Коли банки повернуть кредити НБУ

У розпорядженні журналістів опинився список банків, які отримували рефінансування в НБУ. Мова йде про короткострокові кредити, отримані від Нацбанку шляхом рефінансування довгострокових позичок, отриманих від НБУ, та довгострокових стабілізаційних позик. Всього у списку — десять установ.

Найбільші борги перед НБУ станом на 1 грудня 2016 року мали такі банки:

Приватбанк - 19 млрд грн;

Ощадбанк - 2,57 млрд грн;

Банк «Родовід» - 2,5 млрд грн;

Промінвестбанк - 1,1 млрд грн.

Крім того, також рефінансування отримували Альфа-банк, Укргазбанк, «Діамантбанк», «Південний», Платинумбанк, і ING Bank.

Перша тенденція — частка держави в боргах по рефінансу. За іронією, висунуті Приватбанку звинувачення у найвищій частці кредитування пов'язаних осіб тепер НБУ і Мінфін можуть пред'явити самі собі. Ця частина на день прийняття рішення щодо націоналізації Приватбанку становила близько 87%.

Після націоналізації Приватбанку саме стільки ризиків, пов'язаних із рефінансуванням і його поверненням, виявилися сконцентрованими на одній особі — українській державі. Мова йде про борги Приватбанку і трьох інших державних установ - Ощадбанку, Укргазбанку і банку «Родовід».

Експерти вважають, що статистика говорить про позитивну підтримку державою своїх банків.

«У кризовий час НБУ підтримує держбанки, і це добре», — говорить фінансовий аналітик Анатолій Дробязко.

«Держбанки погашають рефінансування, це видно по платежах Ощадбанку та інших банків. Раніше багато договорів пролонгувались, а тепер НБУ просить повертати кошти», — каже фінансовий експерт Василь Невмержицький.

Якою мірою правила, що стосуються комерційних банків, можна застосувати до гравця з державним статусом - риторичне питання. Адже, незважаючи на високу частку концентрації ризику держави в руках держави, НБУ став більш прозорим у питаннях виділення рефінансування банкам.

Чи дає державний статус право на індульгенцію? Адже саме цей аргумент — висока частка кредитів пов'язаним особам озвучували топ-менеджери НБУ, пояснюючи, чому Приватбанк має бути націоналізований.

Банкіри воліють не коментувати дії регулятора.

«Вважаю важливим, що Нацбанк відійшов від практики 2014-2015 років, коли серйозну вагу в обсягах кредитів рефінансування займали кредити «овернайт». Рефінансування банків здійснюється на основі дотримання чітких правил, покращилася прозорість процесу. Удосконалюються підходи НБУ щодо використання комплексу інструментів управління ліквідністю банківської системи — одним з найважливіших є механізм рефінансування», — говорить голова Ради НБУ Богдан Данилишин.

За інформацією джерел, банк ING в забезпечення рефінансування віддавав валюту, Діамантбанк — облігації державної позики.

У деяких банків є валютна ліквідність, але для ведення діяльності їм потрібна ліквідність у гривні. На міжбанку за постановою НБУ можна купити валюту тільки в тих обсягах, в яких вона була продана.

«Свопові операції, коли банк надає іншому в забезпечення долари, а отримує гривню, ризикові. Є своп — я віддаю долари забезпечення, а мені банк дає гривню. Тут є і курсовий ризик, і ризик життєздатності банку. Є ризик, що через рік не буде або банку, або валюти», — говорить один з банкірів.

Більш того, банки з іноземним корінням обмежують роботу із звичайними комерційними банками в Україні. У результаті, останні звертаються за гривнею до регулятора, залишаючи заставу у вигляді валюти.

«Операції своп не є підтримкою ліквідності банку, оскільки у банку ця ліквідність вже є, але використовуються для регулювання ліквідності в різних валютах. Періодично на ринку виникає підвищений попит на ту чи іншу валюту, що дозволяє банку заробити на операціях типу «своп» з НБУ», — пояснює директор казначейства «Альфа-банку Україна» Володимир Лотоцький.

Які шанси на повернення грошей рефінансування після встановлення державного контролю над банками? Наприклад, Ощадбанк та Укргазбанк демонструють платіжну дисципліну.

«Рефінансування отримано для підтримання ліквідності банку на умовах, встановлених нормативами НБУ. Банк погасив 90% отриманого термінового рефінансування, термін погашення якого припадає на 10 червня 2020 року. Із суми погашеного рефінансування 86% здійснено достроково. Банк активно нарощує ресурсну базу за рахунок приросту депозитів фізичних і юридичних осіб, що не виключає в подальшому можливості дострокового погашення решти суми», — розповіли в Ощадбанку.

В Укргазбанку кажуть, що в 2016 році погасили понад 3,7 млрд грн рефінансування.

