Logo
До статей

Голова СЕТАМ: Ми розпродамо активи колишнього власника Приватбанку

21 червня, 2017
Аналітика
Голова СЕТАМ: Ми розпродамо активи колишнього власника Приватбанку

Система електронних торгів арештованим майном СЕТАМ, що перебуває під юрисдикцією Міністерства юстиції, нещодавно підписала договір із американською компанією BitFury Group щодо запровадження вже у недалекому майбутньому інноваційної децентралізованої технології Blockchain. Генеральний директор СЕТАМ Віктор Вишньов розповів, що змінить нова система обліку даних, а також якою буде подальша стратегія розвитку держпідприємства, враховуючи що СЕТАМ повністю відійшла від співпраці з ФГВФО та торгів активами неплатоспроможних банків. СЕТАМ візметься за реалізацію майна комерційних та державних банків.

- СЕТАМ нещодавно підписала угоду про запровадження Blockchain. Познайомите нас із цією технологією?

- Ми постійно працюємо над тим, щоб технічно вдосконалити систему і максимально уникнути людського фактору, щоб запобігти втручанню в торги. Саме тому вирішили запровадити найбільш захищену технологію Blockchain.

Це технологія децентралізованого зберігання даних, які будуть розміщуватися на декількох серверах, і між якими буде постійний обмін інформацією. Все, що було в системі, буде зафіксовано і вже зміні не підлягатиме. Тобто якщо хтось захоче внести зміни, то такі зміни не підтвердяться системою.

Досі всі бази даних будувалися за принципом централізації. Тобто є певна центральна база даних, будь-які дії записуються в ній самій, що зберігає можливість гіпотетичного втручання в базу даних.

- То які конкретно зміни ми побачимо?

- Спершу ми переводимо на Blockchain сам модуль аукціону, тобто ставки. Це робиться для того, щоб всі учасники були на 100% впевнені, що якщо вони зробили ставки, то вони їх дійсно поставили і на ту суму, на яку вони їх зробили. Вже на початку липня ми зможемо прозвітувати про запровадження технології.

- А що буде другим кроком?

- Це публічна сторона аукціону, найважливіша, з якою стикаються учасники. Другим же кроком буде переведення на систему самого стану аукціону, статусів учасників. І в майбутньому ми хочемо повністю всю інформацію перевести на Blockchain. Все, що зберігається, що критично важливо для аукціону.

- Очевидно, що Blockchain ви запроваджуєте, бо маєте стратегію. То куди таким чином СЕТАМ намагається рухатися?

- Таким чином ми отримаємо технічну можливість довести нашим учасникам і замовникам, що торги є абсолютно чесними. Наразі ж ми маємо кризу довіри до держаних органів, до державних підприємств, взагалі до всього державного. І ми намагаємося зламати цей стереотип. Таким чином ми очікуємо зростання довіри, відповідно, зростання кількості учасників торгів і кількості замовників торгів. Адже ми працюємо не лише в сфері реалізації арештованого майна, але й у сфері добровільної реалізації, у тому числі майна фізичних і юридичних осіб.

В першу чергу ми зосередимося на співпраці із банками щодо реалізації майна, яке перебуває у них на балансі.

- Це заставне майно, яке у банка лишилося?

- Вже не заставне. Це майно, яке вже перейшло на баланс банку, і вони хочуть його реалізувати. Ми вже співпрацюємо з Укргазбанком, з Ощадбанком. За результатами лише з грудня 2016 року по сьогодні Укргазбанк вже більш ніж на 150 млн реалізував майна, Ощадбанк – десь 130 млн грн.

Зараз очікуємо на запуск доволі великого проекту із ВТБ банком. Там близько 900 об'єктів. Вони продають різну нерухомість комерційну і житлову, декілька бізнес-центрів у Києві. Земля доволі цікава є на реалізації, є дуже багато квартир у новобудовах. І, я думаю, що там будуть доволі привабливі ціни, бо банк зацікавлений у максимальній реалізації майна.

Але найкраще, що у нас планується, це укладання договору з ПриватБанком. Ми брали участь у конкурсі електронних майданчиків, які будуть займатися реалізацією майна банку, перемогли, і зараз очікуємо на підписання договору. Це перший банк з такими об'ємами активів. Там буде близько 2 тис. об'єктів до реалізації.

- Ви вже бачили ці кейси, що Приват планує реалізовувати?

- Я знаю деякі найбільші об'єкти. Це буде гірськолижний курорт Буковель. Це буде тренувальна база та стадіон Дніпро. Це буде декілька великих бізнес-центрів, зокрема, у Дніпрі.

Тобто в цілому, це дуже цікаві активи – від квартир, офісів, відділень банку і завершуючи крупними інфраструктурними об'єктами.

- Тобто тут ми говоримо не лише про те майно, яке перейшло банку від проблемних позичальників, але й від колишніх власників? Що ще від колишніх власників Привату будете продавати?

- На сьогодні маємо лише таку інформацію. Я ще не знаю, що там з іноземними активами, але у вимогах до електронних майданчиків було зазначено необхідність мати агента, який буде робити передпродажну підготовку. А ми тісно співпрацюємо з міжнародним агентом, який буде пропонувати крупні об'єкти іноземним інвесторам. У нас підписана угода, в рамках співпраці з Укргазбанком, і з міжнародною компанією JLL.

- Як оцінили Буковель і Дніпро?

- Всю інформацію має лише банк. Як тільки ми отримаємо заявки від них, тоді вже будемо знати. Але система дозволяє дуже багато нулів забити у ціну.

- Можливо, є які-небудь міжнародні оцінки, приклади, за яку ціну можна продати той же гірськолижний курорт?

