До статей

Як не допустити банкрутства ОПЗ

19 травня, 2017
Аналітика
Як не допустити банкрутства ОПЗ

Стокгольмський арбітраж зобов'язав державне підприємство виплатити компанії Фірташа майже 7 млрд грн боргу і пені, у підприємства таких грошей немає і йому загрожує банкрутство.

За рік ОПЗ перетворився з найпривабливішого інвестиційного об'єкта у підприємство на межі банкрутства. Проте банкрутства влада намагається не допустити.

«Вважаю абсолютно неприйнятним банкрутство. Думаю, уряд цього не допустить», — заявив президент.

Прем'єр дав в. о. голови ФДМУ Дмитру Парфененку повний карт-бланш: «Робіть все, що необхідно, міняйте менеджмент заводу і юристів, але потрібно зробити все вичерпні засоби для захисту держмайна».

Така категоричність викликана новим етапом судових розглядів щодо ОПЗ. Завод опинився в некомфортній ситуації. Позови з Ostchem Дмитра Фірташа звелися до того, що ОПЗ, який вже більше року працює в мінус, повинен виплатити Ostchem 6,8 млрд грн за газ і пеню. Цих грошей у підприємства немає: 2016 рік воно закінчило зі збитком 3 млрд грн.

Буде держава повертати Фірташу багатомільярдні борги, або ж на завод чекає процедура банкрутства?

ОПЗ загруз в судах

Борг ОПЗ перед Ostchem утворився за контрактом на постачання газу від 20 січня 2013 року. Він сформувався у вересні-грудні 2013 року. У цей період «Газпром» знизив ціну на газ для Ostchem з 430 дол. до 265 дол за тис куб м. Однак для ОПЗ компанія Фірташа продовжувала продавати газ по 430 дол.

Фірташ вирішив стягнути борг за допомогою міжнародного права. В липні 2016 року Стокгольмський арбітражний суд визнав вимоги компанії Ostchem і дозволив стягнути з ОПЗ 5,24 млрд грн боргу та 1,57 млрд грн пені.

Згідно з юридичним процедурам, рішення Стокгольмського арбітражу повинен підтвердити український суд. Справа не могла зрушитися з мертвої точки протягом року — український суд не виносив свій вердикт.

У березні 2017 року Южненський міський суд Одеської області задовольнив клопотання Ostchem і дав можливість реалізувати рішення Стокгольмського арбітражу. ФДМ подав апеляцію. Суд відхилив всі апеляції і клопотання і залишив у силі рішення Южненського міського суду на користь Ostchem.

«Цим рішенням відкритий шлях до банкрутства найважливішого містоутворюючого підприємства — ОПЗ», — підсумував в.о. голови Фонду.

На цьому історія не закінчилася: ФДМ подав касацію. Прем'єр-міністр звинуватив директора ОПЗ, найнятих ним юристів і «окремих представників влади» у змові, попросив НАБУ, Генпрокуратури і МВС підключитися до процесу.

Складності стягнення

Рішення арбітражу стало для Ostchem головною підмогою в спробах стягнути борг. Проте зробити це буде непросто: з 2001 року в Україні діє мораторій на примусову реалізацію майна держпідприємств.

«Стягнення реально звернути тільки на грошові кошти підприємства і його неосновні активи», — говорить радник АО Spenser & Kauffmann Олексій Соломко. Він припускає, що грошей або неосновних активів ОПЗ навряд чи вистачить для погашення заборгованості перед Ostchem.

Можливі п'ять варіантів розвитку подій.

Перший — держава підставить плече

Варіант вигідний Ostchem.

Ostchem може скористатися процедурою, передбаченою законом «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Згідно з ним, держава гарантує виконання судового рішення про стягнення коштів, якщо боржник — держорган або держпідприємство.

Це сценарій також має кілька опцій. Борги ОПЗ можуть бути сплачені з держбюджету або ж ОПЗ отримає кредит в одному з держбанків. Раніше завод вже отримував позики від Ощадбанку та Укргазбанку.

«Попередні випадки не були настільки терміновими, адже Oscthem Holding Limited може почати процедуру банкрутства ОПЗ через три місяці», — відзначає керуючий партнер юридичної фірми N&D Андрій Довбенко.

Цей термін, насамперед, залежить від факту звернення кредитора до виконавчої служби з метою примусового стягнення боргу з ОПЗ.

Ще один варіант: Мінфін випустить ОВДП з їх подальшим викупом Національним банком. «Подібний механізм уряд застосував під час націоналізації Приватбанку, що свідчить про можливе його використання в досить стислі терміни», — констатує Довбенко.

Другий — піти на мирову

Варіант вигідний Ostchem.

Він передбачає укладення між Ostchem і ОПЗ мирової угоди і надання розстрочки по виплаті боргу. Схоже мирову угоду, нагадує керуючий партнер ЮФ Glagos Дмитро Шаповал, було укладено між ОПЗ і ТОВ «РГК трейдинг».

