Приватні торговці зможуть продавати арештоване майно

Мін'юст нарешті опублікував проект агентського договору, після підписання якого електронні біржі зможуть за 1% від ціни об'єкта шукати для нього покупців. Торговці готові брати участь у цьому проекті, що має підвищити ефективність подібної інтернет-торгівлі.

Приватні продажі

Міністерство юстиції погодилося залучити приватні торгові майданчики для реалізації арештованого майна. Учора було опубліковано типовий агентський договір з ДП «Інформаційний центр» Мін'юсту, після підписання якого продажем майна зможуть займатися приватні компанії та фізособи-підприємці як агенти-посередники. Вони шукатимуть потенційних учасників торгів, забезпечуватимуть їм доступ до системи електронних торгів, надаватимуть консультації з оформлення документів, знайомитимуть їх з майном і його характеристиками, забезпечуватимуть рекламу. Сума винагороди агентів складе 20% від винагороди організатора торгів, тобто 1% вартості проданого майна.

Рішення уряду про те, що продаж арештованого майна буде проводитися на електронних торгах на всій території України на постійній основі, а не тільки в межах експерименту, прийнято ще два місяці тому. Про це йшлося у розпорядженні Кабміну № 212-р від 11 березня. Проте досі ніхто з приватних електронних торговельних майданчиків не міг підключитися до Системи електронних торгів арештованим майном СЕТАМ, через яку Мін'юст проводить реалізацію майна. Тепер така можливість у них з'явилася – міністр юстиції Павло Петренко підписав відповідний наказ 29 квітня.

«Перехід до продажу в інтернеті арештованого Мін'юстом майна – дуже добре, але монополізація цього продажу – погано, а монополія державна – це дуже погано. Тому що монополія – це корупція, відсутність якості, повна безвідповідальність за будь-які порушення. Мін'юст пішов на поступку і віддав частину функцій з організації аукціонів приватникам, а саме прийом заявок від бажаючих учасників тощо. Тобто вони працюватимуть ніби-то вітриною, фактично ж аукціон проходить на сервері СЕТАМ, а ДП «Інформ’юст» приймає гарантійні внески, зберігає і демонструє майно», – пояснює голова Всеукраїнської громадської організації «Українська палата арбітражних керуючих» Анатолій Родзинський.

CETAM працює в експериментальному режимі з 1 травня 2014 року в Київській, Львівській, Вінницькій областях, Києві. З 1 липня експеримент розширено на Запорізьку, Івано-Франківську, Одеську, Харківську та Чернігівську області. З 1 серпня через систему електронних торгів продавалося майно по всій території України. За останніми даними, в СЕТАМ було введено 50 тис. лотів на загальну суму 5,5 млрд грн.

Конкурентний підхід

На ринку десятки торгових майданчиків технічно здатні працювати з СЕТАМ. Деякі з них вже кажуть, що готові зайнятися продажем арештованого майна на запропонованих ним умовах. «Нам буде цікаво брати участь у продажу арештованого майна на таких умовах. Ми від самого початку хотіли зайти у цей проект, але Мін'юст поки один працював у даному напрямку. У нас на майданчику йде реалізація майна банків-банкрутів за такими тарифами та навіть нижчими, і нас вони влаштовують», – сказав директор ТОВ «Універсальні електронні торгові системи» Віталій Козлов.

Такі майданчики займаються продажем майна банкрутів, заставного майна, державними і комерційними закупівлями, співпрацюють з товарними біржами. Доступ до продажу арештованого майна розширює перелік їх послуг для своїх клієнтів. «Ми, «Українська палата арбітражних керуючих», також подаємо заявку на підключення до СЕТАМ і хочемо показати, як потрібно працювати, аби усі побачили різницю якості та відповідальності між державним монополістом і приватною компанією», – заявив Родзинський.

Більше продажів

Банки від початку кризи позбавляються від непрофільних активів, у тому числі через електронні майданчики. Але розширення каналів продажів дозволяє їм лише охопити в повному обсязі усіх потенційних покупців, тоді як загальна кількість покупців через кризу скоротилася, як і ціни на майно, що було у використанні. «Вартість багатьох об'єктів від початку кризи знизилася, тоді як зобов'язання позичальників у гривневому еквіваленті збільшилися. Нерідко виходить так, що ринкова вартість застави не покриває заборгованості повністю», – пояснює проблему голова правління Комерційного індустріального банку Вадим Березовик.

На останньому аукціоні Брокбізнесбанку із загального обсягу заборгованості в 654 млн гривень придбано лише один лот. Заборгованість у 3,74 млн гривень (вартість застав склала 10,5 млн) була продана з 68%-м дисконтом. На інше майно не були подані заявки покупців.

Аналогічні проблеми переживає СЕТАМ, тому розширення каналів продажів було неминучим. Участь приватних компаній має підвищити якість інформації про об'єкти продажу. «Проблема СЕТАМ – у відсутності інформації про майно: наприклад, може продаватися офіс у Києві без жодної фотографії приміщення. При цьому неможливо приїхати і подивитися саме майно, також є труднощі з його оформленням після аукціону, – каже Анатолій Родзинський. – Тепер буде більше каналів продажу майна. Приватні майданчики контролюватимуть СЕТАМ, оскільки зацікавлені у продажах своїм клієнтам».

За матеріалами: FinМaidan