До статей

Prozorro-sale: продажі під мікроскопом

14 березня, 2017
Журналістські статті
Prozorro-sale: продажі під мікроскопом

Продавати чесно, прозоро та безпечно. Залучати найбільшу кількість учасників та отримувати найвищу ціну за активи. Саме так тепер продає Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - після того, як усі продажі активів неплатоспроможних банків перейшли на систему Prozorro.sale.

Співпраця між Фондом та «Прозорро» триває менш як десять місяців – остаточно всі майданчики було переведено на цю систему 1 лютого цього року. Але навіть за такий короткий період у ФГВФО переконалися: зробивши ставку на «Прозорро», вони не помилилися.

А ще кілька років тому продажі відбувалися «трохи» по-іншому. У закритій кімнаті проводився класичний аукціон. З ліцитатором, молотком, вигуками учасників та оголошенням переможця. Паралельно проходив конкурс, в якому учасники надавали свої пропозиції у закритих конвертах. Спеціальна комісія їх розкривала і оголошувала переможця.

«Це були закриті торги, тому виникав елемент недовіри і значні можливості для маніпуляцій чи шахрайств. Ми почали думати над тим, як удосконалити процес. Адже ринок зростав, і ми разом із ним. Тому ми вирішили поставити умову, що участь у торгах надалі  зможуть брати лише електронні майданчики, що дасть більше можливостей, розширить коло потенційних покупців», - розповідає директор-розпорядник Фонду Костянтин Ворушилін.

І справді: Фонд почав акредитовувати тільки ті біржі, які працювали за допомогою електронних аукціонів. Але швидко виявилося, що і цю систему досить легко обійти.

«Ми побачили, що по той бік працюють не менш талановиті та креативні люди, які шукають можливості обійти, обдурити систему. І це їм вдавалося. Ми переконалися, що на цих електронних майданчиках все не так прозоро, як нам хотілося б», - зазначає Ворушилін.

Варіантів для маніпуляцій було кілька. Або не пустити покупця до певного активу. Або влаштувати під час торгів «випадковий» технічний збій, щоб потенційні покупці не змогли зареєструватися і актив гарантовано потрапив до «правильних» рук.

«Ще одна проблема, з якою ми стикалися у старій моделі роботи, що один майданчик поєднує в собі всі функції: безпосередньо платформи, на якій продаються активи, а також – класичного брокера, який має знайти покупців. А коли все зосереджено в одних руках – виникає конфлікт інтересів», - заявив Тарас Єлейко, керівник відділу із роботи зі спеціальними активами ФГВФО.

Дирекцію Фонду така ситуація не влаштовувала. Адже оскільки продажі йшли недостатньо прозоро, активи (80% з яких – права вимоги за кредитами) продавалися не за найкращою ціною. Більше того, прослідкувати кінцевого покупця було неможливо, і часто ці кредити потрапляли до рук самих позичальників-боржників. Зрозуміло, що це позначалося на репутації Фонду. Адже ніхто не хотів розбиратися, хто насправді винен у тому, що активи неплатоспроможних банків продаються так мляво і дешево. І всі шишки сипалися на голову керівництва.

Тому дирекція Фонду гарантування прийняла рішення знайти таку систему продажів, яка була б максимально захищена і прозора. І не викликала жодних нарікань – ані у Фонду, ані у майданчиків, ані у потенційних покупців.

Почали вивчати та аналізуватися наявні варіанти.

«Спочатку розглядали СЕТАМ як засіб реалізації нашого прагнення до прозорості, але почули багато критики щодо монополізації ринку однією компанією. Потім виникла ідея: от якби існувала оболонка, де виставлялися б активи на продаж. Фонд виступив би модератором, а кожна акредитована біржа могла прийти до цієї оболонки і зареєструвати будь-кого зі своїх покупців. Це прототип «Прозорро», де Фонд був би адміністратором центральної бази даних. Ми з партнерами навіть підготували відповідне програмне рішення, але стало зрозуміло, що для підтвердження прозорості потрібна незалежна структура – міжнародна авторитетна організація», -  зазначає начальник відділу запровадження планів врегулювання неплатоспроможності банків ФГВФО Андрій Шевченко.

Тоді консолідований офіс Фонду запропонував звернутися до «Прозорро», яке на той момент добре зарекомендувало себе у процесі державних закупівель. Але в тому-то і полягала проблема, що «Прозорро» займався лише закупівлями, і його система не була налаштована на продаж. Та коли між Фондом і «Прозорро» почалися переговори, виявилося, що обидві сторони вже давно мислять в одному напрямку. Просто їм потрібно було зустрітися.

