Logo
До статей

Держава вирішила взятися за проблемні активи банків

22 вересня, 2017
Аналітика
Держава вирішила взятися за проблемні активи банків

У Національному банку впевнені, що банківська система вже докапіталізована, ліквідна і може відновити свою традиційну функцію по кредитуванню економіки і населення, однак банки не поспішають відновлювати кредитування. І крім слабкого захисту прав кредиторів, друга головна проблема - великий обсяг проблемних кредитів на балансах банків.

За даними Нацбанку, за підсумками II кварталу частка проблемних кредитів - NPL (non-performing loans) - досягла максимального показника - 57,73% або 587,5 млрд грн. Такий «тягар минулого» не дає банкам повернутися до кредитування, тому без вирішення цієї проблеми ні населенню, ні бізнесу не варто розраховувати на банківське фінансування.

Статистика повернення коштів невтішна. Згідно з дослідженням Doing Business, світовий рейтинг України знижується за показником «дозвіл неплатоспроможності». Цей показник, в тому числі, враховує ефективність стягнення коштів з неплатоспроможного підприємства. За рік наша країна опустилася з 148 місця на 150. За даними дослідників, з $1 боргу в Україні вдається повернути в середньому $ 0,075, в той час як в країнах Центральної Азії - $ 0,38, а в країнах ЄС, США, Австралії, Швейцарії, Норвегії, Японії - $ 0,73. Термін стягнення - майже три роки, в той час як в Європі і США - трохи більше півтора року.

При цьому в банках з іноземним капіталом рівень «проблемки» нижче - 47,92%. Найгірші показники - у держбанків, які займають вже більше 50%, банківської системи - 73,1%. Причому якщо приватні банки поступово знижують частку NPL шляхом активних переговорів з клієнтами, реструктуризації заборгованості, списування штрафів і пені, то у держбанків цей показник зростає, тому установи постійно потребують докапіталізації. Більш того, такий стан справ фактично зводить нанівець ймовірність приватизації держбанків. Зменшення присутності держави на банківському ринку і поступовий продаж більшості держбанків приватним і міжнародним інвесторам прописані в затвердженій Кабінетом міністрів стратегії «Основи стратегічного реформування державного банківського сектора», а також в Меморандумі з МВФ. Зростаюча проблемна заборгованість не радує також іноземних інвесторів, для яких українські активи за останні три роки стали найбільш збитковими.

У Мінфіні бачать вирішення проблеми у створенні держкомпанії з управління проблемними активами (ДКУП): таку позицію озвучила заступник міністра фінансів Оксана Маркарова, яка відповідає за банківські активи держави. «Якщо створювати держкомпанію, вона повинна бути невеликою і виконувати кілька певних завдань: оцінювати активи і вирішувати, що з ними робити - списувати або ж дофінансовувати», - сказала вона.

Вперше Оксана Маркарова заявила про можливість створення структури по управлінню поганими активами ще в березні цього року. Але з тих пір ніякої детальної інформації про майбутню структуру немає. Однак чиновник визнала, що якщо раніше в Мінфіні планували створити компанію тільки для держбанків, то зараз у відомстві допускають, що «якщо вона покаже свою ефективність за один-два роки, потім можна відкривати її для ринку».

З одного боку, ідея створення подібної компанії з управління активами цілком обґрунтована і логічна. «Обслуговування більшості цих кредитів вже ніколи не буде відновлено, тому їх доцільно повністю зарезервувати і списати. Для цього необхідно внести зміни до законодавства, щоб усунути негативні податкові наслідки для банків», - говориться в Звіті про фінансову стабільність, що був підготовлений регулятором. «Якщо додати до непрацюючих кредитів банків непрацюючі активи, що накопичилися в Фонді гарантування вкладів, і ті, що є в заставі Національного банку, ми отримаємо фантастичний ресурс, який при розумному управлінні можна використовувати на користь державі», - вважає глава Ради Незалежної асоціації банків України Роман Шпек.

