Logo
До статей

НБУ пішов на поступки Пінчуку та не визнав банкрутом його банк «Кредит Дніпро»

03 липня, 2017
Аналітика
НБУ пішов на поступки Пінчуку та не визнав банкрутом його банк «Кредит Дніпро»

Банк «Кредит Дніпро», підконтрольний Віктору Пінчуку, нарешті розкрив свою звітність за 2016 рік, хоча мав це зробити ще до 1 квітня (це вимога для всіх банків, у яку, щоправда, «не вписався» у т.ч. Приватбанк).

Відповідно до звітності банку «Кредит Дніпро», його збиток у 2016 році склав 556,6 млн грн (тоді як у лютому НБУ повідомляв про торішній збиток банку Пінчука на рівні 120,6 млн грн, а в травні – про 148 млн грн).

За даними банку «Кредит Дніпро», на 31 грудня 2016 року його власний капітал становив 188,9 млн грн (тоді як НБУ спершу повідомляв про 598,4 млн грн, дещо згодом – про 597,5 млн грн).

Показник власного капіталу (який залежить у т.ч. від фінрезультату) – річ принципова, оскільки серед іншого впливає на значення нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу (норматив Н2). А 31 грудня 2016 року цей показник у нього становив лише 0,61%.

«Згідно з Планом заходів (щодо усунення порушень економічних нормативів), станом на 31 грудня 2016 року банк мав досягти значення показника достатності капіталу, що розрахований згідно з вимогами НБУ, на рівні 6.11% від суми активів, зважених на ризик (2015 р.: 6.90%)», - констатує банк у своїй звітності.

Таким чином, банк «Кредит Дніпро» зізнався, що порушив вимоги НБУ, оскільки вказаний План заходів був затверджений у т.ч. постановою НБУ (як зауважує банк у звітності).

Тобто НБУ, принаймні, станом на початок 2017 року мав підстави для визнання банку «Кредит Дніпро» неплатоспроможним і, відповідно, для ініціювання процедури введення туди Фондом гарантування тимчасової адміністрації.

Але зрештою регулятор не пішов на це.

Звернемо увагу ще на таку річ. Згідно зі стандартними вимогами НБУ, показник достатності регулятивного капіталу в банків має бути не менше 10%. Але з огляду на кризові явища в економіці (війну, девальвацію, падіння ВВП, які погіршили якість кредитних портфелів і сформували дефіцит капіталу в банків), НБУ пішов на зустріч банкам і дозволив на кілька років розтягнути процес докапіталізації з тим, щоб учасники ринку вийшли на нормативний показник Н2 до 01 січня 2019 року.

Для різних груп банків НБУ встановив різні часові вимоги для виходу на той чи інший рівень достатності регулятивного капіталу. Так, скажімо, банки з першої двадцятки на 1 січня 2017 року мали вийти на показник як мінімум 5% (на кінець 2017 року має бути не менше 7%). Щодо банків з другої двадцятки, то на початок 2017 року в них мав бути, принаймні, нульовий показник достатності регулятивного капіталу, а на кінець квітня – 5%.

Повертаємося до банку «Кредит Дніпро».

Згідно зі статистикою НБУ, на 01.01.2017 цей банк займав 21-е місце в банківській системі за обсягом активів (8,28 млрд грн). Водночас на сайті НБУ в розділі щодо діагностики системи він фігурує в групі першої двадцятки банків, які проходили стрес-тест, і, відповідно, у нього, як і в решти банків з цієї групи на 01.01.2017 показник Н2 мав бути не менше 5%.

У листопаді 2016 року прес-служба банку «Кредит Дніпро» повідомляла, що він проходив діагностику (стрес-тест) одночасно з першою двадцяткою банків і мінімальне необхідне значення Н2 на рівні 5% для нього було встановлено вже на 01.10.2016 (на відміну від інших банків другої двадцятки).

«Банк «Кредит Дніпро здійснює свою діяльність в межах Плану заходів, складеного у відповідності до вимог постанови правління НБУ про здійснення діагностичного обстеження банків. На 01.10.2016 банк дотримується показників щодо мінімального розміру регулятивного капіталу, котрий на вказану дату склав 461 млн грн, а показник Н2 – 6,35%», - запевняла в листопаді прес-служба «Кредит Дніпро».

Але, як зазначалося, станом на 31.12.2016 (як і на 30.04.2017) банк таки перетнув «червону лінію» та опинився під загрозою виведення з ринку.

Чому зрештою НБУ не визнав банк «Кредит Дніпро» неплатоспроможним?

