Чи допоможе «Укрнафті» зниження ренти?

Так, ПАТ «Укрнафта» ─ найбільша нафтовидобувна компанія країни ─ вимагає знизити розмір рентних платежів, натомість пообіцявши значні інвестиції у видобуток. Але реалістичність цього плану під питанням через невирішену проблему з величезними коштами, виведеними на користь компаній Ігоря Коломойського.

Сумна історія

Видобуток нафти і газового конденсату в Україні постійно знижується (пік видобутку на рівні 14,5 млн тонн було досягнуто в далекому 1972 році). Близько 90% вітчизняного видобутку дає група «Нафтогазу», причому частка ПАТ «Укрнафта» ─ близько 70%. В останні роки темпи падіння прискорилися: видобуток знизився майже на 40% з 2009 року («Укрнафта»: -41%, «УГВ»: -30%, незалежні видобувні компанії: -35%).

Причини падіння ─ системне і постійне недофінансування розвідувальних і бурильних робіт. Міноритарним акціонерам «Укрнафти» вигідна ситуація, коли обсяг видобутої в країні нафти практично дорівнює рівню споживання їхнього ж Кременчуцького нафтопереробного заводу (ПАТ «Укртатнафта»).

Інші українські НПЗ (Лисичанський, Херсонський, Одеський) зупинено практично без надії на відновлення. Важлива (хоча і далеко не єдина) причина їх краху ─ відсутність доступу до дешевих стабільних поставок. Ще два НПЗ ─ Дрогобицький і Надвірнянський ─ належать тому ж «Привату» і по суті є нафтобазами.

В результаті, базуючись на напівдержавних підприємствах, «Приват» сформував неформальну вертикально інтегровану компанію від свердловини до заправного пістолета. Збитки в цій ВІНК лягають на держактиви, а надприбутки генерує приватний сегмент (АЗС).

До традиційних причин падіння в 2014-му додався новий режим оподаткування нафтової галузі. Підвищення ставок рентної плати за нафту в 2014 році призвело до збільшення темпів падіння видобутку.

Рента в Україні та в сусідів

Аргумент про те, що рента в Україні велика ─ вірний. Податкове навантаження на нафтогазовидобувні компанії високе навіть для країн-експортерів. До того ж ставки рентної плати за нафту непропорційно високі порівняно зі ставками для газу, що фактично дискримінує інвестиції у видобуток нафти.

На початку року міжнародна консалтингова компанія Deloitte представила зведені результати дослідження з аналізом ренти і подібних податків у європейських країнах. Deloitte випустила звіт з оглядом ставок ренти і подібних податків у різних країнах Європи в вигляді відсотка від доходу. Родовища відрізняються між собою, особливо якщо вони розташовані в різних країнах. Рента і податки, специфічні для галузі, залежать від національних пріоритетів і реалій ринку. А протягом останніх місяців вони також зазнали впливу або знаходяться в процесі перегляду у зв'язку зі значним зниженням цін на нафту.

У більшості країн зі значним обсягом видобутку нафти і газу спостерігається тенденція до зниження ставок.

Боротьба за зниження ренти

Підвищення ставок рентної плати за нафту в 2014 році в Україні не призвело до суттєвого довгострокового зростання податкових нарахувань. А новий британський менеджмент «Укрнафти» на чолі з Марком Роллінзом почав активну боротьбу за стабілізацію видобутку.

Один з методів ─ вимога знизити нафтову ренту. Вивільнені кошти британці обіцяють направити на інвестиції у видобуток. Що, в короткостроковій перспективі, зупинить його падіння, а в середньостроковій ─ забезпечить зростання.

«Зниження ренти на нафту і конденсат до рівня 29/14% дозволить компанії додатково направити на інвестиції приблизно 1,5-1,6 млрд грн на рік за рахунок зниження податкового навантаження, ─ вказує Марк Роллінз. ─ Ефект від організаційно-технічних заходів, профінансованих у 2017-му, позначиться на показниках видобутку 2018 року і складе близько 400 000 тон. Всього в 2018-2021 роках додатковий обсяг видобутку за рахунок заходів, профінансованих коштами, зекономленими завдяки зниженню ставки рентної плати, складе близько 3,5 млн тонн нафти і конденсату. Додаткові надходження до бюджету (порівняно зі збереженням діючих ставок) складуть близько 8 млрд грн».

В «Укрнафті» стверджують, що з урахуванням падіння цін на нафту нинішні ставки для неї непосильні. При збереженні діючих ставок заступник голови правління «Укрнафти» Джонатан Поппер прогнозує скорочення видобутку в 2017 році ще на 15%. Поппер вважає, що зниження рентної ставки могло б стати одним із факторів виходу з кризи і допомогло б компанії наростити видобуток. Згідно з його підрахунками, невідкладні заходи для стабілізації ситуації припускають інвестування 3,3 млрд грн в 2017 році. Однак зараз у компанії після виплат податків таких грошей не залишається.

У разі зниження ренти з 45% до 29% від товарної вартості сировини, за інформацією Поппера, компанія вивільнить $100 млн у 2017 році, які планує інвестувати у видобуток нафти.

