Власники банків-банкрутів через суди затягують повернення вкладів

Власники банків можуть уникнути відповідальності

Масштабне очищення банківського ринку України від неплатоспроможних установ майже завершилося, заявили в Національному банку України. За останні два роки НБУ закрив більше 90 банків. Але їхні власники не погоджуються із втратою активів і намагаються відновити роботу фінустанов через суди.

Як повідомили в НБУ, станом на початок серпня суди «оживили» вже 11 банків. Нещодавно Вищий адміністративний суд України визнав незаконним закриття банку «Хрещатик», одного з найбільших банків-банкрутів в Україні, який до того ж частково належить державі. Суд аргументував своє рішення тим, що НБУ не надав банку достатньо часу для усунення проблем і передчасно визнав його неплатоспроможним.

У Фонді гарантування вкладів фізичних осіб, до якого перейшло управління банками-банкрутами, наголошують, що це рішення матиме негативні наслідки для вкладників «Хрещатика».

«Це фактично легітимізує застосовані акціонерами банку схеми виведення активів щонайменше на три мільярди гривень і ставить під загрозу збереження активів банку, кошти від реалізації яких повинні спрямовуватись на задоволення вимог кредиторів», - зазначають у Фонді.

Тому це рішення обіцяють оскаржити.

«Національний банк має намір звернутися до Верховного суду України із заявою про перегляд рішення суду касаційної інстанції у зв'язку з неоднаковим застосуванням цим судом одних і тих самих норм матеріального права», - повідомили в НБУ.

Вкладникам стає важче повернути гроші

Вкладникам банків-банкрутів такі судові процеси значно ускладнюють повернення коштів. Згідно з українським законодавством, держава компенсує вклади лише фізособам і тільки до 200 тисяч гривень. Юристи з банківської сфери констатують, що якщо гроші не встигли повернути до рішення суду щодо незаконності банкрутства банку, то виплати затягуються. «Одночасно з позовною заявою до суду власники банків подають і заяву про припинення дії рішень НБУ до винесення судом рішення по суті. Тому вкладники змушені чекати остаточного рішення суду для можливості отримання заповітних 200 тисяч гривень. І люди, які довірили банку свої заощадження, виявляються заручниками судових баталій», - прокоментував представник юридичної компанії «Волхв» Віктор Дубовик.

У громадян, які мали на рахунках більше гарантованої державою суми, а також у вкладників-підприємців ситуація ще гірша. Їхні кошти повертаються вже за рахунок розпродажу активів і майна банків, однак судові рішення їх блокують. «У разі оскарження рішення Нацбанку ліквідаційна процедура банку може бути припинена. Внаслідок цього припиняються виплати вкладникам», - констатує у розмові з керуючий партнер юрфірми N&D Андрій Довбенко.

Вкладники, які не отримали компенсацій від держави, побоюються, що взагалі не побачать своїх грошей. «Напередодні банкрутства банку ми встигли переказати частину грошей із наших рахунків у інший банк, але велика сума була недоступною і ми її втратили. Чесно кажучи, ми вже попрощалися з цими грошима. А якщо продаж активів ще більше затягнеться, вони повністю знеціняться і ніхто нічого не отримає», - каже у розмові з Євген, директор київського підприємства, який мав рахунки у «Хрещатику».

Особливо боляче банкрутство вдарило по малих підприємствах, для яких втрата навіть невеликої суми грошей є критичною. «Зараз влада виплачує гроші з рахунків фізосіб-підприємців, які втратили їх у банках. Але це стосується лише тих банків, які збанкрутували в цьому році. Мій банк закрився раніше, і ми втратили всі гроші, - розповіла власниця крамниці у Дніпрі Оксана. - Через це я мусила закрити одну точку продажів і звільнити продавця».

Юристи визнають, що вкладникам не залишається нічого іншого, як чекати, доки суди поставлять крапки у таких провадженнях. «Законодавство не передбачає можливості стягнення вкладниками грошових коштів з банку, щодо якого триває процедура ліквідації, поза порядком, передбаченим для процедури ліквідації. Вкладник не має засобів впливу на швидкість проведення ліквідаційної процедури, як і можливості стягнення коштів із власників банку», - констатує Андрій Довбенко.

Відповідальність під питанням

Згідно з нормами Кримінального кодексу України, будь-які дії, які призвели до банкрутства банку, загрожують його власникам та топ-менеджерам позбавленням волі на термін до п'яти років. Але поки що затримань чи вироків щодо власників найбільших неплатоспроможних банків не було. «Як показує практика, на даний момент жодна з таких справ не доведена до суду», - констатує Віктор Дубовик.

А завдяки судовим рішенням про незаконність визнання неплатоспроможності власники банків взагалі можуть уникнути відповідальності за доведення фінустанов до банкрутства, зазначають у Фонді гарантування вкладів. «Є велика ймовірність, що саме бажанням зняти з себе відповідальність та уникнути передбаченого законом покарання можна пояснити спроби скасувати рішення про віднесення банку «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних. Адже ні про відновлення роботи неплатоспроможного банку, ні про повернення коштів вкладникам та кредиторам банку не йдеться», - наголошують у Фонді.

З матеріалами: DW