Шлях ще не пройдено: законодавство про банкрутство потребує вдосконалення

Немає балансу

Керуючий партнер L.I.GROUP Микола Ковальчук в своєму виступі на форумі зазначив, що за останні 3 - 4 роки законодавство у сфері банкрутства зробило великий стрибок вперед: було прийнято нову редакцію закону про банкрутство, Вищий господарський суд підсумував вагомі зміни, що відбувались в нормативному полі, а в червні цього року було прийнято закон про фінансову реструктуризацію, який регулює відносини між боржником та фінансово структурою. «Закон про фінансову реструктуризацію увібрав найкращу європейську практику, і тому багато його положень необхідно імплементувати в закон про відновлення платоспроможності боржника», - зазначив юрист.

В той же час Микола Ковальчук сказав, що проблеми у сфері банкрутства існують. Хоча найважливіша суть закону про відновлення платоспроможності боржника – саме баланс інтересів боржника і кредиторів, сьогодні справи про банкрутство є однозначним конфліктом між боржником і кредитором. «Законодавство про банкрутство є не збалансований, а однобоким – воно більше спрямоване саме на стягнення боргів, а не відновлення платоспроможності боржника», - вважає юрист. На користь цього свідчить статистика: за 2015 рік кількість проваджень у справах про банкрутство склала 2985 проваджень, з них проваджень у процедурі санації – лише 171. При цьому припинено було 831 проваджень і абсолютна більшість – у зв’язку з ліквідацією підприємства. «І лише у зв’язку з відновленням платоспроможності боржника були провадження по двом підприємствам», - зазначив Микола Ковальчук. У поточному році ситуація не змінилась: статистичні дані за 10 місяців майже не відрізняються від минулорічних, і санація проводилась лише по двох підприємствах.

За словами учасника ринку, багато боржників використовують санацію підприємства з метою затягування процесу на 1,5-2 роки. Саме тому цей момент необхідно виправити в законопроекті №3132, який стосується підвищення ефективності процедур банкрутства, і який знаходиться на розгляді в парламенті. Микола Ковальчук зазначив, що під час удосконалення законодавства необхідно буде прибрати можливість боржнику знівелювати вимоги кредиторів через створення підконтрольний йому вимог кредиторів, тому що це явище на сьогодні надзвичайно поширене. Також, на думку експерта, у діючому законодавстві відсутні достатні підстави для скасування фіктивних угод з пов’язаними особами, а також відсутній механізм для забезпечення оцінки реального стану боржника та перспектив його діяльності у майбутньому. «У законопроекті №3132 є норма про перспективність боржника. Цю норму слід додати до закону – необхідно оцінювати не тільки стан боржника, але й ринку в цілому: чи буде у підприємства перспектива», - сказав він. Микола Ковальчук додав, що в діючому законодавстві відсутні критерії аудиту та механізми санації, мало описана роль інвестора.

Експерт виклав свої пропозиції щодо подальшого вдосконалення законодавства про банкрутство. На його думку, необхідно унеможливити відкриття провадження за відсутності ознак неплатоспроможності (мінімізувати штучні порушення боржником справ про банкрутство), передбачити право суду самостійно припиняти процедуру санації, ввести лише автоматизоване призначення арбітражних керуючих, зокрема, і у справах, порушених по заявах власниками.

Для посилення аспекту відновлення платоспроможності боржника необхідно законодавчо закріпити поняття «інвестор» і визначити його характеристики, передбачити процедуру конкурсу для інвестора і наділити його більш широкими процесуальними правами. За словами юриста, необхідно ввести поняття «пов’язаних угод», визначити завдання аудиту, передбачити, що фіктивні угоди визнаються із застосуванням не однорічного терміну, а 3-річного.

Покращення більш схоже на погіршення

Олена Єрмолова, заступник начальника управління по роботі з проблемними активами «Банк Кредит Днепр», також проаналізувала законодавство про банкрутство: діюче та майбутнє. За її словами, в діючий закон закладені великі можливості для зловживань – починаючи з того, що на стадії ліквідації підприємства процедура продажу майна повністю знаходиться в руках ліквідатора і судді. Наприклад, конкурсні кредитори не можуть впливати не на оцінку майна, ні на вибір організатора торгів, не на порядок продажу майна. Вона нагадала, що заставний кредитор захищений лише одним пунктом статті 42 закону про банкрутство, в якому написано, що продаж заставного майна може здійснюватись тільки за згоди заставного кредитора. Але все узгодження може полягати в тому, що арбітражний керуючий просто направляє листа з одним-єдиним питанням: чи згодний той, що арбітражний керуючий буде продавати майно. «Заставний кредитор погоджується, і на цьому все узгодження закінчується. А навіть якщо згоди немає, він може дати суд. Тобто, у нас арбітражний керуючий визначає оцінку, спосіб продажу майна, організатора та порядок проведення торгів, а це призводить до того, що в торгах приймають участь тільки «потрібні» покупці, а кредитори не можуть потрапити на аукціон», - сказала вона і додала, що в результаті є випадки, коли майно продається за безцінь.

За словами Олени Єрмолової, у Міністерстві юстиції свого часу було створено робочу групу, яка напрацьовувала зміни до закону про банкрутство. «Але ми отримали законопроект №3132, який не тільки не виправляє ситуацію, але робить її ще гірше», - сказала вона. Представник банку вказала, що в законопроекті №3132 було прибрано норму про захист заставного кредитора. «У статтю 7 вноситься пункт, що оскарження дій у банкрутстві не зупиняє процедуру. Це означає, що поки кредитори будуть оскаржувати створення комітету кредиторів, майно буде без їх згоди продано», - сказала вона. Крім того, в статтю 66 планується внести зміни, згідно яких пониження ціни на майно буде можливим вже на перших торгах, і це пониження може тривати аж допоки актив не буде коштувати 1 гривню.

Олена Єрмолова зазначила, що негативних моментів в законопроекті №3132 достатньо багато, тому було вирішено, що робоча група буде збиратись ще раз і доробляти законопроект. «Якщо не дай боже закон буде прийнятий в нинішній редакції, то це буде значне погіршення ситуації і значні зловживання, а ми з вами будемо просто спостерігати за перерозподілом ринку», - попередила вона.

Диктатура адвокатури

Народний депутат Руслан Сидорович розповів про зміни до законодавства, які запровадили норму щодо виключного права адвокатів представляти інтерес сторони по справі. Нардеп зазначив, що ця норма була, зокрема, і його ідеєю, але в процесі прийняття закону вона була повністю спотворена. «Зараз в рамках змін, які готуються Радою з питань судової реформи, необхідно буде цю квазімонополію адвокатури обмежити до неможливості, тому що до цього виявились не готові а ні суди, ані адвокатська спільнота», - сказав він.

Руслан Сидорович уточнив, що ідея цієї норми полягала в тому, щоб забезпечити якісне представництво в судах, і така практика існує в багатьох країнах, але Україна виявилась не готова до цього.