Тут можуть бути різні версії, у т.ч. політично-особистісні: зв’язки Віктора Пінчука з Петром Порошенком; контакти В. Пінчука у Вашингтоні (який має значний вплив на офіційний Київ), у т.ч. через Домініка Стросс-Кана - екс-керівника МВФ та нинішнього глави спостережної ради «Кредит Дніпро»; дружні взаємини глави правління банку Олени Малинської з Валерією Гонтаревою тощо.

Як там не було, але банк «Кредит Дніпро» фактично отримав відстрочку для проведення докапіталізації. І тут виникає відкрите питання – чи всі інші учасники ринку в співставній ситуації отримували такі ж поблажки від регулятора?.

До речі, і в звітності за 2015, і за 2016 рік банк «Кредит Дніпро» згадував про порушення низки нормативів, пов’язаних не лише з капіталом, але й ліквідністю, валютною позицією, кредитними ризиками, у т.ч. в частині обмежень щодо кредитування пов’язаних осіб (галузеву структуру кредитного портфелю див. нижче). Банк серед іншого вказував, що на кінець грудня 2016 року кумулятивна різниця його ліквідності строком до одного року та загальна кумулятивна різниця ліквідності становили від’ємні значення у сумі 3,36 млрд грн та 1,67 млрд грн відповідно.

Зрештою, не виключено, що затримка з оприлюдненням фінзвітності банку була зумовлена з тим, щоб він надолужив відставання від графіку докапіталізації.

У звітності «Кредит Дніпро» констатував, що 31 травня 2017 року його акціонер уклав договір поруки з банком, за яким прийняв зобов’язання гарантувати виконання проблемними боржниками банку зобов’язань за кредитам в сумі 30 млн дол та розмістив в банку відповідну суму грошового покриття.

«Це дозволило розформувати значні резерви під зобов’язання за такими кредитними договорами і, як наслідок, збільшити власний та регулятивний капітал банку. Договір поруки з акціонером банку передбачає його дострокове розірвання у разі направлення коштів, що розміщені на рахунку грошового покриття, на оплату акцій банку в рамках збільшення статутного капіталу», - зазначає «Кредит Дніпро», уточнивши також, що цей крок привів до збільшення регулятивного капіталу до 402 млн грн і показника адекватності регулятивного капіталу до 5,42%.

Водночас, 21 червня 2017 року акціонер банку «Кредит Дніпро» прийняв рішення про збільшення статутного капіталу банку на 1,2 млрд грн, що, як зауважує банк у звітності, «призведе до дострокового виконання акціонером та банком зобов’язань згідно з планом реструктуризації».

Проте це не означає, що банку «Кредит Дніпро» більше не потрібна докапіталізація - навіть якщо 1,2 млрд грн будуть залиті у «статутник» (цей процес, згідно з протоколом рішення акціонера від 21.06.2017, може розтягнутися до кінця вересня).

По-перше, Малинська заявляла, що плани капіталізації «передбачають додаткове збільшення капіталу до кінця поточного року», - уточнила банкір.

По-друге, у звітності банк уточнює, що «фінальний розрахунок розміру кредитного ризику [відповіднодо постанови НБУ №351] разом із і запровадженняму 2018 році МСФЗ 9 може вплинути на достатність капіталу у наступних періодах».

«Рішенням правління НБУ від 07.03.2017 №126-рш були внесені зміни до постанови від 15.04.2015 №260 «Про здійснення діагностичного обстеження банків». Банкам, які не виконують норматив достатності (адекватності) регулятивного капіталу через збільшення розміру кредитного ризику, необхідно забезпечити виконання погоджених Національним банком України програм капіталізації (планів реструктуризації) або надається можливість приведення нормативів до відповідності регуляторним вимогам поетапно», - зауважив «Кредит Дніпро».

Нагадаємо, за даними НБУ, банк «Кредит Дніпро» за підсумками І кварталу 2017 року звітував про збиток 61,6 млн грн.

Чистий процентний дохід банку «Кредит Дніпро» за січень-березень – 63,8 млн грн (за весь 2016 рік процентні витрати банку перевищили процентні доходи на 213,4 млн грн).

Відрахування банку до резерву під знецінення кредитів становили 56,6 млн грн (за минулий рік – 175 млн грн).

За даними регулятора, на кінець І кварталу резерви «Кредит Дніпро» покривали його кредитний портфель юросіб на 23,2%, а кредити фізособам – на 59%.

Свою звітність за І квартал-2017 банк «Кредит Дніпро» досі не розкрив.

 

За матеріалами: Finbalance

Коментарі
Додати коментар