Logo
До статей

НБУ створить посередника для дисконтної реструктуризації проблемних кредитів банків

26 вересня, 2017
Аналітика
НБУ створить посередника для дисконтної реструктуризації проблемних кредитів банків

Заступник глави НБУ Катерина Рожкова під час Ukrainian Financial Forum описала своє бачення шляхів реструктуризації банками своїх проблемних портфелів. Вона серед іншого озвучила версію, чому повноцінно не запрацював закон «Про фінансову реструктуризацію», а також розповіла, що Нацбанк розробляє законопроект, який передбачає створення нової компанії-посередника для реструктуризації проблемних кредитів у банківській системі.

Далі пряма мова Катерини Рожкової:

Ми сьогодні повинні дати ринку інструментарій, платформу, на якій може відбуватися професійний діалог між банками та позичальниками. Коли, наприклад, 9 банків і 1 позичальник, складно говорити про грамотну реструктуризацію. Тому завдання на сьогодні – створити платформу, на якій будуть працювати професійні інвестиційні банкіри, які зуміють запропонувати опції для вирішення питання, проаналізувавши фінансовий стан позичальника.

Якщо компанія життєздатна, але в силу обставин вона не може погасити борг ні за рік, ні за два, можливо, це має бути дисконтна реструктуризація. Але вона має бути однаковою для всіх учасників, а не так, що з ним банком позичальник піде судитися, у випадку з другим буде намагатися визнати недійсним кредитний договір, а третьому, де в заставі цілісний майновий комплекс, буде продовжувати платити відсотки та сподіватися на авось.

Дисконтна реструктуризація – це нормальна опція і для банка, і клієнта. Чому сьогодні з цим складно? Тому що дійсно є недовіра. Клієнти не довіряють банкам, банки не довіряють один одному. У нас так і не запустилося консорціумне кредитування в країні. Можливо, хоч консорціумний ворк-аут запуститься, якщо будуть створені ці майданчики.

Можна ж по-різному реструктуризувати: можна дисконтувати, можна конвертувати в капітал з правом зворотнього викупу потім, можна зрештою залучити інвестора. Якщо якісно порахувати грошовий потік за поточною вартістю – сьогодні 70-80% ціни чи й за 30% або ж повну вартість через 25 років, кожний банкір зможе для себе відповісти, яка опція для нього вигідніша.

Я зараз говорю тільки про життєздатні компанії й тих, які проявляють хоча б якийсь інтерес лишитися на ринку, мати доступ до ресурсів. Про тих, які ведуть себе непорядно, ми не говоримо. Там інші методи.

Для цього потрібно дати інструменти, майданчик, для цього слід внести зміни в податкове законодавство. Сьогодні будь-яка дисконтна реструктуризація сприймається таким чином, що банк повинний заплатити податок і позичальник має заплатити податок. Але, панове, коли в нього збитки, коли в нього негативний грошовий потік, він не може сьогодні це оплатити. Так не можна, інакше ми похоронимо банки та весь бізнес.

Це комплекс проблем. Ми говоримо про те, що ми готові з Фондом гарантування за підтримки банківського співтовариства, за підтримки міжнародних фінансових організацій працювати над створенням цих майданчиків.

Ми почали діалог з Мінфіном та податковою. Ми просимо їх переглянути регламенти – десь потрібні законодавчі зміни, десь роз’яснення податкової. І дати можливість банкам і позичальникам домовитися. При цьому ми закликаємо всіх професійних інвестиційних банкірів, аналітиків – станьте третьою стороною, станьте арбітрами в цій розмові, щоб не було недовіри, щоб банки і позичальники не думаю, щоб хтось когось по добрій українській традиції кидане в останній момент. Це потрібно всім. Це потрібно і банкам, і позичальникам, і нашій економіці.

Банки це розуміють… [З точки зору банку] ну і що, наприклад, що в тебе в заставі цілісний майнових комплекс? Забравши ЦМК собі, ти ж туди не направиш весь свій персонал, щоб він там робив запчастини, станки або ж не підеш всім колективом працювати на елеватор… Застава – це комфорт, але застави банкам не потрібні. Вони не платять проценти, вони не є гроші… Ну забереш у клієнта, ну будеш з ним судитися, буде справжня війна – навіть квиток купувати не треба. Це зрештою зашкодить усім і ніяк не поверне зростання економіки.

Чому я говорила, що мають бути незалежні репутаційні компанії з управління активів. На жаль, сьогодні немає широкої практики реалізації закону «Про фінансову реструктуризацію», хоча він передбачає певний податковий комфорт – і для банка, і позичальника. У чому проблема? У тому, що немає незалежної думки.