«Якщо ставки на видобуток нафти і газового конденсату будуть знижені, ту економію, яку отримає компанія, вона готова реінвестувати в операційну діяльність. Зниження податків дасть нам додатковий ресурс для інвестицій», ─ впевнений Поппер.

У результаті лобістських зусиль 23 листопада в Верховній Раді було зареєстровано законопроект №5444 про внесення змін до Податкового кодексу з метою зниження з 1 січня 2017 року ставки рентної плати при видобутку нафти і конденсату. Автором законопроекту виступив народний депутат від Радикальної партії Юрій Чижмарь. Документ пропонує знизити ренту при видобутку нафти і конденсату з 45% до 29% (при глибині свердловин до 5 км) і з 21% до 14% (понад 5 км).

«Зниження ренти в перспективі дозволить наростити видобуток нафти в країні в результаті збільшення інвестицій в розвідувальні роботи і застосування нових технологій видобутку, збільшить привабливість галузі для іноземних інвесторів, підвищить показник завантаження українських НПЗ, а також знизить імпорт нафтопродуктів», ─ ідеться в пояснювальній записці до документу.

Ризики й обіцяні інвестиції

Менеджмент компанії перераховує такі переваги від зниження ренти:

    нарощування видобутку нафти;

    виживання галузі нафтопереробки;

    скорочення імпорту нафтопродуктів;

    нафтовидобувна галузь стає конкурентною для інвесторів;

    нові інвестиції в розвідку і розробку наявних родовищ;

    галузь збереже кадровий потенціал і зможе інвестувати в розвиток персоналу;

    зростання видобутку й інвестицій призведе до збільшення попиту на вітчизняну промислову продукцію;

    впровадження сучасної системи управління екологічними ризиками;

    впровадження технологій, які не становлять загрози для навколишнього середовища.

За 9 місяців цього року «Укрнафта» направила на реалізацію інвестиційної програми 391 млн грн ─ це лише 15% від мінімального, на думку менеджерів, рівня. Водночас компанія сплатила до бюджету 5,3 млрд грн податків, основну частину яких складає рента.

При зменшенні ставок ренти на нафту зменшення доходів бюджету в короткостроковій перспективі перекривається зростанням доходів у середньо- і довгостроковій перспективі. Експеримент обійдеться бюджету в 2017 році в 2-3 млрд грн.

«Додаткові інвестиційні ресурси планується направити на реалізацію портфеля проектів, який включає буріння нових свердловин, оптимізацію насосного обладнання, проведення операцій ГРП, а також виведення свердловин із бездіяльності», ─ перерахував Марк Роллінз.

При цьому менеджмент компанії запевняє, що якщо ставки податку будуть знижені, компанія зможе через 3-4 роки наростити обсяги видобутої нафти, і таким чином збільшити відрахування в бюджет. В іншому випадку можна очікувати поступової зупинки компанії і падіння видобутку до нуля.

«Якщо продовжиться зниження обсягів видобутку, можна очікувати, що галузь припинить своє існування. Країна стане повністю залежна від імпорту нафтопродуктів. Це також буде супроводжуватися скороченням робочих місць», ─ попереджає Поппер.

В «Укрнафті» вказують на такі ризики в разі збереження поточної ситуації:

    скорочення обсягів видобутку нафти;

    майже повна залежність від імпорту нафтопродуктів;

    продовження виходу інвесторів;

    потенціал зростання видобутку нафти залишиться нереалізованим;

    невідворотне значне скорочення персоналу;

    галузь не зможе навчати й утримувати найкращих фахівців;

    скорочення попиту на вітчизняну промпродукцію;

    негативний вплив на українських виробників по всьому ланцюжку поставок;

    витрати на охорону навколишнього середовища за залишковим принципом;

    зростання ризиків внаслідок виведення з експлуатації дедалі більшої кількості старих свердловин.

«В «Укрнафті» видобуток падає на 10% вже кілька років. З весни цього року вдалося на деяких родовищах стабілізувати видобуток за рахунок встановлення нових насосів, оптимального режиму видобутку, ─ зазначає аналітик компанії UPECO Олександр Сіренко. ─ Щоб глобально змінити ситуацію ─ повністю стабілізувати і, може, наростити ─ потрібно бурити на існуючих родовищах і вести розвідку на нових. Це дорого, і будь-який власник при високих податках не інвестуватиме».

Борги Коломойського

Однак в цій картині насторожує важливий момент. У критичній ситуації компанія виявилася не сама собою. Роками «приватівські» менеджери виводили з неї величезні суми.

Згадаймо лише деякі схеми. Перша ─ відвантаження в борг. У 2015-му ТОВ «ТД Прикарпаттянафтотрейд», ТОВ «Котлас», ТОВ «Галнафта», ТОВ «Гарант-УТН» і ТОВ «Техтрейд груп» не сплатили постачання нафти на 8,7 млрд грн.