«Це борги, які виникли у 2008-2009 роках за кредитами підтримки ліквідності за програмою фінансового оздоровлення в складних економічних умовах. Вважаємо, що в 2008-2009 році рефінансування використовувалася неефективно, що призвело до участі держави в капіталі банків.

Дострокове погашення кредитів рефінансування стало можливим з урахуванням високого рівня ліквідності і платоспроможності банку, що говорить про його ефективну роботу після докапіталізації державою», — кажуть в банку.

Дострокове повернення рефінансування стало ще одним трендом 2016 року. Достроково повертають НБУ кошти найбільші банки — ПУМБ і «Південний», поспішає погасити свої борги перед регулятором «Кредит-Дніпро».

«Банк «Кредит-Дніпро» погасив заборгованість за стабілізаційним кредитом НБУ на сім місяців раніше запланованого терміну. За графіком - погашення повинно було завершитися 1 квітня 2017 року. Ми ж закрили борг влітку 2016 року», — говорить заступник голови правління банку «Кредит-Дніпро» Сергій Волков.

«На початку 2016 року банк користувався кредитами рефінансування у сумі 485 млн грн, виданими в 2008-2009 роках. Графік погашення передбачав поступове зниження боргу, починаючи з липня 2016 року, рівними частинами до середини 2020 року. Банк достроково і в повному обсязі погасив заборгованість у травні 2016 року», — говорить заступник голови правління ПУМБ Ігор Кожевін.

«Борг банку перед НБУ становить 544 млн грн або менше 3% сукупних зобов'язань. Він складається з стабілізаційного кредиту на 366 млн грн і короткострокового залучення коштів під заставу валютних ОВДП на 178 млн грн.

Стабілізаційний кредит був залучений для оперативного покриття дефіциту ліквідності. Отримані кошти дозволили згладити негативний вплив кризи у найбільш важкому для банківської системи 2014 році», — говорить директор фінансового департаменту банку «Південний» Дмитро Вотченко.

За його словами, заборгованість за стабілізаційним кредитом погашається з випередженням графіка: з початку 2016 року до кінця листопада 2016 року банк погасив по цій позиці 176 млн грн.

«Банк повинен погасити заборгованість за стабілізаційним кредитом у червні 2018 року. Однак з урахуванням випередження графіка банк очікує, що кредит буде погашений до кінця 2017 року», — вважає Вотченко.

Фінансовий експерт Василь Невмержицький уточнює, що хоча постанови НБУ кажуть про надання підтримки всім комерційним банкам, зараз проводиться жорстка політика по поверненню ресурсу, виданого приватному сектору.

«Це пов'язано з тим, що у комерційних банків зараз надвисока ліквідність: багато гривні і залишків на коррахунках. Також ми бачимо динаміку зниження відсоткових ставок за депозитами через відсутність якісних позичальників для кредитування і надлишку ліквідності», — говорить Невмержицький.

До речі, не завжди державні менеджери можуть швидко повернути кошти рефінансування. У Фонді гарантування вкладів розповідають, що до 1 листопада з 82 неплатоспроможних банків 28 отримали рефінансування.

«З них три банки — «Форум», «Демарк» і «Укрбізнесбанк» — рефінансування вже погасили, а борги банку «Київ» передані в Укргазбанк», — кажуть у ФГВФО.

Загальний борг інших банків 24 — 55,9 млрд грн на 1 листопада 2016 року. На банк «Фінансова ініціатива» припадає майже шоста всіх боргів по рефінансуванню неплатоспроможних банків — понад 9 млрд грн.

«Банки погашають борги перед НБУ наростаючим залишком з моменту введення тимчасової адміністрації. На 1 листопада 2016 року — 2,4 млрд грн за 2014-2016 роки. З них 1,33 млрд грн — за 2016 рік», — розповідають у ФГВФО.

«Кошти, отримані від держави у вигляді рефінансування, будуть повернуті. Зараз розробляється відповідний план», — розповіли в прес-службі Приватбанку.

«Команді, яка управляє Приватбанком, потрібно буде сильно постаратися, щоб повернути рефінансування. Втім, кредити рефінансування забезпечені особистою порукою Ігоря Коломойського і деякими активами, але ці домовленості не є публічними», — говорить Дробязко.

За даними представників ФГВФО, на повернення рефінансування негативно впливають тривалі судові процеси і низька якість корпоративних позик, при якому близько 60% кредитного портфеля складає всі застави за кредитами рефінансування.

Оскільки до якості кредитного портфеля Приватбанку з боку НБУ звучали серйозні претензії, то поки незрозуміло, які аргументи і легальні методики можуть застосовуватися для повернення рефінансування частини портфеля, враховуючи, що якість частині забезпечення за рефінансу було поставлено під сумнів і використовувалося як привід для націоналізації банку.

За матеріалами: «Економічна правда»