Створення компанії з управління активами є нормальною світовою практикою. Правда, наявний в Україні досвід створення санаційного банку, який, фактично, займався тією ж роботою з проблемними активами, зазнав фіаско. Родовід Банк був ліквідований на початку 2016 року, по суті, так і не почавши роботу.

Другий «больовий» момент - фінансування. Робити це за рахунок бюджету недоцільно, адже витрати держави на подолання наслідків банківської кризи і так склали вже близько 14% ВВП, підрахували в НБУ. За словами директора департаменту фінансової стабільності НБУ Віталія Ваврищука, значна частина державних витрат пов'язана з капіталізацією Приватбанку після націоналізації, що склало 4,8% ВВП. Це понад 100 млрд грн в 2016 році. І потреби продовжують рости: в капітал на початку 2017 року внесено ще 9,8 млрд грн, потім ще 22,5 млрд грн. До кінця року очікується випуск на ці цілі ОВДП на загальну суму до 16 млрд грн.

Державні Ощадбанк і Укрексімбанк отримали 2,4% ВВП. Ще 4,4% ВВП пішло на виплати вкладів населенню в межах гарантованих сум до 200 тис грн і 2,5% ВВП - рефінансування збанкрутілих банків, що було видане як в 2008-2009 роках, так і в 2014-му році. Якщо говорити в абсолютних цифрах, то з 2009-го по першу половину 2017 року держава влила в свої банки 200 млрд грн бюджетних грошей - і витрати платників податків на банківський бізнес держави тільки продовжують зростати.

Експерти Офісу з фінансового та економічного аналізу при Верховній Раді, які на замовлення Мінфіну розраховували всі можливі варіанти роботи ДКУП, підрахували, що збитки держави від створення держкомпанії можуть досягти 20 млрд грн. Прораховувалися різні варіанти - механізм продажу проблемних активів за 1 гривню, за оціночною, балансової або номінальної вартістю, а також витрати при передачі активів в управління за комісійну винагороду.

Примітно, що такі збитки понесе держава тільки в тому випадку, якщо в держкомпанію будуть передані погані активи Ощадбанку, Укрексімбанку та Укргазбанку на суму близько 100 млрд грн. Активи Приватбанку в розрахунках не враховуються, оскільки його NPL займається компанія Rothschild. За найоптимістичнішими оцінками експертів, продати «проблемку» можна буде менше, ніж за 20 млрд грн. А якщо піти за консервативним сценарієм, то і зовсім не більше ніж за 5-6 млрд грн. Однак ці надходження підуть на утримання компанії протягом 10 років.

Ініціатива Мінфіну несе і репутаційні ризики для України. «Якщо влада знову переверне все догори ногами і створить такий заклад виключно для своїх державних банків - то ми отримаємо зворотній результат. Інвестори ще глибше переконаються, що в Україні діє ручна економіка, тому вкладатися в таку країну однозначно не варто. Економіка, в якої немає здорової конкуренції, якої б області це не стосувалося, приречена на фіаско», - вважає Роман Шпек.

Такої ж точки зору дотримується і Євген Гребенюк, фахівець фінансового сектору Світового банку. «Повернутися до питання створення структури врегулювання непрацюючих активів державних банків потрібно вже після вдосконалення системи корпоративного управління в цих фінустановах», - вважає він. Свою пропозицію він аргументував тим, що усунення проблемних активів з держбанків не вирішує первинну проблему їх виникнення: з'являтимуться нові проблемні кредити. Для ефективного вирішення проблеми потрібна реформа системи корпоративного управління держбанків, що вже передбачено чинною стратегією. «Ці два питання безпосередньо пов'язані. Наприклад, якщо в Ощадбанку та Укрексімбанку в результаті цієї реформи дійсно з'являться незалежні наглядові ради і нова незалежна керівництво, то, можливо, вони не захочуть видавати потенційно проблемні кредити», - говорить Євген Гребенюк.

