Власник банку-банкрута «Фінанси та Кредит»: НБУ міг би вчинити інакше

Колись він входив у пул українських мільярдерів. Колись він вдало вивів на основний майданчик Лондонської фондової біржі свою гірничорудну компанію Ferrexpo. Були часи, коли його банк «Фінанси та Кредит» міцно стояв на ногах і входив у десятку найбільших банків України.

Акції його основного активу — Ferrexpo — з 2011 року неухильно дешевшали через падіння цін на руду у світі і лише нещодавно почали зростати. Крім того, проти його банку повстав національний регулятор — позбавив ліцензії, зв'язавши самого Жеваго персональними гарантіями на суму 1,45 млрд грн. Втім, одне залишилося незмінним: останні 19 років Жеваго є депутатом Верховної Ради.

— Як йдуть справи у Ferrexpo?

— За нинішніх умов, безумовно, я задовольняюся тим, що є. І дуже пишаюся тими досягненнями, яких домоглася Ferrexpo за останні роки. Але хотілося б, звісно, щоб ціни були зразка піків 2008‑го або 2011 років.

— Акції — це хороший індикатор бізнесу. Вони падали, зараз зростають. Що сталося?

— Акції падали у зв'язку із загальною незрозумілою ситуацією в Україні: коли закінчиться конфлікт? Крім того, глобальний індекс сировинних товарів Bloomberg Commodity Index, який розраховується з 1991‑го, в минулому році досяг дна — найнижчого показника за останні 25 років. А зараз ситуація змінилася. Усі думали про те, що економіка Китаю буде сповільнюватися і далі, але там комуністи вирішили вжити заходів щодо її стимулювання. І це в свою чергу почало крутити маховик економічного розвитку. І, безумовно, позитивну роль відіграють події в Україні. Всі боялися, що політична і військова ситуація буде непередбачуваною. Але зараз всі звикли і думають, що вона стабілізувалася.

— А як позначилися на рейтингу Ferrexpo проблеми з вашими активами в Україні, зокрема з банком «Фінанси та Кредит»?

— Ніякого позитиву це не принесло: ми втратили гроші, які були на балансі Ferrexpo і зберігалися в банку «Фінанси та Кредит». Це все дуже неприємно, так не повинно відбуватися. Але у компанії було достатньо фінансового ресурсу та фінансової сили для того, щоб не реструктуризувати свою заборгованість, як це роблять сьогодні багато хто в Україні. Якщо ви подивитеся на бонди Ferrexpo сьогодні і порівняєте їх з бондами того ж суверена або з бондами інших емітентів на українському ринку — ДТЕК, Метінвест, Миронівського хлібопродукту, Kernel,— то побачите: у нас найвища ціна та найнижча прибутковість, яка становить сьогодні менше 6,5% річних на ті бонди, які ми залучили. Ми цим дуже пишаємося.

— Плануєте позичати?

— Ні, ми не плануємо займати, хоча у нас є можливість розмістити нові бонди на суму до $1 млрд за чинними ставками. Але у нас немає великих мільярдних проектів, які ми могли б втілити в життя. Ми не розуміємо, що буде відбуватися з економікою і політикою. Наші інвестори цього не підтримують. Вони кажуть: давайте зачекаємо, зрозуміємо, в який бік це все рухається. Всі поточні проекти ми фінансуємо і будемо фінансувати зі свого поточного cash flow.

— Голова НБУ Валерія Гонтарева говорила про те, що ви спочатку погоджувалися виконувати програму рекапіталізації банку, а потім відмовилися.

— Це не відповідає дійсності. Я ж не схожий на ідіота. Я дав особисті гарантії на 1,45 млрд грн, які були виплачені вкладникам, за винятком 209 млн грн, які залишилися в банку на момент введення тимчасової адміністрації. Скажіть, яка моя мотивація взяти і повісити на себе цю суму? Якби я не підписав це зобов'язання, то суму все одно виплатив би Фонду гарантування вкладів. І при цьому я ще залишився винен за застави, які були подані проти цього кредиту рефінансування. Більш того, в день, коли ввели тимчасову адміністрацію, на коррахунку банку мав близько 500 млн грн. Якби я не хотів підтримувати банк, невже я б не сказав всім підприємствам-клієнтам, що не варто туди надсилати гроші, не потрібно, щоб їх 500 млн грн там заснули? Підприємства виплатили б ці кошти, а так вони там і залишилися.

