Приватна справа: Чому реструктуризація боргів Приватбанку зайшла в глухий кут

Терміни минули

Націоналізація Приватбанку відбулася в грудні 2016 року. Формальною причиною для її проведення стала величезна кількість кредитів, які банк видав своїм власникам - олігарху Ігорю Коломойському і його партнеру Генадію Боголюбову. За даними НБУ, 90% корпоративного портфеля банку - 155 млрд гривень - припадало на позики, які видавалися афільованим з власниками Приватбанку компаніям.

«Це були нікому не відомі компанії, що існували менше року. При цьому їх кредити не були забезпечені ліквідними заставами», - пояснювали в НБУ необхідність націоналізації одного з найбільших комерційних банків в Україні. Власники Приватбанку самі просили український уряд увійти в капітал фінустанови. При цьому вони взяли на себе зобов'язання до 1 липня 2017 року повернути 75% від суми позик, а залишок погасити до кінця року. Враховуючи значні витрати держави на націоналізацію Приватбанку, механізм реструктуризації боргів Коломойського і Боголюбова зафіксовано в меморандумі МВФ. Від імені Приватбанку переговори з колишніми власниками вів консорціум, що складається з міжнародної компанії Rothschild & Co та інвестиційно-банківської компанії FinPoint, яка спеціалізується на питаннях злиття і поглинань (M&A) на українському ринку.

Але вже 2 липня Міністерство фінансів заявило - значного прогресу в питанні реструктуризації не досягнуто. А Національний банк повідомив, що термін реструктуризації кредитних боргів Приватбанку закінчився і держава буде їх стягувати примусово. Але про конкретні кроки в цьому напрямку в НБУ розповісти відмовилися, лише уточнивши, що мова йде про стандартну процедуру стягнення прострочених боргів. Націоналізація Приватбанку обійшлася державі дуже дорого. Якщо не вважати процентні витрати за випущеними на докапіталізацію банку ОВДП, то витрати на Приват вже досягли 155 млрд грн, або 7% ВВП. Всі кошти були спрямовані на формування резервів під інсайдерські кредити Привату.

«Докапіталізація банку вбереже його від будь-яких проблем надалі, оскільки отримані кошти ми спрямуємо на формування страхових резервів. 130 млрд гривень коштів на рахунках, а після докапіталізації ця цифра буде близько 170 млрд гривень, при тому що зобов'язань банку перед фізичними та юридичними особами - на 190 млрд гривень», - заявив журналістам голова правління банку Шлапак.

Зрив реструктуризації багато в чому обумовлений тим, що колишні власники банку і НБУ по-різному оцінюють обсяг пов'язаних, інсайдерських позик, які були видані компаніям Коломойського. У Нацбанку впевнені, що причина банкрутства Приватбанку як раз в тому, що при видачі цих кредитів в капіталі фінустанови сформувалася «діра» у розмірі 155 млрд гривень. При підрахунку цієї суми НБУ посилався на власну інструкцію обліку кредитних ризиків. У центробанку зазначають, що інсайдерські багатомільярдні кредити видавалися через «фірми-одноденки», засновниками яких були підставні фізичні особи.

Але з оцінкою Нацбанку не згоден Ігор Коломойський. До націоналізації аудитор Приватбанку - PriceWaterhouseCoopers оцінювала інсайдерські кредити фінустанови всього в 7,2 млрд гривень (4% портфеля). Але після того, як НБУ розкритикував роботу аудиторської компанії і позбавив її права перевіряти банки, Приватбанк найняв компанію «великої четвірки» - EY (Ernst&Young). Претензії НБУ до роботи PwC полягали в тому, що аудитор завищив вартість застав Приватбанку за виданими інсайдерськими кредитами.

Але і оцінка Ernst&Young не збігається з даними НБУ. На цей раз аудитори нарахували в банку близько 10 млрд гривень пов'язаних осіб (6,4% портфеля). У Нацбанку такий результат пояснили тим, що перед аудитором не стояло завдання вивчити обсяг інсайдерських кредитів у Приватбанку. Ernst&Young не зміг отримати підтвердження інформації, про що зазначив в аудиторському висновку, повідомили в Національному банку. В НБУ також розповіли, що аудитор неодноразово намагався вийти на позичальників банку, однак вони проігнорували звернення. Самі аудитори від коментарів утрималися.

Довести до банкрутства

Голова правління Приватбанку Олександр Шлапак, заяву про відставку якого наглядова рада фінустанови розглянула 20 липня, пояснив, що оцінюючи інсайдерські кредити, Нацбанк спирався на широкий перелік критеріїв, яким визначаються пов'язані особи. Цей перелік закріплений у постанові №315 від 2015 року. Але аудитори визначають пов'язані особи на підставі міжнародних стандартів фінансової звітності.