Друга ─ збиткові АЗС. У 2015-му «Укрнафта» уклала договір комісії №1221 / 11/2118 з НПЗ «Укртатнафта». За договором, «Укрнафта» реалізовувала через свою мережу (близько 580 АЗС) і через неформальну мережу «Привату» нафтопродукти, отримуючи фіксовану винагороду. Ставки комісії в ході дії договору кілька разів переглядали (з 984 грн/тонна на першому етапі до 1462 грн/тонна). В рамках цього договору «Укрнафта» підписала субкомісійні договори про постачання палива на сторонні «приватівські» АЗС. І ці структури не повернули «Укрнафті» 3,5 млрд грн.

Третя ─ «Укрнафта» заплатила ТОВ «Котлас» понад 3 млрд грн за нафтопродукти, які так і не були поставлені.

Тільки за цими схемами міноритарії вивели з компанії в цілому 13,2 млрд грн. Тобто, в чотири рази більше, ніж передбачувана податкова пільга.

При цьому перспективи повернення зазначених боргів примарні. Мільярди списано на користь складного клубка ТОВ, деякі з яких закриті. Кримінальні справи порушено далеко не по всіх епізодах і розслідуються мляво.

Так, Національне антикорупційне бюро з вересня веде розслідування відносно дебіторської заборгованості в розмірі 7,745 млрд гривень, яку було сформовано низкою приватних компаній у 2015 році за договорами про продаж нафти. Навіть якщо розслідування будь-коли і закінчиться і справу передадуть до суду, шанси повернути гроші ─ невеликі. Адже користь від обвинувального вироку, навіть якщо суд ризикне його винести, проти контори з мікроскопічним статутним фондом сумнівна.

Більше того, ні новий менеджмент, ні держава в особі голови наглядової ради «Укрнафти» Андрія Коболєва, ні сам Ігор Коломойський зв'язок «Привату» з пулом боржників жодного разу не визнали.

Ще одна проблема ─ експропріювати за часів прем'єрства Юлії Тимошенко у компанії газ. А також газ, переданий НАКу на зберігання. «Укрнафта» виграла безліч судів із цих питань, але газ компанії так і не повернули.

«Укрнафта» постійно робить кроки для вирішення проблеми дебіторської заборгованості як шляхом переговорів, так і в юридичній площині, ─ розповів Марк Роллінз. ─ З метою повернення боргу в липні 2016 року «Укрнафта» подала шість судових позовів до компаній-боржників на загальну суму 7,6 млрд грн. У вересні два позови були задоволені судами першої інстанції. Одне з рішень в листопаді поточного року залишено без змін після його перегляду в апеляційному порядку, в зв'язку з чим вступило в законну силу і пред'явлено до примусового виконання».

Крім того, за словами Роллінза, юристи «Укрнафти» працюють над отриманням від «Нафтогазу» компенсації за 10 млрд куб. м газу, який було передано на зберігання в 2006-2014 роки, і не було повернуто компанії. «Судове рішення, що стосується 2 млрд кубометрів, прийняте на користь «Укрнафти», пройшло всі судові інстанції і знаходиться на етапі виконання», ─ запевняє Марк Роллінз.

Перспективи: санація і списання

З одного боку, очевидно, що надвисока рента несправедлива, економічно не обгрунтована і добиває лідера вітчизняного нафтовидобутку.

Те, що виконавча влада в особі Мінфіну і парламент прийшли до розуміння цієї проблеми ─ безумовний позитив. За неофіційною інформацією, парламентський комітет з питань податкової та митної політики вже розглянув і схвалив законопроект №5444.

З іншого боку, надання фінансової допомоги з бюджету ─ лише тимчасовий захід. І численних проблем компанії вона не вирішить.

Таким виходом може і повинно стати рішення про санацію підприємства і домовленість сторін (міноритаріїв і держави) хоча б частково повернути в «Укрнафту» виведені гроші й погасити борги. Але перспектива ця загрузла в уповільнених переговорах. Загальні збори акціонерів постійно відкладаються. Переговори ускладнюються глибокою недовірою сторін. Втім, цілком виправданою ─ оскільки сторони занадто часто порушували зобов'язання, взяті один перед одним.

«Все буде залежати від того, наскільки раціонально будуть використані кошти, які «Укрнафта» додатково отримає за рахунок зниження ренти. Це багато в чому зумовлюється тим, наскільки менеджмент «Укрнафти» незалежний від міноритарного акціонера, групи «Приват», яка визначала поведінку менеджменту протягом останніх 13 років, ─ вважає глава Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн. ─ Іншими словами, чи залишаться ці гроші в компанії чи будуть виведені з неї під різними приводами».

Навіть якщо гроші залишаться в компанії і будуть реально спрямовані на фінансування видобутку, результат у вигляді нарощування цього самого видобутку може проявитися лише через кілька років, підкреслює експерт. «На даному етапі важливим досягненням буде зупинка падіння видобутку, потім ─ його стабілізація, і вже тільки потім ─ зростання. Технологічно в нафтовидобутку неможливо отримати швидкий ефект, не кажучи вже про «Укрнафту», яка не інвестувала в оновлення основних фондів і технологій останні років десять», ─ резюмує Куюн.

За матеріалами: Forbes