— Хто винен?

— Я вважаю, що в цьому однозначно винне тільки керівництво Нацбанку. Всі про це сьогодні кажуть, починаючи з провідних економістів та аналітиків і закінчуючи Ворушиліним (Костянтин Ворушилін, голова ФГВФО). Банк можна і потрібно було не закривати. Я переконаний, те, що робить НБУ щодо банків,— згубно для економіки України.

— Вам не подобається, що з вами вчинили формально: є якийсь показник, його потрібно виконати — а якщо не виконаєте, ми закриємо?

— Зі мною вчинили, безумовно, формально. І зі мною повелися нечесно. Нечесність полягає в тому, що так не приймаються рішення, що о третій годині дня тобі дзвонять і кажуть: ми сьогодні ввечері закриваємо твій банк. Підстави є завжди. Але сьогодні є підстави закрити будь-який банк. Тому що в такій економічній ситуації немає жодного банку, який би не порушував нормативів.

— Ви пропонували переглянути програму рекапіталізації?

— Я нічого не пропонував. Коли ти підписуєш програму на початку 2015, то в кінці року дивишся по факту, що було виконано і за яких обставин, а що - ні. Наприклад, якщо високі ціни на нашу сировину — значить, більше валюти приходить в країну. Відповідно, немає падіння курсу національної валюти. Значить, немає інфляції, яка впливає на систему, а це все відбивається на стані банківського сектора.

Але на початку року ти не розумієш, які будуть ціни і яка ситуація буде в кінці. Плюс незрозуміла ситуація з війною. Ти будуєш плани, що буде реалізовано і яким чином. Але коли підходиш до кінцевих дат реалізації, ти кажеш: це не було реалізовано, а буде продано-реалізовано тоді‑то і тоді‑то. Але для цього повинна бути конструктивна позиція держави, регулятора, яка, на жаль, в Україні відсутня. Я їм усім — Гонтаревій, керівництву країни і Кабінету міністрів кажу - зрозумійте, ви свято вірите в те, що все робите правильно. Не питання. Але тоді покажіть мені хоч один приклад будь-якої іншої держави на землі, яка вчиняла так само з банківською системою і прийшла б до позитивного результату. Я вам з усією відповідальністю хочу сказати, що з часів Другої світової війни, з 1945 року, немає жодної такої країни, де б державний регулятор націоналізував +50% банківської системи країни і домігся б успіху. Банківське співтовариство і населення України — не кішечки: не треба на нас експериментувати. Це просто справжній популізм у банківській сфері.

— А МВФ Гонтареву хвалить, Філіп Хільдебранд з BlackRock, одного з найбільших світових фондів з управління активами — теж...

Невже ви щиро вважаєте, що в МВФ сидять найкращі кадри, кращі уми або якась еліта фінансового сектору? Крім Крістін Лаггард, голови фонду і, можливо, чиновників на рівень нижче - до начальників департаментів, там сидять звичайні роботяги, які не можуть знайти роботу в комерційних банках з вищою зарплатою. Вони приходять і кажуть: якщо ви такі ідіоти, такі безталанні тут, в Україні, і не можете впоратися зі своєю економічною ситуацією, то ми змушені вам допомагати. Ми будемо допомагати вам найбільш базовими ліками. Вам не вистачає доходів, щоб покрити витрати? Тоді просто ріжте по живому витрати. Що і відбувається сьогодні в нашій країні, і все населення тому свідок: тарифи ЖКГ, пенсії та інші витрати, які необхідно порізати/прибрати. Розповідаю далі про BlackRock. В Україні у них активів у кращому разі на 40 млн фунтів, у тому числі вкладення в наші (Ferrexpo) акції. Це взагалі нуль у порівнянні з валютою балансу в $5 трлн. По-вашому, вони повинні глибоко, детально дослідити те, що відбувається в нашій країні?