«В Європі нікому навіть в голову не прийде, що банкір в здоровому глузді може видати кредит на кілька мільярдів за ставкою в три рази менше компанії, яка існує менше року і ще перебуває у поганому фінансовому стані», - пояснював Шлапак журналістам. Він розповів, що Приватбанк фактично видавав кредити іншим компаніям Коломойського для їх погашення позик. Тобто, фактично мова йде про перекредитування.

За словами Шлапака, позики були видані 36 позичальникам у жовтні-листопаді 2016 року. Цими засобами були «перекриті» кредити попередніх 196 позичальників. Зараз загальний борг по цих кредитах складає 133 млрд гривень. При перекредитуванні банк знизив процентну ставку до 10,5% річних, тоді як реальна ставка становила 34%. Шлапак також уточнив, що під ці кредити надавалися неякісні застави - права на товар, якого фактично не було.

«У банку були виявлені системні порушення з боку колишнього менеджменту при видачі цих позик та їх обслуговуванні. Нами було подано заяву в Генеральну прокуратуру. ГПУ сьогодні відкрила кримінальні справи за статтями 218.1 і 220 - доведення банку до неплатоспроможності», - резюмував Шлапак.

На його думку, всі 36 кредитів були підписані колишнім головою правління (на той момент Олександр Дубілет) з перевищенням повноважень. Нацбанку надавалися недостовірні дані за непокритим кредитного ризику і несформованим резервів, а позичальники не перевірялися на зв'язаність, їх фінансове становище штучно завищувалося. Реакція на слова Шлапака була миттєвою. Один із колишніх заступників Дубілета, який керував в банку напрямком корпоративного бізнесу - Володимир Яценко - назвав слова Шлапака «брехнею».

«Видача цих кредитів була узгоджена з НБУ і МВФ, і називалося все це трансформацією кредитного портфеля. Єдиною причиною такої трансформації було небажання Гонтарєвої (голова НБУ Валерія Гонтарєва) і Рожкової (заступник голови НБУ з банківського нагляду Катерина Рожкова) визнавати договору застави, підпорядковані англійському праву, що для Приватбанку за великими кредитами було стандартною практикою. Будемо сподіватися, що НАБУ з'ясує, якими мотивами керувалися ці чиновники, і від кого вони отримали завдання забрати Приватбанк», - заявив Яценко на своїй сторінці в Facebook 4 липня, відразу після прес-конференції Шлапака. В якості підтвердження своїх слів, він оприлюднив листування з Денисом Новіковим - заступником директора департаменту банківського нагляду НБУ. Листування свідчить швидше про те, що НБУ контролював процедуру довнесення застав під «токсичний» портфель. Аналогічної позиції дотримується й інший колишній топ-менеджер Приватбанку Олег Гороховський. За його словами, НБУ свідомо створив ситуацію з трансформованими кредитами для того, щоб обґрунтувати проблеми банку і вивести його на націоналізацію. На думку регулятора, колишній менеджмент «Привату» проводив ризиковану кредитну політику, адже аудит виявив істотний обсяг знецінених кредитів – майже 207 млрд гривень. Також НБУ нагадав про низькому рівні забезпечення кредитів в банку.

«З 178,4 млрд грн кредитів юридичним особам та 15,3 млрд грн фінансового лізингу заставами забезпечено лише на 23,7 млрд грн. Через відсутність застав позичальники не зацікавлені у погашенні кредитів, а стягнення заборгованості в судовому порядку є надважким», - заявила 12 липня заступник голови НБУ Катерина Рожкова в Комітеті Ради з фінансів і банківської діяльності.

«Війна»

