пункт меморандуму з МВФ — створити при ФДМУ підрозділ, який буде займатися ліквідацією держактивів.

Це ті етапи, які в залежності від інтенсивності політичного опору та з інших причин (бюрократія, брак грошей на реалізацію) можуть розтягнутися в часі на невизначений термін.

 

За матеріалами: ЕП