Директором останнього, зазначає юрист, є Артем Компан — заступник голови правління обліку і реалізації природного газу ПАТ «Дніпропетровськгаз», в якому компаніям Фірташа належать 26%. Згідно з договором, ОПЗ до травня 2016 року повинен був виплатити 345,6 млн грн.

Третій — затягування судових процедур

Варіант, на який робить ставку держава. Шансів уникнути сплати боргу небагато.

Шанси на успіх касації примарні. Успіхом буде хіба що затягування судових процедур. Касаційна скарга ОПЗ подана в суд і знаходиться на вивченні. Разом зі скаргою подано клопотання про зупинення виконання рішень суду першої та апеляційної інстанцій. У разі задоволення оспорювані рішення будуть заблоковані до розгляду касації.

«Враховуючи, що касаційна гілка реформується допомогою створення Верховного суду, розгляд скарги ОПЗ найближчим часом не відбудеться, а при бажанні держави і зовсім затягнеться», — прогнозує Шаповал.

Найбільш вірогідний сценарій, що суд касаційної інстанції залишить в силі рішення Южненського міського суду про стягнення з ОПЗ боргу в розмірі 6,8 млрд грн, вважає Довбенко. За його словами, в практиці українських судів немає випадків невизнання арбітражних рішень та відмови в їх примусовому виконанні. Це пов'язано з вкрай вузьким переліком підстав для такої відмови.

«Україна є учасником Нью-Йоркської конвенції та не має права не визнавати рішень іноземного арбітражного суду», — нагадує керуючий партнер компанії Suprema Lex Віктор Мороз.

На його думку, подача Фондом держмайна і ОПЗ касаційних скарг — не більш ніж спроба виграти час. ОПЗ доведеться виплачувати борг.

Ймовірність, що касація перегляне рішення судів першої та апеляційної інстанцій та визнає рішення Стокгольмського арбітражу таким, що не підлягає до виконання на території України, існує, але вона незначна.

Четвертий — банкрутство ОПЗ

Найнадійніший варіант якщо не уникнути, то максимально відтягнути повернення боргу.

Репутація України як країни, яка обіцяла провести приватизацію, в цьому випадку сильно постраждає. З фінансово-економічної точки зору це не найгірший варіант. Більше того, він дуже можливий.

«Українське законодавство не передбачає дієвих механізмів запобігання банкрутства в умовах існування безспірної заборгованості, що і спостерігається у випадку з ОПЗ», — зазначає Довбенко.

Враховуючи особливості процедури банкрутства, каже Соломко, особливо банкрутства держпідприємств (наявність державного контролю), цей варіант навряд чи задовольнить вимоги стягувача. Підприємство може залишатися в процедурі банкрутства роками, а про погашення боргу доведеться забути.

П'ятий варіант — санація

Для держави цей варіант безглуздий.

Він передбачає безліч трансформацій на підприємстві і надання підприємству державної підтримки. При цьому санація не позбавляє ОПЗ від перспектив розрахунку з боргами. Поліпшення фінансових показників підприємства тільки дасть Ostchem привід активізувати стягнення.

Борги проти боргів

2016 рік пройшов під знаком намірів влади продати ОПЗ. Супроводжувалися вони риторикою, що борг перед Фірташем цьому не завадить. У неофіційних розмовах джерела ЕП в уряді і середовищі інвестиційних банкірів визнавали: для інвесторів з хорошою репутацією це проблема, і в разі конкурсу Фірташ може претендувати на знижку в ціні на суму боргу.

Зараз вже мова не про знижку. За оцінками ФДМ, зробленими в жовтні 2016 року, ОПЗ варто 5,16 млрд грн. Це менше, ніж борг заводу перед Фірташем. Тобто борги ОПЗ перед Ostchem досягли таких масштабів, що навіть якщо віддати завод Фірташу безкоштовно, все одно не вдасться розрахуватися повністю.

Противагою цим варіантом можуть послужити борги ОПЗ перед державою. Ostchem — не єдиний кредитор заводу зі значною сумою претензій. Серед найбільш великих значиться державний «Нафтогаз України». ОПЗ винен йому близько 2 млрд грн, які НАК також намагається отримати через суд.

Крім того, є ще близько 500 млн грн боргу перед ПАТ «Укртрансгаз» і понад 100 млн грн — перед ДК «Укргаз».

«Такий великий обсяг кредиторської заборгованості не додає ОПЗ привабливості в контексті жаданої державою приватизації. Втім, накопичення боргу перед державою можна використовувати як протидія заволодінню заводом Фірташем за борги», — підсумував Шаповал.

Як себе поведе уряд — до кінця неясно. Позиція прем'єра, стверджують джерела, — будь-якою ціною не допустити стягнення боргу з ОПЗ. ФДМ готує пропозиції щодо того, що можна зробити з заводом.

 

За матеріалами: ЕП

Коментарі
Додати коментар