Незважаючи на зрив зобов'язань, переговори щодо реструктуризації кредитів ще тривають. Прем'єр - міністр Володимир Гройсман заявив, що якщо колишні власники Приватбанку не виконають свої обіцянки, то їх чекає кримінальна відповідальність за невиконання закону. За його словами, остаточно крапку в цій справі має поставити звіт Rothschild про проведені переговори. Передбачалося, що звіт буде готовий до 1 липня, однак через те, що «переговорників» найняли не в квітні, а в травні, то переговори затягуються. За інформацією ЗМІ, переговори можуть завершитися в перший тиждень серпня. У свою чергу НБУ також готується притягнути до відповідальності Коломойського і Боголюбова. Для цих цілей Нацбанк найняв американське детективне агентство Kroll і консалтера AlixPartners для проведення комплексного аудиту - forensic audit - у Приватбанку. Обидві компанії мають великий досвід розслідувань у фінансовій сфері. В Україні Kroll вже притягувався до розслідування вбивства журналіста Георгія Гонгадзе. Очікується, що результати forensic будуть готові до кінця вересня. Після їх оприлюднення, у НБУ і Приватбанку буде можливість перейти до юридичної війні з бізнесменами в міжнародних судах. Паралельно Генеральна прокуратура порушила 9 кримінальних проваджень з можливим зловживанням у банку. 24 травня слідчі провели обшуки за місцем проживання колишнього топ-менеджменту банку та адресами реєстрації юридичних осіб, пов'язаних з Приватбанком. 6 липня вже були проведені обшуки слідчими НАБУ в головному офісі «Привату». Слідство розглядає можливі зловживання як з боку менеджменту і власників Приватбанку, так і з боку працівників Нацбанку, здійснювали нагляд за банком.

Розслідування проходять за фактом можливого розкрадання керівництвом «Привату» виділеного в 2014 році рефінансування на 19 млрд гривень, а також незаконного кредитування пов'язаних компаній. На допити викликаються представники колишнього топ-менеджменту банку, з тих, хто знаходиться в Україні. За словами Шлапака, можливе залучення до відповідальності повинно відбуватися за статтею «доведення банку до неплатоспроможності». В українських реаліях вона фактично не працює. Серед 90 ліквідованих банків, жоден топ-менеджер або власник фінустанови за цією статтею не притягувався. Крім того, в Україні відсутнє законодавство, яке дозволяє уникнути кримінальної відповідальності за доведення банку до неплатоспроможності навіть за умови повернення будь-яких боргів.

«Поведінка уряду виглядають швидше як шантаж. Враховуючи слабку історію верховенства закону в Україні, особливо коли йдеться про олігархів, ми не віримо в повернення якої-небудь значної частини коштів, і ми не вважаємо, що уряд буде переслідувати кого-небудь в цій історії. Багато в чому це пов'язано з тим, що державні органи вже зробили багато юридичних і процедурних помилок в цьому процесі, які виключають будь-які успішні судові позови», - прокоментував заяви НБУ і уряду керівник аналітичного відділу інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій.

Часу не втрачає і Коломойський. Від імені різних компаній до держави подані позови щодо оскарження націоналізації, незаконність конвертації коштів у капітал банку, визнання недійсним договору поруки. Крім того, днями бізнесмен частково змінив структуру власності свого телеканалу 1+1, продавши відомим журналістам та ведучим міноритарну частку. Природно, юридичного ефекту від цього немає, але у медійній сфері все виглядає як створення публічного захисту від будь-якого посягання на актив.

Шанси на повернення

В НБУ вважають, що у Коломойського немає шансів оскаржити націоналізацію і повернути «Приват» у свою власність. «Позови, з яких оскаржується націоналізація, не можуть призвести до повернення банку попереднім власникам. Відповідно до статті 41 закону україни «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» держава як інвестор не може бути позбавлена права власності на придбані акції банку та такі акції не можуть бути витребувані у держави на користь попереднього власника», - впевнена заступник голови НБУ Катерина Рожкова. «Власники Привату самі попросили уряд про націоналізацію. На відповідне звернення посилається Кабмін у постанові про входження в капітал банку, а це юридичний документ. По-друге, немає такого законодавчого механізму, який передбачав би повернення банку попередньому власнику після націоналізації. Позови Коломойського можна розцінювати як спроби оскаржити дії влади перед суспільством», - повідомив один з топ-менеджерів великого українського банку, який побажав залишитися неназваним.

У той же час, юристи не настільки категоричні. «У Коломойського та Боголюбова є всі шанси виграти позови в українських судах. Це стосується як визнання незаконним викупу державою акцій банку, так і рішення НБУ щодо пов'язаним особам та неповернення списаних коштів. Приміром, уже сьогодні, українськими судами приймаються рішення про незаконність віднесення А-банку, і Суркісів (Григорій та Ігор Суркіси, - ред.) до пов'язаних з ПриватБанком особам. У цих рішеннях вже встановлені важливі обставини для подальшого визнання неправомірними дій НБУ. Саме ж лист Коломойського і Боголюбова, на мою думку, не має юридичної сили. У ньому не зафіксовані гарантії виконання ними зобов'язань, отже, вони мають право їх не виконувати і не нести відповідальність за доведення банку до неплатоспроможності», - повідомив старший партнер адвокатської компанії «Кравець та Партнери» Ростислав Кравець.