Не поспішають підтримувати Мінфін та інші міжнародні структури. У ЄБРР, наприклад, наполягають на необхідності спочатку використовувати всі можливі способи досудового вирішення питань з проблемними позичальниками. «Створення структури з управління активами викликає два основних питання: хто буде оплачувати діяльність цієї структури і хто буде нею керувати», - говорить радник ЄБРР Антон Усов. Нагадаємо, саме ЄБРР спільно з Незалежною асоціацією банків були ініціаторами і розробниками закону «Про фінансову реструктуризацію», який вступив в силу восени минулого року. За цим законом ряд компаній вже подали заявки на проведення фінансової реструктуризації.

Самі держбанки також не вважають себе нездатними працювати з проблемною заборгованістю. Причина їх низької ефективності - відсутність інструментів для роботи з боржниками, які є у приватних банків. Наприклад, списання частини боргу або зниження процентної ставки по кредиту. «Bad bank або ДКУП можуть бути створені, тільки якщо всі інші інструменти не працюють», - вважає начальник управління реструктуризації заборгованості Ощадбанку Ірина Мудра. Її слова підтверджує і старт фінансової реструктуризації, яка дозволила держбанкам використовувати весь спектр інструментів. «Часткове списання - до 30% - дає найбільш ефективний результат. Якби ми могли списувати позичальникам хоча б 20-30% боргу, у нас була б уже чергу позичальників на реструктуризацію. Але є побоювання, що після цього до нас прийде прокуратура. Адже списання - це не злочин. Так, певні ризики є, але потрібно вміти приймати ризики. це управлінське рішення», - вважає Ірина Мудра.

Проти створення спеціалізованої держкомпанії виступає навіть Нацбанк. За словами заступника голови НБУ Катерини Рожкової, регулятор спільно з міжнародними структурами - ЄБРР, IFC, Світовим банком і представниками банківської спільноти підготували законопроект, який дасть можливість і державним, і приватним банкам створювати компанії для роботи з кредитами, що не обслуговуються. «Ми вже підготували драфт законопроекту, який передбачає рівні умови для всієї банківської системи. Він дає інструментарій для роботи з проблемними кредитами для всіх учасників ринку», - заявила Катерина Рожкова. Зараз документ обговорюється в робочих групах з вузькими спеціалістами банківського ринку і до кінця вересня його буде презентовано громадськості.

Документ повинен розширити права КУА по роботі з проблемними активами. Наприклад, такі компанії повинні отримати ряд повноважень: спрощена процедура набуття і реалізації права на заставне майно, можливість участі в керуючих органах боржника, податкові пільги для діяльності такої КУА при продажу майна, прискорені процедури судових і виконавчих проваджень, зняття обмежень для КУА на випуск облігацій , розширені повноваження для стягнення боргів, такі як є у правоохоронних та податкових органах.

У той же час Катерина Рожкова уточнила, що якщо Мінфін вирішить створити держкомпанію і оцінить всі фіскальні ризики, то він це зможе зробити - це його право.

За рівні умови для всіх виступають і приватні банки. «По-перше, у банків часто немає відповідного досвіду, по-друге, це досить затратно, і, по-третє, у нас все ще досить жорстке банківське регулювання», - пояснює член правління-директор з ризиків Банку Кредит Дніпро Олег Пахомов. Якщо ж мова йде про активи, під які в повному обсязі сформовані резерви, то продаж цих кредитів дозволить розформувати резерви і вивільнити кошти для кредитування економіки.

Але проблему неповернених кредитів неможливо вирішити без комплексного реформування судової системи і законодавчого посилення механізму захисту прав кредиторів. «На мій погляд, в першу чергу ефективність такої компанії буде залежати від того, наскільки в Україні зміниться судово-правова система, чи буде прийнято законодавство щодо захисту прав кредиторів і стане воно дійсно працювати. Вирішення питань з проблемними активами, які сьогодні займають близько половини фінансового ринку України, буде можливо лише після проведення реформ», - вважає глава Ради НАБУ Роман Шпек.

За матеріалами: ЕП

Коментарі
Додати коментар