— Що ще, крім політики НБУ, вдарило по банку?

— Менеджмент, який втік: Хливнюк зокрема. Він втік у березні 2015 року. Чому? Бо з'ясувалося, що були видані шахрайські кредити. Зокрема, кредит на $120 млн з відсотками на адресу афериста Поліщука (Віктор Поліщук, екс-власник банку Михайлівський). Я ж не займався справами банку на щоденній основі. Я для цього, як акціонер, наймав менеджмент. У мене є активи, які я сприймаю як складові великого холдингу. І вірю менеджменту, який наймаю. Хливнюк був головою правління більш 13 років. Наведіть мені хоч один аргумент, чому я не мав йому вірити?

— $120 млн — величезна сума, але, напевно, не вона "поклала" банк.

— Є кредити, які взагалі неповоротні. Але є і ті, що видані, наприклад, МАУ — $45 млн. Я все ще вірю, що ми їх отримаємо назад. Тому що МАУ — літаюча авіакомпанія. У неї все одно є якийсь грошовий потік. Ми все одно вважаємо, що люди будуть більше літати, а значить, компанія буде в змозі розрахуватися і рефінансуватися в інших банках і на інших ринках.

— Скільки в підсумку держава вимагає від вас виплатити за «Фінанси та Кредит»?

— На сьогодні НБУ надіслав мені претензію на суму 1,45 млрд грн за тими персональними гарантіямя, які я давав. Але, як ви розумієте, Нацбанк не міг виділити таку суму рефінансування тільки під особисту гарантію. Були тверді застави цілісних майнових комплексів. Коли ці застави реалізують і монетизують, тоді якась сума грошових коштів, можливо, залишиться до погашення. Якщо вони будуть продавати це справедливо і не з таким дисконтом, як зараз реалізується багато майна, то грошей не вистачить просто, а ще й залишиться.

— А якщо ні?

— Тоді вони прийдуть і попросять: шановний Костянтине Валентиновичу, будьте люб'язні, доплатіть різницю з вашої персональної гарантії. Я збираюся жити в нашій країні. І те, що мені накаже НБУ після всіх розглядів, якщо у мене не буде питань, пов'язаних з сумою, і питань, пов'язаних з тим, яким чином це все нараховано, безумовно, я виплачу. Я не хочу, щоб це тривало нескінченно. Я дістану гроші з кишені — з тих зароблених, що є, або продам щось‑але обов'язково розрахуюся. Але я дуже сильно сподіваюся на те, що якщо застави будуть продавати чесно і справедливо, то грошей вистачить на закриття всіх цих зобов'язань. І ще залишиться.

— А акції Ferrexpo не закладалися?

— Ні, акції Ferrexpo не закладалися і не могли закладатися. Про це я зобов'язаний був би повідомити ринок публічно. Та й процедура така, що це просто неможливо зробити.

— А що закладено?

— В основі своїй проти кредитів рефінансування закладені мої підприємства.

— Гонтарева з цього приводу переживає. Вона часто про вас говорить.

— Мені дуже приємно, що вона про мене говорить. Я думаю, що все це пов'язано з тим, що у нас професійно різні погляди.

— Вона заявляє: в електронній декларації Жеваго не побачила жодних активів, нічого, крім годинників. Вона не розуміє, що ви можете повернути. Чому у вашій декларації не виявилося активів?

— До речі, ви не перший, хто мені розповідає, що вона не тільки банківським сектором займається, а ще виконує функції ДФС і у військово-промисловому комплексі розбирається. У всьому вона розбирається. Мені це дуже подобається, дуже приємно, що у неї є вільний час у всьому цьому розбиратися. Але я вважаю, що люди, які розбираються у всьому, за фактом не розбираються ні в чому. І результати, які ми сьогодні маємо в банківському секторі, яскраве тому підтвердження. Щодо декларації: я прокоментую це дуже легко і просто — потрібно уважно почитати її. Там все записано. Там є всі активи, всі компанії, які є холдингами для всіх моїх активів, які перебувають сьогодні у мене в портфелі.

За матеріалами: НВ