«Ми швидко зустрілися з усім ядром «Прозорро», обговорили можливості запуску. І виявилося, що вони й самі думали в цьому напрямку, що дозволило суттєво пришвидшити запуск пілотного проекту», - зазначив Тарас Єлейко.

Не вистачало лише третьої складової – солідної міжнародної організації з бездоганною діловою репутацією, яка могла б стати адміністратором і гарантом неможливості зовнішнього втручання у систему. І таким гарантом погодилася стати «Transparency international Україна».

Робота закипіла, бо потрібно було діяти максимально швидко і ефективно. Тлом виступали скептичні зауваження зацікавлених сторін – мовляв, нічого у вас не вийде. Проте крок за кроком система почала втілюватися в життя.

«Наприкінці червня минулого року було підписано Меморандум з Міністерством економіки, Нацбанком і «Transparency international Україна» про старт пілотного проекту. На початку вересня ми підписали договір з «Transparency international Україна», яким делегували їм права адміністратора центральної бази. І тоді ж відбулися перші тестові торги. У жовтні ми запустили «Prozorro.sale» і дали біржам час, щоб вони всі перейшли на цю систему. Що і відбулося 1 лютого 2017-го», - розповідає начальник відділу організації та моніторингу процесів департаменту консолідованих продажів активами Ілля Михайлов.

За час співробітництва можна зробити певні висновки. Сказати, що все йде абсолютно безхмарно, не можна. Адже ринок досить важко зацікавити активами Фонду, 80% з яких становлять кредити. Як називають такі активи у самому Фонді, це – «квиток на війну». Бо новий власник такого «скарбу» обов’язково вплутається у судову тяганину, яка, враховуючи недосконалість української судової системи, може затягнутися на роки.

Проте мобільна молода команда одразу помічає всі «вузькі місця» системи і швидко на них реагує. Так, ситуацію з проблемними активами розв’язали через зміни до положення №2, яким було розширене коло потенційних покупців кредитів. Тепер права вимоги можуть викупати не лише фінансові установи, як було раніше, а й усі бажаючі. Окрім, звичайно, самих позичальників та поручителів.

У Фонді свідомі того, що навіть за найдосконалішої системи завжди будуть незадоволені. Тому найближчим часом при ФГВФО буде створено спеціальний орган, який розглядатиме скарги учасників торгів. У ньому будуть представлені і співробітники Фонду, і представники «Transparency Іnternational Україна».

«Це буде постійно діючий орган, що збиратиметься не лише за вимогою. На розгляд можливих скарг ми передбачили три робочих дні після оголошення переможця. Зрозуміло, що це дуже короткий термін. Але ми не можемо собі дозволити затримувати продажі і як наслідок – задоволення вимог наших кредиторів. Ми змушені працювати у жорстких часових рамках. І будемо докладати всіх зусиль, щоб якісно і оперативно розглядати скарги. Якщо скарга обґрунтована, це може призвести до скасування торгів», - заявив Ілля Михайлов.

За його словами, усередині лютого було прийнято другу редакцію регламенту, за яким працює система. Він є обов’язковим для всіх без винятку учасників – і для банків, і для майданчиків. Не виключено, що за кілька місяців, після збору та аналізу практичного досвіду з ринку, будуть ухвалені чергові зміни до регламенту, які удосконалять документ.

Слід зазначити, що майданчики досить гнучко підлаштувалися під нову систему. Тим більше що у Фонді не приховували своїх планів щодо максимального розкриття інформації про торги, де кожна дія відображатиметься, як під мікроскопом. Тож всі, хто прийняв нові правила гри, взявши за основу основний постулат «Прозорро» – «всі бачать все в режимі онлайн», - мали достатньо часу підготуватися.

Наразі на новій системі працює 28 майданчиків. І дирекція Фонду очікує, що їх кількість збільшуватиметься.

«Нам це вигідно – чим більше, тим краще, адже створюється  конкуренція. Фонд зацікавлений у цьому, бо не все ми можемо зробити самі. А за допомогою майданчиків можна суттєво розширити список клієнтів та збільшити можливості доступу потенційних покупців до активів», - підкреслює Костянтин Ворушилін.

За його словами, за останній час Фонд від управління активами неплатоспроможних банків зміг отримати 10 млрд грн. 

Коментарі
Додати коментар