Структура прийняття рішення, яка була вибудувана згідно з цим законом, на жаль, не є незалежною. Тому багато банків і позичальників туди просто не йдуть. З цим нічого зробити не можна. Просто так він не запрацює. Я знаю, що є досвід реструктуризації. Деякі банки, які мають позичальників, які не мають боргів перед іншими банками, туди йдуть і намагаються скористатися цією податковою пільгою. Можливо, вони і самі реструктуризували б цього позичальника, але щоб скористатися пільгами по дисконту, вони йдуть.

Тому сьогодні вавжливо створити інфраструктуру компаній, які будуть абсолютно незалежні. Там у цих органах [створених на підставі закону «Про фінансову реструктуризацію»] є представники банків… Ми не може говорити, що там все прозоро. Я кажу, як є. Там не вистачає незалежної якісної оцінки і трохи не вистачає прозорості.

IFC, ЄБРР нас підтримують. Якщо там будуть і міжнародні фінансові організації, які не просто забезпечать якісне корпоративне управління, оцінку та прозорість, вони сьогодні можуть залучити інвесторів, які можуть викупати активи.

На ті 250 млрд NPL, які залишилися в банках, покупців немає. І або це все помре, і від цього всім буде погано, або ж його потрібно оживляти. Я за те, щоб оживляти.

Ми знаємо, що банки інколи створюють власні компанії, звантажують туди власні активи, щоб займатися ворк-аутом і не відволікати персонал. Хтось використовує аутсорс. Особливо це характерно для ринку фізосіб. Що дає цей законопроект?

Я думаю, що його приймуть, тому що ми спростили створення цієї компанії. Не потрібна буде купа ліцензій, ми апріорі закладаємо, що ця компанія може працювати з активами, може їх купувати, навіть якщо вони валютні. Причому може не лише купувати, але й надавати консультаційні послуги. Тобто по суті працювати як інвестиційний банк.

Bad bank

Банк поганих активів у будь-якому разі буде користуватися тими ж методами реструктуризації, що й всі – це або власне реструктуризація, або продаж, або списання.

У нас був створений bad bank на базі Родовід Банка, власником якого став Мінфін. Туди звантажили ряд активів, з якими потрібно було щось робити. 7 років «інтенсивної» роботи bad bank – нічого не те, що не продано, нічого нікуди навіть не виставлялося. Судових справ по блокуванню активів дуже багато. І ми в 2016 році кажемо Мінфіну – дивися, активи лежать мертвим вантажем, нічого не продається і, головне, ніхто навіть не намагається його продати або реструктуризувати. При цьому цей банк, природно, потребує якогось утримування, тобто видатки там йдуть.

У 2009 році, коли створювався bad bank, у Фонду гарантування не було таких функцій, як зараз. Фонд гарантування зразка 2009 року займався лише виплатами. А тимчасовою адміністрацією та ліквідацією займався НБУ. І тоді виникла ідея створити bad bank. У 2016 році, коли у Фонді є все – і структура, і кращі практики, і консультанти – ми кажемо, що Фонд, по суті, і є bad bank. І давайте, кажемо, і цей Родовід туди відправимо.

Так ось – власник ухвалює рішення про те, щоб банк пішов у Фонд. Власник – Мінфін. А тепер – увага: ми відправляємо банк у Фонд, і раптом колишній власник Родовід Банку, в часи якого банк став неплатоспроможним і на його базі створений bad bank, блокує рішення про ліквідацію. І в нас Фонд не може ліквідувати Родовід Банку, тому що рішення заблоковане в судах.

Репутація позичальників

У нас є прецеденти, коли прийшов колишній позичальник, який «постарався», зарбітражував між банками, з одним банком домовився, по іншим пішов у глибокий дефолт, застав там немає і вони фактично мають все це списати. Але ж бізнес в нього лишився. От він приходить в НБУ і каже – ну так вийшло, що ж мені тепер робити? Мені ж треба якось відновлювати свою репутацію, у мене ж лишився бізнес, мені потрібна оборотка… Що Ви можете мені порадити?.. Відповідь – нічого. Майбутнього немає.

У нас є маса програм. Ми створюємо кредитний реєстр, який має запуститися вже в жовтні. Коли буде прийнятий закон, доступ до нього буде по всьому ринку. Там всі ці позичальники знайдуть своє «почесне» місце. В окремому блек-листі. Я впевнена, що жодний нормальний банк (а в нас лишилися нормальні) з ними не буде працювати.

Репутаційні питання стосуються не лише банків та їх власників. Вони так само стосуються бізнесу. Особливо в тому випадку, коли власники бізнесу володіють банками. Не називаючи імен, у них сьогодні вже серйозно зіпсована репутація. А це ліцензійна вимога НБУ.

Ми вмовляємо, ми закликаємо. У нас є важелі впливу на позичальників. І ми будемо це робити спільно з Фондом гарантування.

Ми будемо сподіватися на судову реформу, на прийняття законів. Але тим не менше в нас є чіткий план, як примусово змусити позичальників йти на діалог, йти на реструктуризацію1. 

 

За матеріалами: Finbalance

Коментарі
Додати коментар