- Дійсно є стандарти міжнародної оцінки подібних об'єктів. Є певні нормативи, за якими оцінюється готельний бізнес, туристичний бізнес. Але ми до процесу оцінки не залучені. Банк буде наймати фахових оцінщиків. Але тут рахунок буде на мільярди гривень.

- В Україні говорять про два ринки, які дозволять залучати інвестиції – приватизація і ринок землі. Ви згадували, що маєте досвід продажу земельних ділянок. Чи не плануєте зосередитися на продажі землі, коли буде створений такий ринок?

- Запуск ринку землі необхідний для країни. Наскільки скоро? Це питання до Міністерства агрополітики. Щодо нашої готовності, то ми, у жовтні 2016 року запустили електронні торги арештованою землею. Ринок дуже великий, а це ж лише арештована земля. І потенціал зростання ціни на електронних торгах сягає 10-15%. Це додаткові кошти, які могли б бути спрямовані до бюджету у разі запуску електронних земельних аукціонів. У нас є філії по всій країні, тож місцевим органам, які будуть реалізовувати землю, буде простіше контактувати з нашими філіями.

- СЕТАМ підписувала договір із деякими обласними радами щодо реалізації комунальної власності. Як і що ви продаєте?

- Ми нещодавно розпочали цей проект. Поспілкувавшись із представниками органів місцевого самоврядування у різних куточках країни, чуєш одні й ті ж самі речі: необхідно будувати дороги, але немає коштів, необхідні зміни у соціальній сфері чи у медичній – у нас немає коштів, на спортивні заходи немає коштів. При цьому на балансі у цих органів безліч майна, яким не користуються, або яке є неліквідним, або навіть непрофільним. Якісь об'єкти нерухомості, старий автотранспорт, металобрухт. Це ж все можна продати і залучити кошти на необхідні речі.

У Хмельницькій області одна з райрад виставила стару будівлю кінотеатру. Цим кінотеатром тривалий час не користувалися, але за нього необхідно було платити податки, утримувати його якось, щоб він не розвалився. У процесі реалізації ціна піднялася на 20 тис. грн, від початкової у 170 тис. грн. І, більше того, умовою продажу було, що самі будівельні матеріали від розбору будівлі, бо її реанімувати неможливо було, повернуться на баланс громади.

- Це хоч не була архітектурна пам'ятка?

- Ні. Це просто стара будівля у селищі міського типу. Її вартість невелика, там фактично земельна ділянка продавалася. У подальшому ця земля буде використана для будівництва житлового будинку.

- З таким об'єктом легше, а якщо продавати стадіон?

- Ми продавали дуже різні об'єкти. Це були і автомобілі з балансу Івано-Франківської облради. У нас був досвід реалізації спортивної школи у Чорноморську Одеської області, який пенсійний фонд НБУ виставив. Даний об'єкт не дуже привабливий, тим не менш, його придбали. Укренерго виставляли старі автобуси, визнані металобрухтом. За оцінкою коштував цей актив 5,6 млн грн, в результаті ми продали за 8. Кошти, які отримало державне підприємство, спрямували на нові трансформатори. Тож продати можна все, питання в ціні.

- З якими регіонами, областями, містами ви вже співпрацюєте?

- Ми підписали угоди з Хмельницькою областю, з Івано-Франківською облрадою. Ми зараз працюємо над угодами з органами місцевого самоврядування у Черкаській області, у Київській області. У Херсонській області плануємо підписати, у місті Миколаєві. Але, сподіваюся, що якнайбільше областей підключаться до цього процесу.

- СЕТАМ також безкоштовно періодично передає арештоване майно на потреби соціальних закладів та військових частин. У 2016 році ви передали більше 30 тис. об'єктів таким чином. Що означає передавати безоплатно у даному контексті?

- У нас така соціальна місія. Майно, яке тричі не продавалося, наприклад, митний конфіскат, підлягає подальшому розпорядженню спеціальної комісії, яка складається з представників виконавчої служби, митниці, податкової і органу місцевого самоврядування. Вони вирішують, кому віддати дане майно.

- Яка роль СЕТАМ у цьому?

- Ми домоглися, що всі оголошення про дану безоплатну передачу публікують на сайті СЕТАМу, відраховують 30 днів, щоб всі організації, які мають на це право, подали заявки на майно. Це можуть бути військові підрозділи, можуть бути органи державної влади, соціальні заклади, лікарні, дитячі будинки, це можуть бути органи пенітенціарної служби, в'язниці, благодійні організації. У подальшому комісія має вирішити, кому саме з тих, хто подав заявки, передадуть майно. А ми це майно протягом цього часу зберігаємо, і ми його передаємо. Раніше майже ніхто не знав про такі ініціативи, це майно йшло до організацій, а до яких, не зрозуміло.

- А як тут уникнути корупції? Адже можна спеціально не продавати майно, щоб потім безкоштовно комусь конкретному віддати?

- Передавати можна лише певним установам. Плюс у подальшому, якщо ці організації вирішать продати чи передати таке майно, то вони мають сплатити всі нараховані митні платежі. Тобто передається їм безкоштовно, але якщо вони будуть відчужувати майно, то мають сплатити ті податки, які були нараховані при конфіскації. А це доволі суттєві суми, іноді співставні з ціною такого майна.

Плюс тепер ми отримуємо інформацію від комісій про те, кому саме передавалося це майно. Вся ця інформація публікується на сайті і громадськість може контролювати процес. Якщо дійсно будуть факти, що дане майно пішло не на ті потреби, то такими справами будуть у подальшому займатися відповідні органи.

За матеріалами: НВ

Коментарі
Додати коментар